мадського осуду; у разі їх порушення примус виходить від роду (вигнання з общини, тілесні покарання, страта). Норми права в державі

• за способом виникнення - формуються в суспільстві, орга­нізованому в державу, внаслідок постійного повторювання однотипних відносин та формулюються (установлюються, деталізуються, санкціонуються) уповноваженими держав­ними органами (в тому числі судовими);

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) соціальної групи (класу, стану, касти), що знаходиться при владі; закріплюють економічну та соціальну нерівність; певною мірою регулюють загальносоціальні відносини (залежно від типу держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна тощо);

• за формою зовнішнього вираження — є письмовими докумен­тами різноманітних правових форм: нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів, правових прецедентів, правових доктрин, релігійно-правових текстів;

• за часом набрання сили - набирають сили чи припиняють дію офіційним шляхом, у суворо встановленому порядку (нормативно-правові акти, нормативно-правові договори тощо), а також у результаті індивідуального або колективного волевиявлення (індивідуальні і корпоративні договори та ін.);

• за засобами регулювання - передбачають поділ на суб'єктивні права і суб'єктивні юридичні обов'язки; установлюють пра­вові загальні дозволи, зобов'язання і заборони як засоби пра­вового нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання - забезпечуються всіма засобами суспільного і державного впливу (переконання, зао­хочення і рекомендація, керівництво, контроль, особистий приклад), включаючи застосування державного примусу - у разі, якщо владні розпорядження не виконуються добровільно.

§ 7. Загальні закономірності походження права і держави

Закономірності походження права і держави - об'єктивно існу­ючі повторювані істотні зв'язки буття і свідомості, що визначають

S¹"' 7. Загальні закономірності походження права і держави

хід становлення права і держави через глибинні процеси правової комунікації (взаємини) суспільства і людини та виниклої об'єктивної і суб'єктивної потреби на певному етапі розвитку цієї комунікації впорядкувати їх як владно-політичні і організаційно-правові.

Основні закономірності загального формування права і держави:

1) сформованість усталеної, відносно великої і цілісної групи людей {родової общини), яка має певну внутрішню диферен- ціацію (статеву, виробничу, сімейну, соціальну тощо), ієрар- хічну організацію (різниця у соціальних статусах), здатна самостійно забезпечувати своє існування і має об'єктивну спрямованість на впорядкування суспільних відносин;

2) відокремлення особи як учасника суспільних відносин з дома-

ганням автономності власного існування (соціальної свободи) і водночас з усвідомленням залежності від колективу, відчут­тям обов'язку. Не можна шукати право там, де немає поділу колективу (роду, племені) на окремих суб'єктів, де індивід як біолого-психологічна істота не відокремлений як соціальна особистість, котра усвідомлює можливості (свободи), які утворюються в процесі розвитку суспільства, і розраховує на умовну, але дієву міжсуб'єктну рівність, забезпечувану комп­лексом існуючих соціальних норм, освоєння яких є істотною частиною її (особи) соціалізації. Норма-звичай як соціальна норма, що має надбіологічний характер, йде не від загаль­ного, а від індивідуального переконання, а стає загальним;

3) якісна реорганізація виробництва і соціально-духовного життя суспільства, ускладнення економічних відносин; поява надлишкового продукту в матеріальному виробництві як основи саморозвитку економіки; оформлення головних функ- цій публічної влади: розподільчо-організаційної (поділ праці; нерівний розподіл продуктів; перерозподіл продуктів, виро- блених усім родом); охоронно-захисної (охорона і захист установленого порядку, забезпечення його стабільності);

4) політизація суспільних відносин внаслідок розшарування сус­пільства на соціально неоднорідні групи (класи); об'єднання общин у велику племінну спільність, що осіла на певній тери­торії, з ієрархією вождів, з єдиними релігійно-культурними правилами - нормами-звичаями, що перетворюються на пра­вові звичаї з метою узгодження суперечливих інтересів соці-