- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами становлять перехідний тип між складнопідрядними і складносурядними реченнями. Формально вони мають підрядну частину, бо містять у собі підрядні сполучники або сполучні слова (коли...то, тоді як, у той час як, чим...тим, у міру того як, якщо...то, хай...однак), але ці сполучники можна замінити на сполучники сурядності без утрати значення, оскільки підрядний зв'язок у таких реченнях настільки слабкий, що легко руйнується. Напр.: «Коли там хати, то тут будинки, коли там пияцтво, то тут здоровий відпочинок, коли там бруд, то тут зразкова чистота й зразковий порядок...» (М. Хвильовий); «Як у свій час носили винниченківські сорочки, так тепер наше глухе місто поринуло в матеріалізмі» (М. Хвильовий).
Зміст частин може зіставлятися в плані якісному, кількісному або часовому. Більша частина сполучників утрачає в цих реченнях своє основне значення (часове, умовне): «Дешевка тут була надзвичайна: коли, припустім, десь пачка цигарок коштувала сімнадцять копійок, то тут брали всього (за ту ж таки пачку) тридцять п 'ять» (М. Хвильовий).
Зіставні відношення ускладнюються додатковими відтінками: часове співвідношення може мати додаткові відтінки допус-товості, протиставлення, поступового якісного зростання ознаки: «/ чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою ставала заграва, вужчою — вогняста смуга у воді понад лозами, наче хвилі ткали її кудись під берег» (Г. Тютюнник).
Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами називається речення, одна з частин якого пояснює другу, конкретизує її значення, передає його іншими словами. Підрядна пояснювальна частина приєднується до пояснюваної за допомогою сполучників тобто, а саме, як-от і завжди займає постпозицію. Напр.: «Час був найсприятливіший для полювання, тобто тільки починало світати» (газ.).
Чіткий порядок частин, змістова зумовленість другої частини і фіксоване місце в ній сполучника, а також подібність першої частини до головної наближають цей тип речень до складнопідрядних, а відношення пояснення та семантико-синтаксична однотипність частин споріднюють його зі складносурядним.
ТЕМА: БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
Лекція 1. Безсполучникові складні речення як різновид складних речень
Загальні відомості про безсполучникове складнне речення.
Засоби зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення.
Поряд із складними реченнями, в граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені також складні речення, предикативні частини яких поєднуються між собою без використання сполучників і сполучних слів. Це так звані безсполучникові складні речення, в яких основним засобом поєднання предикативних частин в одне синтаксичне і семантичне ціле є інтонація, що нерідко супроводжується також іншими засобами, зокрема співвідношенням видочасових форм дієслів-присудків, семантичним зв'язком і порядком розташування предикативних частин (хоча для деяких різновидів цих утворень останній і не має синтаксичного значення), паралелізмом синтаксичної структури поєднуваних частин, а також деякими лексико-граматичними засобами, зокрема спільними для предикативних частин членами, що їх об'єднують, співвідносними вказівними і пояснювальними словами
тощо.
Таким чином, безсполучникові речення — це такі складні речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне синтаксичне і семантичне ціле не за допомогою сполучників і сполучних слів, а ритмомелодійними засобами, інтонацією, поряд з якими можуть виступати і деякі інші засоби.
Безсполучникові складні речення тривалий час розглядалися як різновиди відповідних сполучникових речень. Зокрема, безсполучникові речення з однотипними частинами розглядалися як один з різновидів складносурядних речень, а безсполучникові речення з різнотипними частинами — як складнопідрядні. Лише останнім часом у синтаксичній науці поступово утвердився погляд на безсполучникові складні речення як на самостійний структурно-семантичний тип складних речень, що існують незалежно від сполучникових утворень — складносурядних і складнопідрядних речень, хоч і співвідносяться з ними.
Основним засобом зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення є інтонація, в якій, як відомо, розрізняють чотири різновиди: 1) перелічувальна; 2) протиставна; 3) зумовленості; 4) пояснювальна.
Залежно від характеру інтонації, за допомогою якої поєднуються в одне синтаксичне і семантичне ціле предикативні частини цих складних утворень, безсполучникові складні речення поділяються на чотири основні типи: 1) перелічувальні; 2) протиставні; 3) зумовлені; 4) пояснювальні.
Поряд із класифікацією безсполучникових складних речень за характером інтонації в науковій літературі існує і ширше використовується класифікація цих складних синтаксичних утворень за характером відношень між їхніми предикативними частинами. Беручи за основу цей принцип, серед безсполучникових складних речень розрізняють дві групи: 1) безсполучникові складні речення з однотипними частинами, тобто безсполучникові складні речення однорідного складу; 2) безсполучникові складні речення з різнотипними частинами, тобто безсполучникові складні речення неоднорідного, неоднотипного складу.
Лекція 2. Типи безсполучникових складних речень
Складні безсполучникові речення з однотипними частинами.
Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами.
Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
До безсполучникових складних речень з однотипними частинами належать такі безсполучникові складні речення однорідного складу, що характеризуються перелічувальною та протиставною інтонацією, за допомогою якої об'єднуються в одне ціле їхні предикативні частини. Предикативні частини у цих безсполучникових складних реченнях однорідно незалежні, семантично скоординовані, співвідносні із частинами складносурядних речень. Та й взагалі своєю будовою і значенням безсполучникові складні речення з однотипними частинами дуже близькі до складносурядних речень, співвідносні із ними.
З погляду значення, семантики безсполучникових складних речень з однотипними частинами серед них можна виділити два різновиди: 1) з перелічувальними відношеннями; 2) із зіставно-протиставними відношеннями. Різниця між цими двома основними різновидами безсполучникових складних речень із однотипними частинами полягає не лише в їх семантиці, вони різняться і своєю структурою: безсполучникові складні речення з перелічувальними відношеннями є реченнями відкритої структури, тобто кількість предикативних частин у їх складі, будучи зумовленою метою висловлювання, обсягом інформації, її вичерпністю, теоретично є необмеженою; безсполучникові складні речення з зіставно-протиставними відношеннями є реченнями закритої структури, кількість предикативних частин у їх складі обмежується двома компонентами.
Серед складних безсполучникових речень із перелічувальними відношеннями можна виділити два різновиди: 1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ; 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ.
Складні безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями, що означають одночасність перелічуваних явищ, характеризуються однотипними формами дієслів-при-судків в їхніх предикативних частинах та перелічувальною інтонацією після кожної з них. Дієслова-присудки у предикативних частинах таких складних безсполучникових речень можуть бути виражені формами теперішнього і минулого часу недоконаного виду, формами минулого часу доконаного виду із значенням початку дії чи результативності, формами теперішнього або минулого часу недоконаного виду, що вжиті разом з попередніми: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Ш.); Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленіли трави, десь курився синій димок од ватри, із-за Ігриця оксамитовим гулом котився грім (Коц.); порівняйте також випадки, коли дієслова-присудки виражені формами наказового способу: Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, над прахом царських коругов, Цвіти над нами веселково, як мир, як щастя, як любов! (Рил.).
Складні безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями, що виражають часову послідовність дій, явищ, крім перелічувальної інтонації, характеризуються також сталим порядком компонентів, а дієслова-присудки їхніх предикативних частин можуть бути виражені формами минулого або майбутнього часу доконаного виду, хоч іноді виражаються й формами теперішнього часу: Настало літо, настали й жнива (Н.-Лев.); Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (Коц.); Сонце сховалось за зелені хмари, з полудня вітер повіяв, зробилась одлига (П. М.); Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі з етюдниками, папером, теками й чемоданами злазять на перон (Ян.).
Для підкреслення часової послідовності іноді в безсполучникових складних реченнях цього різновиду вживаються ще й прислівники відповідної семантики: Спочатку примовкли коники, тоді шелеснуло листя, потім знову запала тиша (См.).
Безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями є поєднанням в одне ціле предикативних частин, протилежних своїм змістом, причому граматичними засобами вираження зіставних і протиставних відношень у таких реченнях виступає звичайно своєрідна інтонація, яка характеризується поступовим підвищенням тону у першій частині і поступовим його зниженням — у другій, а також структурний паралелізм частин, що виявляється в однаковому порядку слів у кожній з них: Думав, доля зустрінеться — Спіткалося горе (Т. Ш.); Вона до колиски, за дитину — дитина холодна лежить (М. В.); Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Л. У.); Учора се була казка — сьогодні дійсність (Коц.); Ще раз постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось (Гуц.).