1.5. Психологічні передумови ефективного несення особовим складом бойового чергування та вартової служби

Одним із важливих видів професійної діяльності військово¬службовців є вико¬нання бойових завдань в мирний час, до яких належать бойове чергування (бойова служба) і вартова служба, які мають свої психологічні особливості і визначаються специфікою цих видів діяльності.

Бойове чергування (служба) – це діяльність військовослужбовців щодо забезпечення високої готовності бойової техніки і зброї, до поперед-ження несподіваного початку воєнних дій та своєчасного відбиття агресії.

Для несення вартової служби споряд¬жають¬ся варти. Вартова служба – це озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання.

Бойова служба в морі (для ВМС) перед¬ба¬чає виконання завдань з готовністю терміно¬во¬го нанесення удару. Слідкування в морі за противником передбачає негайне його знищення за встановленим сигналом.

Успішність виконання поставлених завдань значною мірою залежить від урахування в організації службової діяльності відповідних психоло-гічних закономірностей, які ґрун¬туються на психофізіологічних та психоло¬гічних засадах працездатності людини, у тому числі на добових ритмах життєдіяльності. Так, ріст ефек¬тивності діяльності фахівців почи-наєть¬ся з 8-ї години ранку та досягає максимуму до 12-13-ї години дня. До 16-ї години на¬мічається пер¬ший спад ефективності праці, після чого ефективність певною мірою зро¬стає, але ненадовго, мінімальна ефективність праці припадає на період від 2-х до 6-ї години.

Заходи психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування, вартової та внутрішньої служби спрямовуються на:

недопущення осіб із нервово-психіч¬ною нестійкістю до бойового чергування, несення вартової та внут¬ріш¬ньої служби, що пов’язана з охороною місць зберігання стрілецької зброї і боєприпасів;

формування змін, що заступають на бойове чергування та у варту, з врахуванням психологічної сумісності, ситуативних проявів психологічного стану військовослужбовців, які плануються до призначення для несення служби;

формування і підтримку психологічної стійкості військовослужбовців та їх готовності до дій в різних умовах обстановки, здобуття стійких спеціальних навичок в ході практичних занять при підготовці до бойового чергування та варти;

здійснення постійної психологічної підтримки військово¬службовців, які несуть службу в умовах, що спричиняють підвищене фізичне та психічне навантаження (вночі, несприятливих погодних умовах тощо);

створення сприятливих умов для військовослужбовців в місцях несення служби на бойових постах (постах) (належне освітлення, справні сигналізація та зв’язок, система загородження, постові вежі) та вартових приміщеннях (відповідність постового одягу погодним умовам, можливість його просушування, нормальний температурний режим у вартовому приміщенні, справні засоби для підігріву їжі, цілодобова наявність гарячого чаю, виділення додаткового харчування);

створення можливостей відпочинку та психологічного розвантаження чергових (вартових) змін, забезпечення вартових приміщень необхідними культурно-просвітницьким майном (книги, періодичні видання, справні телевізори, радіоприймачі, настільні ігри, живі куточки);

відновлення психічних і фізичних сил військовослужбовців після зміни з бойового чергування, варти та внутрішнього наряду.

Психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування, вартової та внутрішньої служби організовується в чотири етапи:

на організаційному етапі:

командири військових частин організовують проведення комплексного показового заняття з посадовими особами військової частини з питань організації бойового чергування, вартової та внутрішньої служби, забезпечують приведення місць несення служби відповідно до статутних вимог;

заступники командирів військових частин з гуманітарних питань проводять інструктивно-методичне за¬нят¬¬тя щодо психологічного забезпечення вартової та внутрішньої служби з офіцерами управління, команди¬рами підрозділів, заступниками з гуманітарних питань, психологами військової частини та підрозділів;

командири підрозділів, за результатами психологічного вивчення особового складу, організовують підготовку та подання командиру військової частини списків військовослужбовців, які не можуть бути допущені до несення служби зі зброєю;

заступники командирів військових частин з гуманітарних питань та психологи військових частин беруть участь у складанні (уточненні) наказу по частині щодо допуску особового складу до несення вартової служби та внутрішньої служби щодо охорони місць зберігання зброї і боєприпасів;

психологи військових частин проводять психологічний аналіз діяльності особового складу при несенні вартової служби, розробляють пропозиції щодо підвищення її ефективності;

на етапі підготовки до несення служби:

психолог підрозділу за 2-3 дня до заступлення особового складу на бойове чергування, у варту здійснює психологічний підбір осіб для несення служби. Заступники командира військової частини, підрозділів з гуманітарних питань, психолог військової частини здійснює дієвий контроль щодо недопущення включення осіб групи “ризику” у списки чергових змін, варт;

заступники командирів підрозділів з гуманітарних питань (психологи підрозділів) разом з визначеними відповідними наказами командирів військових частин посадовими особами, в день заступання на бойове чергування, у варту оцінюють наявний морально-психологічний стан особового складу чергових змін і варти, характер взаємовідносин у військовому колективі, від якого споряджена варта, рівень кон¬фліктності між окремими військовослужбовцями та інформують командира підрозділу про психологічну готовність особового складу до заступання на бойове чергування у варту;

психологи військових частин надають пропозиції командирам підрозділів щодо проведення теоретичних та практичних занять з особовим складом чергових змін і варти з метою під¬вищення психологічної готовності війсь¬ково¬службовців до несення служби (вказують на фактори, які можуть негативно вплинути на особовий склад, можливі труднощі при несенні служби, а також пропонують заходи щодо їх упередження);

на етапі бойового чергування, несення служби у варті:

посадові особи, які визначені для перевірки несення служби у вартах, психологи військової частини та підрозділу оцінюють психічний стан військовослужбовців з метою своєчасного виявлення негативних психічних станів (явищ) та вживають заходи щодо їх подолання;

психологи військової частини та підрозділу вивчають психологічні умови несення служби та виробляють пропозиції щодо їх оптимізації;

після зміни з бойового чергування, варти:

командири військових частин та підрозділів, їх заступники з гуманітарних питань (психологам) забезпечують відпочинок, харчування з метою повернення військовослужбовцям, які несли службу у складі чергових змін, у варті, психічних та фізичних сил;

психологи військової частини та підрозділів разом з лікарем оцінюють стан психічного здоров’я, надають психологічну допомогу, проводять заходи психічної релаксації (за необхідністю), створюють установку на успішне виконання подальших завдань.