Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІVкурс лекції синтаксис-Мовчан.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
347.14 Кб
Скачать

2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.

Залежно від того, як у цих реченнях виражена залежність кожної з підрядних частин від головної (чи супідрядні час­тини однорідні, чи вони різні за своїм значенням), розрізня­ють два різновиди супідрядності: 1) супідрядність однорідна; 2) супідрядність неоднорідна.

Однорідна супідрядність — це така супідрядність, коли підрядні частини, що належать до тієї самої головної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину чи якийсь із її членів, за своїм значенням вони є однакови­ми, відповідають на одне й те саме питання і, утворюючи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєдну­вально-перелічувальних відношеннях, хоч зрідка можуть зна­ходитися і в розділово-перелічувальних.

Підрядні частини в, однорідних супідрядних реченнях приєднуються до головної частини звичайно за допомогою однакових сполучників: 1. Нема на світі сили, яка б перепинила шлях весні, яка перешкодила б людству йти до миру (36.); 2) Мало не до самого вечора він ходив з матір'ю і все розповідав про те, як на цьому заводі робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем (Цюпа); 3. Там, де Личка круто в'ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на руках, там я знаю кожну стежку, кожен камінець, там узяв я пісню в серце із людських сердець (Павл.).

У першому з наведених речень дві однорідні підрядні час­тини приєднуються до головної за допомогою сполучного слова яка, у другому — за допомогою як, у третьому засо­бом приєднання однорідних підрядних частин до головної виступає сполучне слово де.

Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допомогою різних сполучників чи сполучних слів, але сполучники і сполучні слова при цьому обов'язково є одно­типними, а самі підрядні частини відповідають на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, куди йти (Коц.).

Однорідність підрядних частин у супідрядних складних реченнях нерідко веде до випущення другого чи взагалі нас­тупного із сполучників підрядності, а зв'язок між підрядни­ми частинами у таких випадках виражається за допомогою або сполучників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (Коц.); Аркадій Петро­вич прислухався, як стукали чиїсь каблуки, пересували­ся стільці, тонко дзвеніла склянка (Коц.).

Якщо у першому з наведених речень друга підрядна час­тина з випущеним підрядним сполучником як поєднується з першою підрядною частиною за допомогою сполучника сурядності і, то в другому реченні друга і третя підрядні частини з випущеним сполучником підрядності як поєдну­ються з першою підрядною частиною безсполучниково.

Неоднорідна супідрядність — це така супідрядність, у якій кілька підрядних частин, пояснюючи одну й ту саму головну частину, належать до різних слів головної части­ни або ж до того самого слова, але відповідають на різні питання.

Неоднорідна супідрядність, при якій підрядні частини по­яснюють різні члени головної частини, називається різночленною супідрядністю: 1) Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! (Фр.); 2) Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьківщи­ну, той край, у якому ти народився і виріс (Цюпа).

У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини сили, а друга — мети — пояснює всю головну частину; у другому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю головну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна — лише одне її слово край.

Неоднорідна супідрядність буває й одночленною — тоді, коли дві й більше підрядних частин пояснюють те саме слово голов­ної або й усю головну частину, але ці підрядні частини, будучи за своїм значенням різними, неоднорідними, відповідають на різні питання: Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігши знамено (Баж.). Якщо перша підрядна частина у наведеному реченні, відповідаючи на питання з а якої у м о в и?, є підрядною умови, то друга, відповідаючи на питання з якою метою?, є підрядною мети.

Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю ви­ступає й супідрядність змішаного типу, коли в одному склад­нопідрядному реченні поєднуються обидва різновиди супід­рядності, як однорідної, так і неоднорідної: 1. Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла, присівши на східцях вагончи­ка, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хустками до очей, шугають з лопата­ми в руках серед ворохів пшениці, горнуть і горнуть, вантажачи очищене зерно в кузови машин (Гонч.); 2) Ми будем слухать мову щиру, що в хвилях принесе ефір, що всі народи хочуть миру і що війну здолає мир (Сос.).

Якщо в першому з наведених речень перша підрядна ча­стина часу, приєднуючись до головної за допомогою сполуч­ника коли, належить до неї повністю, а решта дві, будучи однорідними з'ясувальними, пояснюють лише одне слово дивитися, то в другому — перша підрядна присубстантивно-атрибутивна частина, приєднуючись до головної за допо­могою сполучного слова що, пояснює іменник головної час­тини мову, а решта дві, приєднані сполучником що (знову-таки однорідними, з'ясувальними), пояснюють дієслово бу­дем слухать.

3. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю. Конструкції з послідовною підряд­ністю і супідрядністю — це такі багатокомпонентні склад­нопідрядні речення, що поєднують у собі послідовну підрядність і супідрядність. В одних з цих конструкцій пе­реважає послідовна підрядність, в інших — супідрядність: 1. І знали ми, що там далеко десь у світі, Який ми кинули для праці, поту й пут, За нами сльози ллють мами, жінки і діти, Що други й недруги, гнівнії та сердиті, І нас, і намір наш, і діло те кленуть (Фр.); 2. Лише той гідний світлого майбутнього, хто свято шанує минуле, пи­шається героїчною історією свого народу і все робить для того, щоб сучасне було не менш славне, щоб уписалося воно золотими сторінками на скрижалі історії (Цюпа).

Якщо в першому із наведених речень, що складається з чотирьох підрядних частин, переважає однорідна супідрядність (три із них є однорідними), то в другому реченні, що скла­дається з трьох підрядних частин, переважає послідовна підрядність (дві з них поєднані послідовною підрядністю).