- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Безсполучникові багатокомпонентні речення
У сучасній українській літературній мові, зокрема в її художньо-белетристичному стилі, не кажучи уже про уснорозмовні стилі мовлення, поширено безсполучникові багатокомпонентні речення, в яких три і більше предикативних частин об'єднано в одне ціле, причому дослідники визначають, що такі складні безсполучникові конструкції у мові художньої літератури з часом набирають дедалі більшого поширення.
Серед них найпоширенішими є безсполучникові утворення з однорідною безсполучниковістю: Послався зелений барвінок, червоніє зірка, повився горобиний горошок, вовча ступа попустила широке листя, розкинувся до землі синій ряст, розрослася зелена рута (М. В.); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хліборобська доля (П. М.). У першому з наведених речень маємо шість предикативних одиниць, а в другому — три, що поєднані між собою безсполучниково.
Безсполучникові багатокомпонентні складні речення з неоднорідною безсполучниковістю, з різнотипними частинами трапляються у мовленні рідше: Розбилася, розсипалася грудка — стиглий ґрунт, пора орать, сіять (Горд.) - Порівняно частіше трапляються безсполучникові багатокомпонентні складні речення, що містять одночасно однорідну і неоднорідну безсполучниковість: Не китайкою покрились козацькії очі, не вимили біле личко слізоньки дівочі: орел вийняв карі очі на чужому полі, біле личко вовки з'їли, — така його доля (Т. Ш.); Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (Ол.). У першому з наведених речень, що складається з п'яти предикативних частин, перші дві поєднані однорідною безсполучниковістю, а до них уже неоднорідною безсполучниковістю приєднується цілий блок предикативних частин, пов'язаних між собою однорідною безсполучниковістю; у другому ж реченні, що складається з чотирьох предикативних частин, до першої частини з неоднорідною безсполучниковістю приєднується уся решта.
Другий різновид багатокомпонентних безсполучникових конструкцій — безсполучниково-сполучникові — трапляється значно частіше, ніж суто безсполучникові, причому серед них зустрічаються як конструкції з однорідною безсполучниковістю і сурядністю, так і конструкції з безсполучниковістю і підрядністю, з безсполучниковим поєднанням частин і сурядністю, підрядністю: Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним віком (Рил.); Береги несподівано розступилися, відкривалися спокійні плеса великих, заток, які так густо позаростали широким лататтям, що, здавалося, по ньому можна пройти від берега до берега, не торкаючись босими підошвами темної води (Рил.); Мітинг почався, гримнув оркестр, з постаменту впало біле полотнище, і всіх, хто тут зібрався, материнською посмішкою привітав юнак у традиційній формі пілота (36.). У першому з наведених речень, що складається з чотирьох предикативних частин, перші три частини поєднані між собою безсполучниково, а четверта, що до того й ускладнена однорідними присудками, — протиставним сполучником а; у другому реченні, що також складається з чотирьох предикативних частин, перші дві частини поєднані безсполучниково, третя приєднується до другої за допомогою сполучного слова які, а четверта з'єднана з третьою сполучником так що; у третьому ж реченні, що складається з п'яти предикативних частин, перші три частини поєднані безсполучниково, четверта — сполучником сурядності і, а до неї вже приєднується п'ята частина за допомогою сполучного слова хто.