Графічне зображення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції

Отримані результати розрахунку інтегрального показника, конкурентоспроможності продукції можна представити графічно (малюнок 9.1.)

Площина менше конкурентоспроможної продукції

( к˂<1 )

Малюнок 9.1. Графічне зображення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції

Щоб проаналізувати позиції фірми порівняно з конкурентами, відмітити її сильні та слабкі місця щодо продукції конкурентів, застосовують графічне відображення показника конкурентоспроможності продукції. На осі абсцис відкладається значення групового показника економічного параметра, а на осі ординат – значення групового показника за технічними параметрами

З початку координат проводиться бісектриса, яка розбиває площу на дві півплощі (відповідно, та площина, яка розташована над бісектрисою, відповідає більш конкурентноспроможній продукції, ніж базова, а площина, розташована під бісектрисою, відповідає менш конкурентоспроможній продукції, ніж базова). Базова продукція розміщається на бісектрисі з координатами (1;1). Відповідно, якщо на бісектрису попадає будь-яка інша точка, яка характеризує значення показника конкурентоспроможності продукції, ця продукція перебуває на одному рівні конкурентоспроможності,що й продукція базова.

В наведеному на малюнку 9.1 прикладі розміщується шість продуктів порівняно з продукцією базовою. З графіка видно, що продукція 1 і 6 займають кращі конкурентні позиції, ніж базова, продукція 2 – на одному рівні з продукцією базовою, а продукти 3, 4 та 5 – менш конкурентоспроможні, ніж базова. Щоб порівняти між собою продукцію 1 і 6,щоб визначити, яка з них характеризується вищим показником конкурентоспроможності, треба провести перпендикуляр до бісектриси. Відповідно, яка відстань є довшою, тій продукції відповідає й більше значення інтегрального показника конкурентоспроможності. Щодо порівнянняпродуктів 3, 4 та 5, то менш конкурентоспроможну позицію займає та продукція, відстань до бісектриси якої буде найдовша.

Первага графічного методу полягає в тому, що він наочно відображає якість та економічні характеристики товарів і дає змогу зробити висновки про сильні й слабкі сторони цих продуктів.

Наприклад, продукція 6 характерезується вищим показником конкурентоспроможності, ніж базова, але при цьому якісні характеристики продукції 6 мають нижчий рівень, ніж у базової продукції. Тобто, найвигіднішою перевагою продукції 6 є низька ціна.

Крок 8. Підготовка висновків щодо підвищення рівня конкурентоспроможності

Якщо К_інт. > 1, то товар вважають конкурентоспроможнішим, якщо Кінт.<1 – товар поступається конкурентному, якщо Кінт.=1 – перебуває з ним на одному рівні. Мета кожного виробника – отримати

Якщо метою оцінювання конкурентоспроможності товару є прийняття рішення щодо виведення товару на ринок, прогнозована оцінка конкурентоспроможності товару така:

при К_інт. = 1,6 і більше – дуже перспективно;

1,40-1,59 – перспективно;

1,20-1,39 – малоперспективно;

1,00-1,19 – неперспективно.

Інтегральний показник конкурентоспроможності (І_інт.) вказує на ступінь його привабливості з позиції покупця. Привабливість товару з позиції продавця визначає показник питомого ефекту, який показує економічну доцільність від продажу одиниці товару і визначається за формулою:

де К_прод. – питомий ефект (продавця);

В – системний прибуток від продажу;

З – повні витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Крок 9. Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності товару

Управління конкурентоспроможністю здійснюється на етапах:

• розробки товару;

• виробництва;

• збуту;

• післяпродажного обслуговування.

На етапі створення товару закладаються характеристики якості, рівня сервісу, витрати, ціни, які в сукупності визначають можливість краще за товар-конкурент задовольняти потреби споживачів.

На етапі виробництва ці показники матеріалізуються, а на етапі збуту і післяпродажного обслуговування підтверджуються.

До заходів підвищення конкурентоспроможності товару можна віднести:

• підвищення якості товару;

• зниження витрат виробництва;

• підвищення економічності та ефективності післяпродажного обслуговування.

Оцінка конкурентних позицій шляхом розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності продукції та аналіз сильних і слабких сторін конкурентів дає змогу підприємствам прийняти рішення про доцільність використання тієї чи іншої стратегії досягнення конкурентних преваг (таблиця 9.2.)

Таблиця № 9.2. Стратегії досягення конкурнтних переваг

№ п/п	Назва стратегії		Призначення	Способи реалізації			Які підприємства застосовують
1	2		3	4			5
1	Наступ на сильні сторони конкурента		Можливість отримання частки ринку шляхом досягнення конкурентних переваг над сильними сторонами слабших конкурентів. Можливість звести на нівець переваги сильніших конкурентів (перехопленням частки ринку)	Зниження ціни Використання порівняльної реклами Надання продукції якостей, які є важливими для споживачів конкурентів.		Потужні пдприємсвта, які володіють достатнім потенціалом
2	Наступ на слабкі сторони конкурента		Робота з сигментами ринку, які погано обслуговує або ігнорує конкурент	Заповнення вільних ніш. Концентрація зусіль на продуктах, де аналоги конкурентів мають не високу якість	Підприємства, які володіють достатньою потожністю для виходу на нові ринки та виробництво нової продукції
3	Багатоплановий наступ		Здійснення дій у різних напрямах	Одноразові дії: Зниження цини Підвищення інтенсивності реклами Виробництво нових товарів та інші дії	Найпотужніші підприємства, які володіють достатніми ресурсами для здійснення усіх дій одночасно
4	Захоплення стратегічних висот		Отримання переваг у новому сегменті, який ще не сформувався, але обіцяє бути перспективним	Дії багатоплано-вого наступу	Мобільне підприємство з хорошими потужностями
5	Партизанський напад		Завдання несподіваних вузькоспрямова-них ударів по неукріплених позиціях конкурента	Застосовується в разі порушення конкурентами патентного права, належної реклами, законодавства	Будь-яке підприємство, яке може виявити факти порушення і завдати удару
6	Попереджуваль-ні дії		Нарощування виробничих потужностей	Дії щодо створення таких конкурентних переваг, які конкуренти не зможуть або побояться здійснити	Дуже потужні підприємства
Захисні стратегії					Середні підприємства
7	Зміцнення конкурентних позицій		Копіювання дій і політики конкурентів	Мінімізація числа партнерів Збільшення строків гарантії Освоєння нових технологій	Середні, з хорошими ресурсами
8	Захисна атака		Проведення у відповідь на дії конкурентів політики пропаганди рішучих дій	Заяви про наміри тримати високі ціни Заяви щодо планів упровадження нових технологій Різка і сильна реакція на слабших конкурентів	Для різних підприємств
Стратегії малих і слабких конкурентів
9		Захисна стратегія	Для попереднього визначення і збереження частки ринку	Базується на зниженні собівартості		Підприємства, які володіють необхідними фінансовими ресурсами
10		Стратегія агресивного захисту	Застосовуються радикальні дії із збільшення продажу, підвищення прибутковості	Зниження цін, інтенсифікація рекламних заходів		Мобільні підприємства
11		Стратегія негайного виходу із бізнесу	За неможливості витримати конкурентну боротьбу	Продаж та ліквідація підприємства		Неадаптоване підприємство
12		Комбіновані зусилля	У разі виникнення кризових ситуацій	Застосування різних дій		Із достатніми фінансовими ресурсами

Основний закон конкуренції є рушійною силою розвитку підприємств і вдосконалення їх продукції. Конкуренція приводить до необхідності вдосконалювати якість продукції та знижувати витрати на її виробництво. Принцип дії цього закону простий – або підприємства приймають жорсткі умови ринку, які він диктує, або відбувається «вимивання» слабких негнучких організацій із ринку.

Закон конкуренції (відповідно до якого у світі відбувається об'єктивний процес підвищення якості продукції та послуг, зниження їх питомої ціни) – об’єктивний процес «вимивання» з ринку не якісної, дорогої продукції.

Закон конкуренції має позитивний ефект для споживачів. За умови дії закону конкуренціїспоживачі можуть отримати дві вигоди:

• продукцію кращої якості;

• менші споживацькі витрати (як результат зниження питомої ціни).

Механізм дії закону конкуренції зображено на малюнку 9.1.

Порівняння продукції різних підприємств проводиться за показником питомої ціни (Ц_п). Питома ціна продукції розраховується за формулою:

_,

де Ц_п – питома ціна, що є предметом конкурентної боротьби;

Ц – ціна продукції, що є предметом конкурентної боротьби;

С_с – корисний ефект (споживчий), який відображає віддачу споживчих властивостей продукції в конкурентних умовах.

На початку роботи на ринку найбільш слабкий стан справ у фірми 1, оскільки для неї характерна найбільша питома ціна. Ця фірма приймає рішення про перехід до другої моделі товару з нижчою питомою ціною. Услід за першою фірмою аналогічне рішення приймають і інші підприємства, між якими розгорнулась конкурентна боротьба (фірма 2, 3 і 4). Однак фірма 5 не встигає перейти на другу модель продукції і, як наслідок, вона збанкрутувала.

З часом фірма 1 (для якої знову є характерна найвища питома ціна) приймає рішення про перехід на третю модель продукції (знову внаслідок дії закону конкуренції ціна продукції знижується, а споживчі характеристики поліпшуються). За нею аналогічно діють 2-га та 3-тя фірми. Фірма 4 не встигла зреагувати на поведінку конкурентів і збанкрутувала. На ринку її місце займають нові фірми (6-та і 7-ма), які приєднались до конкурентної боротьби і т.д.

Отже, конкурентну перевагу отримують ті фірми, продукції яких відповідає найменша питома ціна. А зменшення питомої ціни в наслідок боротьби за ринок збуту – результат дії закону конкуренції.