- •С.В. Іванов, п.С. Борсук, н.М. Манчук загальна хімічна технологія
- •Передмова
- •Теоретичні основи хімічної технології вступ
- •1. Основи хіміко-технологічних процесів
- •1.1 Хіміко-технологічний процес і його зміст
- •1.2. Класифікація хімічних реакцій, які покладені в основу промислових хіміко-технологічних процесів.
- •1.3. Технологічні критерії ефективності хіміко-технологічного процесу
- •2. Структура хімічного виробництва
- •3. Хіміко-технологічні системи
- •3.1. Поняття хіміко-технологічної системи (хтс)
- •3.2. Моделі хіміко-технологічних систем
- •3.3. Технологічні зв'язки в хтс
- •4. Поняття про синтез хіміко-
- •4.1. Texнологічні концепції створення хтс
- •4.2. Аналіз хтс
- •5. Матеріальні і теплові баланси хіміко-технологічних систем
- •5.1. Баланс співвідношень
- •5.1.2. Приклади розрахунку балансів
- •5.2 Основні поняття ексергетичного аналізу хтс
- •6. Термодинамічні розрахунки хіміко-технологічних процесів
- •6.1. Рівновага хімічних реакцій
- •6.2. Константа рівноваги й енергія Гіббса. Рівняння ізотерми Вант-Гоффа
- •6.3. Хімічна рівновага в гетерогенних реакціях
- •7. Вибір технологічних режимів проведення хтп
- •7.1. Способи зміщення рівноваги
- •7.2. Залежність константи рівноваги від температури
- •7.3. Розрахунок рівноваги за термодинамічними даними
- •8. Використання законів хімічної кінетики при виборі технологічного режиму.
- •8. 1. Швидкість гомогенних хімічних реакцій
- •8.2. Залежність швидкості хімічних реакцій від концентрації реагентів; кінетичні рівняння
- •8.3. Способи зміни швидкості простих і складних реакцій
- •9. Кінетика хіміко-технологічних процесів
- •9.1. Вплив різних чинників на швидкість хімічних процесів, які перебігають на мікрорівні
- •9.2. Кінетика хтп, що ґрунтується на оборотних хтп
- •9.3 Швидкість хтп, що ґрунтується на паралельних та послідовних гомогенних реакціях
- •9.3.2. Вплив технологічних параметрів на швидкість гомогенних процесів
- •9.3.3. Методи інтенсифікації гомогенних процесів
- •9.4. Кінетика гетерогенних некаталітичних процесів
- •9.4.2. Швидкість гетерогенних процесів
- •9.4.4. Визначення лімітуючої стадії гетерогенного процесу
- •9.4.5. Способи збільшення швидкості процесу
- •9.5 Типи реакторів для гетерогенних процесів
- •9.5.1 Реактори для проведення реакцій в системах г-т і р-т
- •9.5.2 Реактори для проведення реакцій в системах г—р і р—р
- •10. Каталітичні процеси.
- •10.2. Технологічні характеристики каталізаторів
- •10.3. Гомогенний і гетерогенний каталіз
- •10.4. Властивості твердих каталізаторів і їхнє виготовлення
- •10.5. Апаратурне оформлення каталітичних процесів
- •10.5.3 Апарати зі зваженим (киплячим, псевдокиплячим) шаром каталізатора
- •11. Хімічні реактори
- •11.1 Класифікація реакторів
- •11.2. Вимоги до хімічних реакторів
- •11.3. Структура математичної моделі хімічного реактора
- •10.4. Реактор ідеального змішування періодичний
- •11.5 Реактори безперервної дії
- •11.5.1 Реактор ідеального витіснення (рів)
- •11.5.2. Реактор ідеального змішування безперервний (різ–б)
- •11.5.3 Загальне проектне рівняння реактора
- •11.6 Каскад реакторів ідеального змішання (к-різ)
- •11.7 Графічний метод розрахунку к – різ
- •11.8. Вплив кінетики на вибір типу реактора
- •11.9. Селективність, вихід, ступінь перетворення
- •11.9.2. Залежність селективності від ступеня перетворення
- •11.10. Хімічні реактори з неідеальною структурою потоків
- •11.11. Моделі ректорів з неідеальною структурою потоку
- •11.12. Ячеїста модель.
10.4. Реактор ідеального змішування періодичний
Реагенти завантажуються спочатку операції. При цьому процес складається з трьох стадій: завантаження сировини, його обробки (хімічне перетворення) і вивантаження готового продукту. Після проведення всіх цих операцій вони повторюються знову, тривалість одного циклу, проведеного в періодичному реакторі, визначається за рівнянням:
τп=τ+ τдоп,
де τп−повний час циклу; τ–робочий час, що витрачається на проведення хімічної реакції; τдоп–допоміжний час ( що витрачається на завантаження і вивантаження продукту)
Реактор ідеального змішування періодичний, будемо називаний скорочено РІЗ–П, являє собою апарат з мішалкою, у який періодично завантажуються реагенти. У такому реакторі створюється дуже інтенсивне перемішування, тому в будь-який момент часу концентрація реагентів однакова у всьому об'ємі апарата і змінюється лише в часі, по мірі перебігання хімічної реакції. Таке перемішування можна вважати ідеальним, звідси і назва реактора.
Періодичні хімічні процеси за своєю природою завжди є нестаціонарними (тобто несталими), тому що в ході хімічної реакції змінюються параметри процесу в часі (наприклад, концентрація речовин), тому що відбувається накопичення продуктів реакції.
Для розрахунку періодичного реактора потрібно знати його рівняння, що дозволяє визначити робочий час τ, необхідний для досягнення заданого ступеня перетворення ХА, при відомій початковій концентрації речовини СА,0 і відомій кінетиці процесу, тобто при відомій швидкості хімічної реакції А.
Рис.11.1. Реактор ідеального змішування періодичний:
NА,0−початкова кількість вихідного реагенту А в реакційній суміші (при завантаженні в реактор);
XА,0–початковий ступінь перетворення реагенту А;
CА,0–початкова концентрація реагенту А у вихідній суміші;
NА, CА, XА – те ж, наприкінці процесу.
Рис.11.2. Зміна концентрації вихідного реагенту А в часі й в об'ємі в РІЗ-П: τ–час; у – просторова координата (координата місця, об”єму)
Підставою для одержання рівняння реактора будь-якого типу є матеріальний баланс, складений за одним з компонентів реакційної суміші.
У загальному випадку, коли концентрація компонента нестала у різних точках реактора чи нестала в часі, матеріальний баланс складають у диференціальній формі для елементарного об'єму реактора. При цьому виходять з рівняння конвективного масообміну, у яке вводять додатковий член А , що враховує перебігання хімічної реакції:
, (11.7)
де СА–концентрація реагенту в реакційній суміші; x, y, z–просто-рові координати; D - коефіцієнт молекулярної і конвективної дифузії; А – швидкість хімічної реакції.
Виходячи з того, що в РІЗ–П внаслідок інтенсивного перемішування всі параметри однакові у всьому об'ємі реактора в будь-який момент часу, у цьому випадку похідні будь-якого порядку від концентрації по осях x, y, z дорівнюють 0. Тому:
, (11.8)
Тоді рівняння можна записати:
(11.9)
Якщо реакція перебігає без зміни об'єму, то поточна концентрація вихідної речовини буде виражатися:
СА=САо (1–ХА),
(11.10)
, (11.11)
де знак “−” указує на зменшення речовини А.
Інтегруючи цей вираз в межах зміни часу від 0 до τ і ступеня перетворення від 0 до Х А одержимо рівняння РІЗ – П:
(11.12)
Це рівняння є математичним описанням РІЗ–П. Виходячи з цього рівняння можна визначити розміри реактора, а також досліджувати цю модель з погляду находження оптимальних значень всіх вхідних у нього параметрів.
Реактори періодичної дії прості за конструкцією, вимагають невеликого допоміжного устаткування. Тому вони зручні для проведення дослідних робіт, вивчення хімічної кінетики. У промисловості вони звичайно використовуються в малотоннажних виробництвах, для переробки дорогих продуктів.