- •Короткий зміст
- •1. Перші теорії зовнішньої торгівлі й управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •21 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •25 Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1. Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
- •34 Розділ 2
- •36 Розділ 2
- •38 Розділ 2
- •40 Розділ 2
- •42 Розділ 2
- •2. Інструменти державного регулювання
- •48 Розділ 2
- •3. Багатосторонні міжнародні інститути регулювання
- •50 Розділ 2
- •52 Розділ 2
- •53 Управління зовнішньоекономічною діяльністю ...
- •Охарактеризуйте значення макроекономічного підходу у регулю ванні світової економіки та зовнішньоекономічних зв'язків.
- •Назвіть основні інститути регулювання на міжнародному та націо нальному рівнях.
- •Назвіть засоби зовнішньоекономічного регулювання.
- •1. Основні методи операцій з експорту та імпорту товарів
- •56 Розділ з
- •2. Організація експортних операцій
- •3. Організація торгового апарату промислових фірм для імпортних операцій
- •4. Торгово-посередницькі операції
- •5. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •65 Організація експортно-імпортних операцій
- •1. Валютне регулювання -
- •2. Механізм валютного регулювання
- •72 Розділ 4
- •3. Об'єкти валютного регулювання
- •4. Інструменти валютного регулювання
- •83 Практика валютного регулювання
- •91 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •93 Стимулювання та захист іноземних інвестицій
- •1. Еволюція зони
- •103 Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •2. Сучасні типи економічних зон
- •3. Вільні економічні зони
- •140 Розділ 7
- •1. Міжнародні товарні біржі
- •149 Розділ 8
- •150 Розділ 8
- •2. Міжнародні товарні аукціони
- •152 Розділ 8
- •3. Торги
- •4. Міжнародні ярмарки та виставки
- •1. Структура стратегії фірми на зовнішньому ринку
- •2. Процес планування ринкової стратегії фірми
- •3. Стратегічна маркетингова програма фірми
- •4. Особливості росту
- •1. Сутність маркетингових досліджень
- •2. Об'єкти дослідження
- •3. Напрямки досліджень
- •4. Спеціалізовані маркетингові фірми
- •191 Розділ 10
- •1. Умови зовнішньоторгового контракту
- •2. Платежі
- •206 Розділ ijt
- •1. Типові контракти
- •2. Підготовка до укладення контракту
- •213 Управління контрактною діяльністю...
- •215 Управління контрактною діяльністю...
- •1. Сучасна цінова стратегія фірми
- •2. Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунків
- •231 Цінова політика на зовнішньому ринку
- •234 Розділ 13
- •240 Розділ 13
- •1. Способи платежу
- •2. Засоби платежу
- •250 Розділ 14
- •3. Форми платежів
- •1. Облік експортних операцій
- •276 Розділ 15
- •279 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •2. Облік імпортних товарів
- •285 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •287 Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
- •290 Розділ 15
- •1. Базисні умови поставки товару
- •296 Розділ 16
- •297 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •2. Вибір виду транспорту
- •3. Морські перевезення
- •302 Розділ 16
- •303 Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •306 Розділ 16
- •4. Залізничні перевезення
- •309 Транспортне забезпечення зовнішньої' торгівлі
- •5. Автомобільні перевезення
- •310 Розділ 16
- •6. Повітряні перевезення
- •7. Транспортно-експедиторські підприємства
- •1. Суть та основні поняття страхування
- •314 Розділ 17
- •2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів
- •1. Цілі, завдання та критерії бізнес-плану
- •338 Розділ 18
- •2. Структура та зміст бізнес-плану
- •340 Розділ 18
- •341 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •342 Розділ 18
- •347 Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів
- •Відомість переліку обладнання (Capital Equipment List)
- •Основний баланс
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості.
- •359 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •2. Внутрішня норма рентабельності.
- •361 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій.
- •364 Розділ 19 я
- •4. Балансова норма рентабельності.
- •5. Індекс прибутковості.
- •369 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •Динаміка росту використання методів дисконтування грошового потоку та зменшення впливу інших методів у Великобританії, %
- •2. Вплив інфляції
- •378 Розділ 20
- •379 Фінансовий аналіз інвестиційних проекті»
- •1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •2. Форми міжнародного кредиту
- •386 Розділ 21
- •387 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •389 Техніка залучення кредитних ресурсів...
- •393 Техніка залучення кредитних ресурсів...
Охарактеризуйте значення макроекономічного підходу у регулю ванні світової економіки та зовнішньоекономічних зв'язків.
Назвіть основні інститути регулювання на міжнародному та націо нальному рівнях.
Назвіть засоби зовнішньоекономічного регулювання.
ЛІТЕРАТУРА:
Цэниелс Дж.Д., Радеба Ли X. Международный бизнес. - М., 1994. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. - М., 1992. Международные экономические организации: Справочник / Под. ред. И.Фаризо-ва. -М., 1982.
Celente G. Trends 2000: How to Prepare for ahd Profit from the Chages of Hil 21st Century. - New-York, 1996.
Magyar K. Global Security Concerns: Anticipating the Twenty-First Century. - Air University Press, 1996.
Mills C. Analitical Approaches to Stabilization and Adjustment Programs. - Washington, 1992.
Presnez L. The International Business Dictionary and Reference. - New-York, 1991. Strange S. Power Diffused: State and Non-state Authority in the World Economy. -New-York, 1996.
55
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Основні методи операцій з експорту та імпорту товарів
) У міжнародній торговій практиці використовуються два основних методи здійснення експортно-імпортних операцій: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає поставку товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачу або закупівлю у нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, який полягає у продажі та купівлі товарів через торгових посередників. )
Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією та централізацією капіталу є характерним розширення прямого експорту та імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.
Прямий метод зовнішньоекономічних операцій використовується:
при продажі та закупівлі промислової сировини на основі довго строкових контрактів;
при експорті дорогого та габаритного обладнання;
при експорті стандартного обладнання через закордонні філії;
при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;
при державному продажі та закупівлі.
Прямі зв'язки дають ряд переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживача.
Однак і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торгових посередників у світовий товарооборот втягується близько половини всіх товарів.
56 Розділ з
Цей метод використовується:
при збуті стандартного промислового обладнання;
при збуті споживчих товарів;
при реалізації другорядної продукції;
» на окремих важко доступних і маловідомих ринках;
при просуванні нових товарів;
при відсутності власної збутової мережі;
при умові, що торгівля монополізована великими торгово-посеред ницькими фірмами.
Непрямий метод експортно-імпортних операцій теж має свої переваги: великий досвід; власна мережа обслуговування, хороші зв'язки, знання ринку та кон'юнктури.
Загальні принципи організації та управління виробничо-збутовою діяльністю промислових фірм. Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна поділити на три групи:
« виробничі відділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції;
функціональні відділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання, транспорту, страхування, юридичний та еконо мічний відділи і відділ планування;
адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ відносин зі службовцями й урядом.
( Організаційна структура фірми та принципи управління визначаються низкою чинників - розміри виробництва, виробничий профіль, технологія виробництва, сфера діяльності, масштаби закордонної діяльності тощо.
Розрізняють 'дві головні форми управління промисловими фірмами: централізована та децентралізована. Централізована передбачає керівництво господарською діяльністю підприємств з одного центру, жорстку регламентацію та координацію їхньої діяльності, повну відсутність господарської самостійності. Така форма використовується звичайно невеликими, технологічно пов'язаними компаніями, які працюють переважно у добувних галузях і орієнтуються на національний ринок. Керує такою фірмою президент компанії, два віце-президенти, один з яких відає виробництвом, інший - збутом товарів. Рішення інших питань передається звичайно спеціалізованим фір-
57
Оргтізація експортно-імпортних операцій
мам. Якщо фірма велика, то в її складі декілька віце-президентів. У їхньому підпорядкуванні перебуває багато відділів, якими керують управляючі. Іноді при великій фірмі створюється комітет управляючих або рада з координації та розробки загальної політики.
Децентралізована форма управління передбачає, створення всередині фірми виробничих відділень, які мають повну господарську самостійність. За вищою адміністрацією фірми зберігаються тільки функції контролю, координації їхньою діяльністю. Тут все, звичайно, умовно. У деяких великих фірмах президент все-таки втручається у справи відділень. Перехід до децентралізованої форми зумовлений тим, що всередині фірми створюється більше виробничих підприємств.
У структуру управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат; виробничі відділення; центральні служби; контрольна і фінансова служби.
Центральний апарат. Найвищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Однак фактично вони відіграють незначну роль. Практично керують фірмою Наглядова рада та Правління.
Наглядова рада вибирається на загальних зборах акціонерів, її функції охоплюють найважливіші аспекти життя фірми:
визначення політики у сфері виробництва;
питання капіталовкладень;
напрямки науково-дослідної роботи;
політика цін;
реорганізація фірми;
кадрові питання.
Раду очолює голова. Кількість членів визначається Статутом.
Для здійснення оперативного керівництва Наглядова рада призначає правління. Воно складається з кількох директорів, а очолює його президент або директор-розпорядник. Директори-члени правління також призначаються Наглядовою радою і без її згоди не мають права входити у склад правління інших компаній. Директори або формально беруть участь у засіданні правління, коли оперативне керівництво здійснює сам президент, або їм дається самостійна ділянка роботи на фірмі.
Члени правління отримують високу зарплату або гарантовану у вигляді відрахування від прибутку.
58
Розділ З
Організація експортно-імпортних операцій
59
У сучасних умовах президент фірми рідко керує фірмою, звичайно керівництво здійснюється колективно за участю різноманітних комітетів (фінансового, адміністративного та ін.), які створюються при Наглядовій раді і складаються з її членів.
Виробничі відділення. Сучасна велика компанія складається з багатьох відділень. На чолі їх стоять управляючі. Виробничі відділення об'єднують дочірні компанії, що входять у цю фірму, і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Відносини між виробничими відділеннями всередині фірми будуються на комерційних засадах. Розрахунки відбуваються на основі трансфертних цін через бухгалтерію, готівкові платежі відсутні. Управляючі самі встановлюють норму прибутку для всього відділення загалом. Вони самостійно ведуть облік, підбір кадрів.
Виробничі відділення концернів мають і юридичну самостійність. У такому разі в них є власні правління, вони володіють правом на самостійне укладення контрактів з іншими фірмами.
В основі організаційної побудови фірми з децентралізованою формою правління лежить або галузевий принцип (спільність продукції, яка випускається фірмою), або територіальний (місце розташування підприємства).
«Дженерал Моторз» має 34 виробничих відділення, побудованих за галузевим принципом, і одне відділення закордонних операцій, побудоване за територіальним принципом. Відділення не підпорядковуються одне одному.
Центральні служби децентралізованої фірми представлені науково-дослідницькими та конструкторськими відділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами, відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами, юридичного відділу та відділу планування.
Контрольна т я фінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора та бухгалтера.