Безсполучникові багатокомпонентні речення

У сучасній українській літературній мові, зокрема в її ху­дожньо-белетристичному стилі, не кажучи уже про уснорозмовні стилі мовлення, поширено безсполучникові багатоком­понентні речення, в яких три і більше предикативних час­тин об'єднано в одне ціле, причому дослідники визначають, що такі складні безсполучникові конструкції у мові худож­ньої літератури з часом набирають дедалі більшого поши­рення.

Серед них найпоширенішими є безсполучникові утворен­ня з однорідною безсполучниковістю: Послався зелений бар­вінок, червоніє зірка, повився горобиний горошок, вовча ступа попустила широке листя, розкинувся до землі синій ряст, розрослася зелена рута (М. В.); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хлібо­робська доля (П. М.). У першому з наведених речень має­мо шість предикативних одиниць, а в другому — три, що поєднані між собою безсполучниково.

Безсполучникові багатокомпонентні складні речення з неоднорідною безсполучниковістю, з різнотипними частина­ми трапляються у мовленні рідше: Розбилася, розсипалася грудка — стиглий ґрунт, пора орать, сіять (Горд.) - По­рівняно частіше трапляються безсполучникові багатокомпо­нентні складні речення, що містять одночасно однорідну і неоднорідну безсполучниковість: Не китайкою покрились козацькії очі, не вимили біле личко слізоньки дівочі: орел вийняв карі очі на чужому полі, біле личко вовки з'їли, — така його доля (Т. Ш.); Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (Ол.). У першому з наведених ре­чень, що складається з п'яти предикативних частин, пер­ші дві поєднані однорідною безсполучниковістю, а до них уже неоднорідною безсполучниковістю приєднується ці­лий блок предикативних частин, пов'язаних між собою одно­рідною безсполучниковістю; у другому ж реченні, що скла­дається з чотирьох предикативних частин, до першої части­ни з неоднорідною безсполучниковістю приєднується уся решта.

Другий різновид багатокомпонентних безсполучникових конструкцій — безсполучниково-сполучникові — трапляється значно частіше, ніж суто безсполучникові, причому серед них зустрічаються як конструкції з однорідною безсполучнико­вістю і сурядністю, так і конструкції з безсполучниковістю і підрядністю, з безсполучниковим поєднанням частин і су­рядністю, підрядністю: Минають роки і сторіччя, відхо­дять у небуття покоління людей, змінюються їхні зви­чаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним віком (Рил.); Береги не­сподівано розступилися, відкривалися спокійні плеса ве­ликих, заток, які так густо позаростали широким ла­таттям, що, здавалося, по ньому можна пройти від берега до берега, не торкаючись босими підошвами тем­ної води (Рил.); Мітинг почався, гримнув оркестр, з по­стаменту впало біле полотнище, і всіх, хто тут зібрав­ся, материнською посмішкою привітав юнак у тра­диційній формі пілота (36.). У першому з наведених ре­чень, що складається з чотирьох предикативних частин, перші три частини поєднані між собою безсполучниково, а четвер­та, що до того й ускладнена однорідними присудками, — про­тиставним сполучником а; у другому реченні, що також скла­дається з чотирьох предикативних частин, перші дві частини поєднані безсполучниково, третя приєднується до другої за допомогою сполучного слова які, а четверта з'єднана з тре­тьою сполучником так що; у третьому ж реченні, що скла­дається з п'яти предикативних частин, перші три частини поєднані безсполучниково, четверта — сполучником суряд­ності і, а до неї вже приєднується п'ята частина за допомо­гою сполучного слова хто.