- •Короткий зміст
- •1. Перші теорії зовнішньої торгівлі й управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •21 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •25 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1. Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
- •34 Розділ 2
- •36 Розділ 2
- •38 Розділ 2
- •40 Розділ 2
- •42 Розділ 2
- •2. Інструменти державного регулювання
- •48 Розділ 2
- •3. Багатосторонні міжнародні інститути регулювання
- •50 Розділ 2
- •52 Розділ 2
- •53 Управління зовнішньоекономічною діяльністю ...
- •Охарактеризуйте значення макроекономічного підходу у регулю ванні світової економіки та зовнішньоекономічних зв'язків.
- •Назвіть основні інститути регулювання на міжнародному та націо нальному рівнях.
- •Назвіть засоби зовнішньоекономічного регулювання.
- •1. Основні методи операцій з експорту та імпорту товарів
- •56 Розділ з
- •2. Організація експортних операцій
- •3. Організація торгового апарату промислових фірм для імпортних операцій
- •4. Торгово-посередницькі операції
- •5. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •65 Організація експортно-імпортних операцій
- •1. Валютне регулювання -
- •2. Механізм валютного регулювання
- •72 Розділ 4
- •3. Об'єкти валютного регулювання
- •4. Інструменти валютного регулювання
- •83 Практика валютного регулювання
- •91 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •93 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •1. Еволюція зони
- •103 Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •2. Сучасні типи економічних зон
- •3. Вільні економічні зони
- •140 Розділ 7
- •1. Міжнародні товарні біржі
- •149 Розділ 8
- •150 Розділ 8
- •2. Міжнародні товарні аукціони
- •152 Розділ 8
- •3. Торги
- •4. Міжнародні ярмарки та виставки
- •1. Структура стратегії фірми на зовнішньому ринку
- •2. Процес планування ринкової стратегії фірми
- •3. Стратегічна маркетингова програма фірми
- •4. Особливості росту
- •1. Сутність маркетингових досліджень
- •2. Об'єкти дослідження
- •3. Напрямки досліджень
- •4. Спеціалізовані маркетингові фірми
- •191 Розділ 10
- •1. Умови зовнішньоторгового контракту
- •2. Платежі
- •206 Розділ ijt
- •1. Типові контракти
- •2. Підготовка до укладення контракту
- •213 Управління контрактною діяльністю...
- •215 Управління контрактною діяльністю...
- •1. Сучасна цінова стратегія фірми
- •2. Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунків
- •231 Цінова політика на зовнішньому ринку
- •234 Розділ 13
- •240 Розділ 13
- •1. Способи платежу
- •2. Засоби платежу
- •250 Розділ 14
- •3. Форми платежів
- •1. Облік експортних операцій
- •276 Розділ 15
- •279 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •2. Облік імпортних товарів
- •285 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •287 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •290 Розділ 15
- •1. Базисні умови поставки товару
- •296 Розділ 16
- •297 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •2. Вибір виду транспорту
- •3. Морські перевезення
- •302 Розділ 16
- •303 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •306 Розділ 16
- •4. Залізничні перевезення
- •309 Транспортне забезпечення зовнішньої' торгівлі
- •5. Автомобільні перевезення
- •310 Розділ 16
- •6. Повітряні перевезення
- •7. Транспортно-експедиторські підприємства
- •1. Суть та основні поняття страхування
- •314 Розділ 17
- •2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Цілі, завдання та критерії бізнес-плану
- •338 Розділ 18
- •2. Структура та зміст бізнес-плану
- •340 Розділ 18
- •341 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •342 Розділ 18
- •347 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •Відомість переліку обладнання (Capital Equipment List)
- •Основний баланс
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості.
- •359 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •2. Внутрішня норма рентабельності.
- •361 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій.
- •364 Розділ 19 я
- •4. Балансова норма рентабельності.
- •5. Індекс прибутковості.
- •369 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •Динаміка росту використання методів дисконтування грошового потоку та зменшення впливу інших методів у Великобританії, %
- •2. Вплив інфляції
- •378 Розділ 20
- •379 Фінансовий аналіз інвестиційних проекті»
- •1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •2. Форми міжнародного кредиту
- •386 Розділ 21
- •387 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •389 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •393 Техніка залучення кредитних ресурсів...
21 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
ників, економічних моделей і закінчуючи розробкою зовнішньоекономічної політики і стратегії, грунтується на вченні Джона Мейнарда Кейнса та класиків монетаризму.
Кейнсіанство. Наприкінці 20-х - на початку 30-х pp. XX ст. Кейнс працював над створенням теорії управління народним господарством. Економічні кризи початку століття уже тоді викликали необхідність теоретичного осмислення і створення системи управління економікою, включаючи і зовнішню торгівлю. «Велика депресія» 1929-1932 pp. трагічно підтвердила цю потребу і заставила політичні кола й уряд переглянути свої ліберальні погляди на можливість активного втручання у господарське життя, побудоване на принципах вільного підприємництва.
Інакше кажучи, наукові погляди Кейнса, котрий закликав до підвищення ролі держави в управлінні економікою, збіглися з історичною необхідністю розвитку інституційного управління. На початку 30-х років макроекономіка стала не тільки основним розділом економічної науки, але й найважливішою сферою державного управління.
Підсумкова праця Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936 р.) є фундаментом сучасної економічної думки та практики.
Новий крок у розвитку економічної думки про управління було зроблено вже в останні три десятиріччя, коли інтернаціоналізація господарського життя і взаємозалежність набули всеосяжності і роль зовнішньоекономічних зв'язків як чинника росту та розвитку значно зросла. Саме в цей період узгодження національної зовнішньоекономічної політики та її координація на багатосторонньому рівні стали життєво необхідними для стабільності й економічного зростання.
Участь країни у міжнародному розподілі праці, з одного боку, та забезпечення її міжнародної економічної безпеки, з іншого, є стратегічними напрямками управління зовнішньоекономічною сферою країни.
Загальновідома істина: «Теорія випереджує практику» підтвердилась як стосовно використання на практиці кейнсіанства, так і щодо монетаризму.
Монетаризм. Ще в 50-60-ті роки кейнсіанський напрям отримав достойного суперника - монетаризм, який, однак, почав
22
Розділ 1
Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
23
застосовуватися у практиці державного регулювання лише на початку 80-х років. Інтелектуальним лідером монетаристів став професор Чикагського університету Мілтон Фрідман.
Теоретичним положенням про незастосовність жорсткого кейн-сіанського підходу до регулювання світової економіки монетариста пояснювали потребу у ліберальних методах управління (які не порушують принципи суверенітету), головним чином, фінансово-кредитними, антиінфляційними, ціновими і грошовими інструментами.
Монетариста стверджують, що пропозиція грошей є головною детермінантою короткострокових змін у цінах. Звичайно, кейнсіансь-ка теорія макроекономіки також визнає роль грошей у визначенні сукупного попиту. Основні ж відмінності між двома течіями полягають: а) у підході до визначення факторів, що впливають на зміну сукупного попиту (кейнсіанці вважають, що сукупний попит формується під впливом багатьох чинників, а монетаристи головним називають пропозицію грошей); б) трактування ролі держави (кейнціанці виступають за більший ступінь втручання, монетаристи - за менший, дерегулювання).
На початку 80-х років, наприкінці другого за складністю економічних проблем періоду в економічній історії розвинутого капіталізму, монетаристські концепції актуалізувалися під впливом десятирічної структурної кризи у світовій економіці в уже сформованій взаємозалежності між країнами. Структурні реформи та макроеконо-мічна адаптація, що відбулись спочатку у США, а потім у Західній Європі, передбачали дерегулювання в макро- і зовнішньоекономічній сфері на національному рівні, зсув у бік міжнародних механізмів конкуренції та регулювання і у зв'язку з цим перехід до лібераль-ніших і «демократичних» форм регулювання фінансовими і монетарними інструментами, координуючи при цьому внутрішню макроеко-номічну політику та попит.
Такий підхід, застосований на практиці американською адміністрацією президента Р.Рейгана на початку 80-х років, а потім і в Західній Європі, дозволив подолати стагфляційний процес, побудувати нову систему регулювання світових господарських зв'язків моне тарними засобами, яка не стримувала ріст, враховувала реалії національних суверенітетів і не створювала надмірної наднаціональної директнЕності.
Структурні реформи та макроекономічна адаптація стали стрижнем Стратегії на IV десятиріччя розвитку ООН, обговореної і прийня-
тої у 1990 р. на 18-й Спеціальній Сесії Генеральної Асамблеї ООН. Делегація України зробила значний внесок у розробку, узгодження та прийняття підсумкового документа «Декларації про Стратегію на IV десятиріччя розвитку ООН».
Підсумком реалізації цілей Стратегії в промислове розвинутих і нових індустріальних країнах був тривалий, майже десятирічний період безкризового розвитку та високих темпів економічного зростання і становлення нової системи багатостороннього регулювання і національного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
У сучасній економічній літературі сьогодні ведуться широкі дискусії про майбутній механізм регулювання світової економіки, співвідношення національних і багатосторонніх механізмів регулювання. Більшість поглядів збігаються у тому, що роль багатосторонніх інституцій зростатиме. Однак дискусійним залишається питання: чи збереже свою ефективність нинішня монетарна (неокласична) система, чи вона поступиться місцем наднаціональним інституціям при значному обмеженні національного економічного суверенітету? Практичних підтверджень зниження ефективності монетарних форм регулювання та управління зовнішньоекономічною діяльністю розвиток світового господарства науці поки що не дав.
Теорія Хекшера-Оліна. Економісти-неокласики мало додали суттєвого до теорії міжнародної торгівлі Мілля. Загалом теорією міжнародної торгівлі ми називаємо теорію, основним питанням якої є таке: якщо платіжний баланс підтримується у стані рівноваги, тоді якими є доходи від торгівлі і як ці доходи розподіляються між країнами залежно від умов торгівлі? Однак у наш час ця теорія була перероблена Хекшером й Оліном - двома шведськими економістами.
Теорія Хекшера - Оліна пропонує модель торгівлі в термінах порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва. Країна матиме відносну перевагу у тих продуктах, виробництво яких потребує інтенсивного використання чинника, досить рідкісного у цій країні. Ця теорія, ввібравши «закон порівняльних витрат» Рікардо, доповнений і підсилений концепцією обопільного попиту Мілля, йде далі, зв'язуючи модель міжнародної торгівлі зі структурою економіки країн, що торгують.
Таким чином, теорія Хекшера - Оліна пропонує інструмент для аналізу впливу змін у торгівлі на власні економічні структури країн, і зокрема на внутрішній розподіл доходів. Вона увиразнює
-_ _ — — ~ Розділ 1
стару класичну теорему, що торгівля замінює рух факторів між країнами, і тому ставить питання про те, чи може одна тільки торгівля - за відсутності повної міжнародної мобільності факторів -вирівнювати ціни на всі фактори виробництва у всіх торгуючих країнах. Достатньо сказати, що хоча теорія Рікардо - Мілля пройшла випробування з більшим успіхом, ніж багато інших елементів класичної політичної економії, проте навіть ця теорія сьогодні суттєво перероблена.
Сучасна теорія міжнародного руху капіталу. У західній економічній науці теорія міжнародного руху капіталу найактивніше розвивалася в останні десятиріччя. Ліквідація обмежень на рух капіталу в межах територій, які охоплюються західноєвропейським «Загальним ринком», і прогресуючі процеси інтеграції в інших районах світового ринку призвели до того, що міграція приватних капіталів стала основною серед форм проникнення сильніших у фінансовому плані держав в економіку менш розвинутих країн. У цих умовах процес концентрації капіталів виходить за тісні рамки національних господарств, утворюючи міжнародні монополістичні об'єднання, які, ставлячи під контроль все виробництво ринку промислове розвинутих країн, докорінно змінюють попередні форми міжнародного розподілу праці та національної виробничої спеціалізації. Вони руйнують традиційні національні виробничі структури і, створюючи нові космополітичні виробничі комплекси, вносять суттєві зміни і в структуру зовнішньоторгових зв'язків.
Ріст масштабів вивезення та ввезення капіталів спричиняє часто перетворення зовнішньої торгівлі з домінуючої форми міжнародних економічних зв'язків у підлеглу. Все це разом стає причиною того, що попередні канонічні положення «класичної» теорії зовнішньої торгівлі переглядаються. Сучасні західні економісти ревізують основні тези «класичного» аналізу міжнародних економічних відносин, які грунтувалися на теорії міжнародної торгівлі. Системі рікардіанських ідей про міжнародний обмін тепер протиставляються різноманітні версії теорії міжнародного руху чинників виробництва, котрі грунтуються на принципово іншому підході до процесів міжнародного обміну.
Ставлячи під сумнів рікардіанську ідею про визначальну роль світової торгівлі як головного прискорювача міжнародного розподілу праці і каталізатора росту світової продуктивності, прихильники цих теорій (Р.Кевіс, А.Юасей, Р.Кенен та ін.) вважають домінуючим