Контрольні запитання та завдання.

1. Які сполуки є спиртами?

2. Які спирти є первинними, вторинними, третинними?

3. Яка реакція є реакцією етерифікації?

4. В яких умовах із спиртів утворюють алкени, в яких - прості ефіри?

5. На які властивості багатоатомних спиртів вказує їх реакція з гідроксидом міді (II)?

Захист

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: ________________________________________________________

Лабораторна робота № 3

Тема: Вивчення властивостей альдегідів. Добування оцтового альдегіду.

Мета: Вивчення властивостей альдегідів.

Реактиви: етиловий спирт, дихромат калію (сухий), розчин сірчаної кислоти, розчин нітрату срібла, розчин гідроксиду амонію, розчин альдегіду, розчин сульфату міді (II), розчин фуксин сірчаної кислоти, реактив Фелінга:

Розчин А- розчин сульфату міді (II),

Розчин Б- розчин виннокислого калію (натрію).

Методичні вказівки.

А льдегідами називаються сполуки, які містять оксо- або карбонільну групу

С = О.

М етаналь НСНО – це мурашиний альдегід, він є першим членом гомологічного ряду. Це безбарвний газ, має різкий і удушливий запах. Добре розчинний у воді, утворюючи гідрат СН₂О∙Н₂О. Водний розчин з масовою часткою формальдегіду 30-40% називається формаліном. Формалін є добрим дезинфікуючим та консервуючим засобом.

Етаналь СН₃ – СНО – це оцтовий альдегід, безбарвна рідина, має різкий і удушливий залах. Добре розчинна у воді.

Вищі альдегіди - тверді речовини.

Хід роботи.

Дослід 1. Утворення оцтового альдегіду при окислені етилового спирту.

В велику пробірку насипають 0,25 гр. дихромату калію, потім приливають 1 мл розбавленої сірчаної кислоти та 1 мл етанолу. Спостерігають забарвлення з оранжевого в синьовато-зелений. Закріплюють у штатив та приєднують газовідвідну трубку, інший її кінець занурюють в пробірку з водою, яку кладуть в склянку з водою. Нагрівають, через 2 – 3 хв. об’єм рідини збільшується вдвічі, після чого дослід припиняють. В приємнику альдегід має запах яблук.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

_________________________________________________________

Спостереження: ___________________________________________________________________________

Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Встановлення альдегідами сполук срібла.

Пробірку миють гарячою водою. Готують аміачний розчин оксиду срібла, додаючи до 2 – 3 мл азотнокислого срібла по краплям розбавлений водний аміак до розчинення осаду та 1- 2 мл альдегіду, нагрівають пробірку. На внутрішній стінці пробірки виділяється срібний наліт.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

_________________________________________________________

_________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Встановлення, альдегідами сполук

В пробірку наливають 6 крапель розчину лугу, додають 3 краплі води і 1 краплю розчину сульфату міді (ІІ). До блакитного осаду приливають кілька крапель альдегіду. Випадає жовтий осад гідроксиду міді.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

________________________________________________________

Спостереження: ___________________________________________________________________________

Висновки: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 4. Реакція альдегідів з фуксин сірчаною кислотою.

Наливають в 2 пробірки по 0,5 мл розчину фуксинсірсаної кислоти. В одну пробірку додають кілька крапель альдегіду, при цьому розчин стає червоним. В другу пробірку додають кілька крапель формальдегіду, розчин червоніє.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: __________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 5. Взаємодія альдегідів з рідиною Фєлінга.

Змішують у пробірці по 0,5 мл розчинів А і Б. Одержаний темно-синій розчин нагрівають до початку кипіння і по краплям додають до нього альдегід, виділяється червоний осад оксиду міді (ІІ).

Завдання: Записати рівняння реакцій.

_________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні запитання та завдання.

1. Назвіть загальні методи отримання альдегідів?

2. Які речовини утворюються при окисленні альдегідів?

3. Яку властивість доводить реакція «срібного дзеркала»?

4. Який колір приймають альдегіди в присутності фуксинсірчаної кислоти?

Захист

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: ________________________________________________________

Лабораторна робота № 4

Тема: Вивчення властивостей мурашиної та оцтової кислот.

Мета: Вивчити властивості мурашиної та оцтової кислот.

Реактиви та прилади: Мурашина кислота, сірчана кислота (конц.), витяжна шафа, газовідвідна трубка, велика пробірка, спиртівка, пробіркотримач, оцтова кислота, ацетат натрію (сухий), розчин хлориду заліза (ІІІ), етанол, розчин хлориду натрію.

Методичні вказівки.

Гомологічний ряд насичених одноосновних карбонових кислот починається мурашиною кислотою НСООН. Це - безбарвна рідина з різким запахом, кипить за температурою 100,7⁰С. Мурашина кислота міститься в їдкій речовині, яку виділяють мурашки (цим пояснюється назва кислоти). Вона міститься також у деяких рослинах, наприклад у кропиві. При потраплянні на шкіру викликає опіки.

Мурашину кислоту застосовують у ряді органічних синтезів, у медицині, в текстильній промисловості, як відновник.

Оцтова кислота СН₃СООН – це безбарвна рідина з характерним різким запахом. Температура кипіння 118,1°С. При температурі 16,6°С кислота твердне, утворюючи кристали, схожі на льод. Тому безводну оцтову кислоту називають льодяною о ц т о в о ю кислотою. Добре розчиняється у воді, її 70-80%-й розчин називається о ц товою есенцією, а 3-6%-й розчин називають оцтом.

Ця кислота трапляється в природі. Вона міститься у багатьох тваринних і рослинних організмах, утворюється під час скисання багатьох продуктів і вина.

Оцтова кислота є проміжним продуктом синтезу барвників, для одержання пластмас ліків, штучних волокон. Ії використовують також у харчових цілях дня консервування продуктів і як приправу.

Хід роботи.

Дослід 1. Розпад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сірчаною кислотою.

Реакція проводиться у витяжній шафі. У велику пробірку містять кілька крапель концентрованої мурашиної кислоти та додають 2 – 5 крапель концентрованої сульфатної кислоти, обережно нагрівають, закрив пробкою з газовідвідною трубкою. Біля другого кінця газовідвідної трубки підносять обережно запалений сірник. Виділяється газ.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Відкриття оцтової кислоти шляхом отримання комплексної залізної солі з наступним розпадом її при нагріванні..

Містять у пробірку декілька кристалів ацетату натрію, додають 3 краплі води та 2 краплі розчину хлориду заліза (ІІІ). Нагрівають до кипіння.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Отримання етилацетату.

У пробірці обережно змішують 1 мл етанолу, 1 мл оцтової кислоти та по краплям додають 0,3 мл сульфатної кислоти. Суміш охолоджують у холодній воді. Містять пробірку на 15 – 20 хв. у гарячу водяну баню. Після нагрівання зливають суміш з пробірки у холодний насичений розчин хлориду натрію, налитий попередньо у іншу пробірку.

Завдання: Записати рівняння реакцій.

_________________________________________________________

Спостереження: __________________________________________________________________________

Висновки: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________