4. Бразилія – новий регіональний лідер

Бразилія займає на міжнародній арені особливе місце. Ця «країна-континент» за своїми людськими та природних ресурсів, за рівнем і темпами розвитку економіки, науки і техніки, по «питомій вазі» у регіональних та глобальних справах постає в якості одного з провідних держав нової світової системи, що складається в XXI столітті.

Але акцентована спрямованість Бразилії у світове торгово-економічний і політичний простір — порівняно недавній феномен, що дав про себе знати в результаті глибоких внутрішніх трансформацій і зрушень, що відбулися в останні два десятиліття. Саме господарські та політичні зміни, що забезпечили підйом і модернізацію країни, зробили можливим її активну участь у створенні сучасної архітектури міжнародних економічних і фінансових відносин. Бразилія, яку ще недавно називали «сплячим гігантом», «прокинулася» в геоекономічному і геополітичному сенсі. Про це свідчить багато що: її позиція з ключових проблем світової політики, міцне лідерство в Латинській Америці, участь у роботі Великої двадцятки, підключення до зустрічей Вісімки, все більш широка взаємодія з іншими «висхідними гігантами» в рамках групи БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай).

Особливо вагомих успіхів країна досягла в 2003-2010 рр. В період президентства Луїса Інасіо Лули да Сілви (Лули). Президент стверджує, що до 2020 р. Бразилія стане, як мінімум, п'ятої економікою світу. Тим самим визначений вектор і поставлені орієнтири подальшого сходження бразильської держави.

Зростання економіки дозволив Бразилії виступити на регіональній і світовій арені з більш сильних позицій, чітко заявити претензії на вагому роль у глобальних справах. Зараз з повною підставою можна говорити про нові геоекономічних і геополітичних параметрах міжнародного позиціонування бразильської держави. Одна з ключових геополітичних завдань Бразилії — згуртування південноамериканських держав, поглиблення двосторонніх відносин з сусідніми країнами і формування ефективних регіональних інститутів, здатних підсилити доцентрові тенденції, надати нового імпульсу інтеграційним процесам і підвищити вплив Латинської Америки на світовій арені. Лула орієнтував Ітамараті (бразильське міністерство закордонних справ) та інші державні установи на реалізацію конкретних проектів латиноамериканського співробітництва та досягнення ясних і відчутних результатів. З середини 2000-х рр. Бразилія є ініціатором розширення співробітництва Латинської Америки з державами Африки, Азії та арабського Сходу. Вона першою з латиноамериканських країн встановила відносини Стратегічної асоціацію з Європейським союзом і додала контактам з лідерами ЄС характер регулярних консультацій на вищому рівні з найважливіших міжнародних питань (третій саміт Бразилія — Євросоюз пройшов у жовтні 2009 р. у Стокгольмі). Особливе місце в глобальній стратегії уряду Лули зайняло участь у групі БРІК. Чергова зустріч лідерів чотирьох країн (15-16 квітня 2010 року, Бразиліа) є підтвердженням рішучості бразильської сторони підвищувати свій міжнародний «питома вага» у тому числі і за допомогою всебічного взаємодії з іншими висхідними країнами-гігантами. Все це відчутно змінює розклад сил у Західній півкулі, звужуючи геополітичні можливості Вашингтона, і позначається на процесі формування нового світопорядку.