- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Складнопідрядні речення з підрядними умови
Складнопідрядні речення з підрядними умови — це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких виражає реальну чи ірреальну (можливу, припустиму) умову, за якої відбувається чи могла б відбутися дія головної предикативної частини. Підрядні частини цих речень відповідають на питання за якої умови? при якій умові?
Серед складнопідрядних речень з підрядними умовними розрізняють два різновиди: 1) складнопідрядні речення з реальною умовою, в яких підрядні частини поєднуються за допомогою сполучників якщо, коли, як, зрідка — раз (порівняйте: Як не буде птахів, то й людське серце стане черствим (Ст.); В повіті вже видно, щось почули, раз дозори вже порозсилали в усі кінці (Гонч.); 2) складнопідрядні речення з ірреальною, з можливою або припустимою умовою, в яких для поєднання предикативних частин використовуються сполучники коли б, якби, зрідка — аби (порівняйте: Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості забувати (Л. П.); Тебе я слухала б довіку, куме мій, аби б хотів співати (Гл.); Якби ви з нами подружили, багато б дечому навчились (Т. Ш.).
Складнопідрядні речення з підрядними мети
Складнопідрядні речення з підрядними мети — це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядні частини яких означають мету дії головної частини і відповідають на питання для чого? з якою метою?
Підрядні предикативні частини складнопідрядних речень цього різновиду, займаючи стосовно головної будь-яке місце, поєднуються з останньою за допомогою сполучників щоб, щоби, аби та складених сполучників для того щоб, задля того щоб, затим щоб, з тим щоб, причому складений сполучник для того щоб та інші часто розчленовуються на співвідносні, вказівні слова (що входять до головної частини), і сполучник щоб (який залишається у підрядній частині), наприклад: Я сказав для того, щоб тільки не йти з ним (Л. У.); Для того щоб ознайомитись з будь-яким великим містом, треба обійти найбільш характерні його вулиці й завулки (Панч); Пригнувшись, щоб не зачепитись за різьбу пухнастого зілля, дівчина виходить на дзвінку дорогу (Ст.); / він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (П. М.).
Складнопідрядні речення з підрядними причини
Складнопідрядні речення з підрядними причини — це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, в яких підрядна частина розкриває причину, що викликає дію головної частини, або дає обґрунтування причини того, про що говориться у головній частині.
Підрядна частина у складнопідрядних причинових реченнях відповідає на питання чому? через що? з якої причини? і поєднується з головною за допомогою сполучників бо, бо ж, через те що, тому що, у зв'язку з тим що, затим що та парним сполучником а що ... то, причому складені сполучники типу через те що можуть розчленовуватися на дві частини, з яких перша через те, тому, у зв'язку з тим, перетворившись на своєрідне співвідносне слово, переходить до складу головної частини, а в підрядній частині залишається один сполучник що: Мабуть, тому, що село коло річки близько, таке все світле, зелене та ярке (М. В.); А більший меншого турсає та ще й б'є, Затим що сила е (Гл.).
З підрядних причинових сполучників найчастіше в українській мові вживається сполучник бо, що завжди стоїть після головної частини: Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич.); Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (Ст.). В окремих випадках сполучник бо може, як і в давнину, стояти не на початку підрядної частини, а всередині її, найчастіше після присудка: Спи ж ти, малесенький, пізній бо час (Л. У.); До краю оп'янів, Любився бо багато у токаї (Рил.). Складнопідрядні ж речення причини, в яких підрядна частина приєднується за допомогою інших сполучників, можуть починатися з підрядної частини і закінчуватися нею: Від того що сонце ніколи не заглядало в це тісне місце, дощова вода нікуди не стікала, тут завсіди було вогко (П. М.); Хіба він повинен був зупинятися через те, що мав перед собою застарілу карту центральної Європи (Гонч.). У складнопідрядних реченнях причини із сполучником а що підрядна частина завжди стоїть перед головною: А що тепер були дні гарячі, то вона ходила лише в сорочці підперезана (Коб.); А що не було місця на лаві у тісній хаті, послалася баба долі (Коц.).