Т
ема:
Поняття
і сутність менеджменту.
Лекція 1. Методологічні основи менеджменту. План.
1. Концептуальні підходи до трактування „менеджменту”.
2. Організація як складова система та об’єкт управління.
3. Взаємозв’язок внутрішніх елементів системи і факторів зовнішнього середовища.
4. Роль менеджера в організації. Рівні та сфери менеджменту.
5. Функції менеджменту.
1. Концептуальні підходи до трактування „менеджменту”.
В процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін „менеджмент”. Широкої популяризації набули професії менеджерів ділової адміністрації, з перевезень, реклами, продажу, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності. У різноманітних закладах освіти України – університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах – активно йде підготовка фахівців кваліфікації менеджера.
Варто чітко зрозуміти різницю між поняттями „менеджмент” та „управління”, оскільки дуже часто їх ототожнюють, що призводить до плутанини. Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку із зміною обставин. Управляти можна людьми, технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем. Менеджмент є різновидом управління і означає управління людьми.
Сьогодні в світі існує понад п’ятдесят визначень поняття „менеджмент”. В його основі лежить англійське слово „to manage” – керувати, яке походить від латинського „рука”.
А. Файоль вважав: „Управляти – означає вести підприємство до мети, стараючись найкраще використати його ресурси”.
Відомий японський науковець Лі Якокка вважав: „Одне з головних завдань менеджера – вміння спілкуватись з людьми, впливати на них, пробуджувати в них бажання працювати, самовдосконалюватись та вміння дати працівникам відчути свою значимість”.
Американські підручники здебільшого пропонують таке чи подібне до нього визначення: „Менеджмент – це процес оптимізації людських, матеріальних, фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей”.
З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання, необхідний для формування та досягнення цілей організації.
Менеджмент – цілеспрямований вплив на працівників управління, управління і координацію операцій фірми в умовах ринку для досягнення поставлених цілей.
Менеджмент – це сукупність функцій, спрямованих на ефективні і результативне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей.
До основних категорій менеджменту слід віднести поняття організації, функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва, комунікацій, управлінських рішень.
2. Організація як складова система та об’єкт управління.
Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або цілей.
Поняття "організація" належить до числа найбільш часто вживаних. Воно вживається щонайменше у трьох значеннях:
організація як система;
організація як стан;
організація як процес.
Система - це об'єднання окремих самостійних частин (елементів), кожна з яких обов'язково володіє хоча б однією властивістю, що забезпечує досягнення мети системи.
Коли йдеться про стан системи, то ми маємо на увазі її організованість, тобто наявність певного порядку чи ступінь упорядкованості системи, у тому числі в її побудові та функціонуванні.
Організація як процес є проявом суспільної діяльності, що виникла на основі суспільного поділу праці. Тому організувати - означає створити нову систему або поліпшити стан колишньої в процесі її функціонування відповідно до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов.
Організації бувають:
1) формальні і неформальні (формальна організація має назву, структуру і нею можна управляти; неформальна – це група людей, що має лідера і нею можна управляти через лідера);
2) прості і складні (складна організація – має набір взаємопов’язаних цілей, складається з підрозділів, що входять в її структуру і мають підмету).
Основні характеристики організації:
1) перетворення ресурсів (у виробництві – людський фактор, капітал, матеріали, технологія, інформація, готова продукція чи послуги);
2) залежність від зовнішнього середовища;
3) горизонтальний поділ праці (різні відділи залежно від організацій);
4) вертикальний поділ праці (від директора до простого робітника);
5) необхідність управління (без нього виникає хаос).