- •Загальні положення
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 3. Геополітична структура сучасного світу
- •Структура навчальної дисципліни
- •Список рекомендованих джерел Базова література
- •Додаткова література
- •Інформаційні ресурси
- •Тези лекцій
- •Історичні особливості розвитку політичної географії
- •2. Об’єкт, предмет, напрями досліджень, зв’язки політичної географії
- •3. Територіально-політична організація суспільства
- •Ієрархія територіально-політичних систем
- •Література:
- •Території, країни, держави
- •Склад території держави
- •3. Суверенні держави
- •Диференціація країн світу за величиною території
- •4. Залежні країни і території
- •Динаміка параметрів колоніальних володінь у XX ст.
- •Води (акваторія) відкритого моря і територія Антарктиди
- •Територіальні претензії країн в Антарктиді
- •Мультинаціональні функціональні утворення
- •Література:
- •Форми правління держав
- •Форми політико-територіального устрою держав. Поняття
- •Типи федерацій у сучасному світі
- •Політичні системи сучасних держав
- •1. Поняття «політико-географічне положення» (пгп)
- •Поняття «геополітичне положення»
- •Оцінка політико-географічного положення
- •Література:
- •Лекція 5. Географія адміністративно-територіального
- •Адміністративно-територіальний поділ (атп) і місцеве
- •Типи систем місцевого самоврядування
- •Реформи атп: передумови та наслідки
- •Столиці держав, їх функції і класифікації
- •Геопросторовий каркас території країни
- •Література:
- •Сутність, об’єкт, завдання геополітики
- •Історичний розвиток геополітики
- •Основні поняття і категорії геополітики
- •Парадигми геополітики
- •Література:
- •1. Німецька школа
- •2. Американська школа
- •3. Британська школа
- •4. Російська школа
- •5. Європейський континенталізм
- •6. Українська школа
- •Література:
- •1. Лідерство сша
- •Трансформації міжнародних систем
- •3. Теорії сучасного світовлаштування
- •4. Моделювання економічної карти майбутнього
- •Література:
- •Геополітична ситуація в Європі після Другої Світової війни
- •Місце об'єднаної Європи на сучасній політичній карті світу
- •Інституціональна система єс
- •Європа в геоекономічному та геополітичному вимірі
- •Література:
- •1. Фактори сучасної геополітичної ситуації
- •2. Загальна характеристика основних геополітичних акторів
- •Особливості сучасної геополітичної ситуації у Східній та Південно-Східній Азії
- •4. Перспективи розвитку геостратегічної ситуації в атр
- •5. Індія як регіональна держава
- •Література:
- •1. Північноамериканська інтеграція
- •2. Поле геостратегічних інтересів сша
- •3. Геостратегічні пріоритети Канади і Мексики
- •4. Бразилія – новий регіональний лідер
- •Література:
- •Росія – світовий та регіональний гравець
- •2. Проблеми взаємодії України й Російської Федерації в сучасних умовах
- •3. Особливості сучасної геополітичної ситуації у Центральній Азії та Кавказі
- •Література:
- •Теми практичних занять
- •Практична робота № 1 Особливості геополітичного устрою «Малоєвразійського» простору
- •Практична робота № 2 Насвазія та «Чорна Африка» у геополітичному контексті Антарктида та Арктика у геополітичному контексті
- •Теми семінарських занять
- •Семінар 1. Сучасний світоустрій
- •Семінар 2. Адміністративно-територіальний поділ держав
- •Семінар 3. Історичні аспекти розвитку геополітики
- •Семінар 4. Європа в геополітичному вимірі
- •Питання для контрольних робіт
- •Типові питання тестового контролю Тема «Сучасна світосистема»
- •Тема «Форми правління і державного устрою країн світу»
- •Питання для самоперевірки та самоконтролю Модуль 1: Політична географія.
- •Модуль 2. Геополітика
- •Оцінювання результатів навчальних досягнень студентів на основі модульного контролю
1. Північноамериканська інтеграція
Північноамериканський центр сили, який нині репрезентує потужне інтеграційне ядро — Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), є найвпливовішим суб'єктом світогосподарських відносин. Його потенціал визначається найбільш містким у світі ринком з населенням близько 450 млн. чол. та річним обсягом ВВП 14 трлн. дол. Потенціал північноамериканського центру сили зумовлений передусім могутністю США.
Нова ера нарощування могутності північноамериканського центру сили почалася із підписання у 1988 р. угоди про вільну торгівлю між Канадою і США. Ця угода фактично стала лише актом констатації вже наявної інтеграції. В 1993 р. США, Канада та Мексика підписали тристоронню угоду про вільну торгівлю (НАФТА).
Ініціатива США щодо створення блоку країн Північної Америки була зумовлена двома основними причинами. По-перше, США побоювалися конкуренції з боку ЄС та АСЕАН, що динамічно розвивалися. НАФТА могла стати противагою цим інтеграційним утворенням. По-друге, США вбачали загрозу з боку периферійних районів з дешевою робочою силою.
Звернення США до найближчих сусідів, як стверджують прихильники континенталізму, посилить здатність США конкурувати з європейцями та японцями. Американський бізнес має поєднати недорогу робочу силу Мексики (а то й країн Центральної Америки) з технічно досконалішими американськими технологіями.
Цілі США:
розширення доступу американської продукції на зовнішні ринки Мексики та Канади, які характеризуються високою абсорбційною здатністю;
розширення доступу до відносно дешевих і багатих природних ресурсів Канади й Мексики;
вирішення внутрішніх суспільних проблем, пов'язаних з припливом мексиканських нелегальних іммігрантів.
Канада мала на меті:
усунення протекціоністських бар'єрів США для канадських товарів;
реструктуризацію свого господарського комплексу шляхом посилення дії об'єктивних ринкових механізмів (через посилення конкуренції);
отримання необмеженого доступу для канадських товарів та інвестицій на мексиканський ринок.
Мексика здобула гарантований доступ до американського ринку, куди спрямовується близько 80 % її експорту. НАФТА стала структурою, яка стримувала протекціонізм США щодо мексиканських товарів. Крім того, промислова реконструкція, спричинена посиленням інвестиційного процесу у південному напрямку, мала сприяти економічному зростанню Мексики.
Прагнення до зміцнення могутності США втілилися в ідеї створення Панамериканської зони вільної торгівлі шляхом поступового розширення НАФТА за рахунок країн Латинської Америки. Чилі була формально запрошена стати кандидатом у члени НАФТА, за нею мали йти інші країни, зокрема Аргентина. Очевидно, що за такого підходу Вашингтон діставав можливість справляти вплив на країни, які бажали приєднатися до НАФТА, з метою отримання від них односторонніх поступок.
Суттєвим стимулом для розвитку співпраці США з латиноамериканськими державами є торговельні угоди. У квітні 1998 р. Президент США і керівники 33 країн Західної півкулі почали переговори про створення зони вільної торгівлі в Америці (ФТАА). В останні роки країни Латинської Америки активізували взаємне співробітництво, інтерес до розвитку торговельних відносин з ними виявляють країни ЄС, які є серйозними конкурентами США у цьому регіоні.