Глава 2 Склад суду, відводи Стаття 23. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово

Чт, 02/05/2009 - 20:43 — Консультант

 

1. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

1. У відповідності зі ст. 23 Кодексу адміністративного судочинства України всі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Це положення стосується лише суду першої інстанції, де суддя діє від імені суду і головує у судовому засіданні.

Винятки щодо розгляду і вирішення адміністративних справ одноособово суддею стосуються ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно ч. 1 ст. 24 цього Кодексу адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів. Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 24 цього Кодексу адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності. Крім того, перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів (ч. З ст. 24 цього Кодексу). Також перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі не менше п'яти суддів (ч. 4 ст. 24 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи з міркувань забезпечення незалежності суду та фаховості вирішення справи, законодавець не просто обмеж­ився переліком категорій справ, які суд обов'язково повинен ви­рішувати в колегіальному складі, а й надав можливість сторонам і судді у кожній конкретній справі визначити доцільність її розгляду колегією суддів.

Також, у відповідності з ч. 5 ст. 24 цього Кодексу адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти суддів.

При колегіальному розгляді конкретних адміністративних справ певні питання суддя-доповідач може вирішувати одноособово. Проте такий порядок розгляду і вирішення питань можливий лише на стадіях порушення справи та підготовки її до судового розгляду (наприклад, див.: ст.ст. 189,190, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України та коментар до них). Так, у відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 189 цього Кодексу, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосо­вуються правила ст. 108 цього Кодексу. Ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Крім того, у відповідності зі ст. 190 цього Кодексу суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження: 1) з'ясовує склад учасників адміністра­тивного процесу; 2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; 3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі; 5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; 6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; 7) вирішує питання про можливість письмового провадження у суді апеляційної інстанції; 8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Також у відповідності зі ст. 214 цього Кодексу отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу, суддя-доповідач у п'ятиденний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу. Суддя-доповідач повертає касаційну скаргу, подану після закінчення строку касаційного оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку. Крім того, у відповідності зі ст. 215 цього Кодексу суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження: 1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі; 2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; 3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; 4) вирішує питання про можливість попе­реднього розгляду справи або письмового провадження у суді касаційної інстанції; 5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Необхідно застерегти, що суддя, який відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу одноособово, діє від імені суду. Це свідчить про те, що він одноособово вирішує всі питання, пов'язані з судовим розглядом конкретної адміністративної справи. Крім того, він також одноособово постанов­ляє іменем України судове рішення, яке після набрання ним законної сили стає обов'язковим для його виконання.