2.8. Професійні та галузеві органи

Представники кожної професії завжди мають деякий колективний орган, який представляє їх інтереси (а також часто випускає кілька галузевих публікацій). Для задоволення потреб членів організації і забезпечення зв’язку з громадськістю більшість таких органів публікують чи надають (іноді тільки членам) значний обсяг інформації про свою галузь. Організація і інформованість цих органів, а також обсяги інформації, що пропонується, дуже відрізняються. Деякі обмежуються лише публікуванням річного звіту, в той час як інші є визнаними джерелами галузевої статистики.

2.9. Звіти про дослідження ринку

Деякі спеціалізовані компанії, що займаються дослідженням ринку, на свій страх і ризик виконують дослідження, результати, яких потім продають у вигляді публікацій, що значно дорожче традиційних довідників. Однак, якщо порівняти з дослідженнями, виконаними на замовлення, то це значно дешевше.

2.10. Преса

Одним з головних джерел для кабінетного дослідження є неспеціалізована, ділова і галузева преса. Поряд з новинами ці джерела містять багато матеріалів загального характеру, в т.ч. спеціальні пропозиції по галузях та ринках.

Неспеціалізована преса включає якісні щоденні та щотижневі газети, журнали.

Для дослідження промислових ринків галузева преса є дуже важливим джерелом інформації. Майже кожна галузь і багато професій мають свої журнали. В цих джерелах багато корисних даних, але на пошук потрібного матеріалу іноді витрачається багато часу.

2.11. Довідники

Довідники – основний продукт в меню досліджень ринку. Вони надають дані про компанії, які постачають чи споживають товари, і є звичайним джерелом інформації в підготовці «рамок» для проведення вибіркового обстеження (перелік компаній, або осіб, яких потрібно опитати). Крім того, довідники часто містять інформацію про профіль компаній, їх розміри (за кількістю робітників) чи інформацію про те, є вона посередником чи виробником.

Суть даного питання можна озвучити так: «Як отримати інформацію майже задарма?».

Не має жодного сенсу в тому, щоб заново вигадувати колесо. Спеціаліст з кабінетних досліджень може швидко і з незначними затратами зібрати немало даних з різноманітних джерел, щоб отримати відповіді на багато питань, які виникали раніше.

Іноді кабінетне дослідження уявляється занадто простим. Хіба велике рішення не вимагає великих затрат грошей і не заслуговує на проведення оригінального дослідження? Це не так.

Інформація, яка є всенародним надбанням, пройшла перевірку, адже її уважно вивчали багато людей. Це не означає, що вона обов’язково буде правильною, і не виключено, що вона піддавалась сумніву, а це вже само по собі допомагає досліднику скласти своє враження про її точність.

Кабінетне дослідження може бути легко виконане однією людиною за принципом «зроби сам». Кілька днів кабінетного дослідження можуть мати значні наслідки. Але, якщо потратити значно більше часу, то отримані переваги швидко знижуються.

Кабінетне дослідження – це термін, що використовується в різних значеннях, але, як правило, під ним розуміють збір вторинних даних, або тих даних, які вже були зібрані.

Об’єкти кабінетних досліджень

Розглянуті джерела вторинної інформації можна використати для отримання даних про більшість об’єктів, які вивчаються в процесі ринкових досліджень.

Основні об’єкти кабінетних досліджень подано на схемі 5.4.