- •Загальні положення
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 3. Геополітична структура сучасного світу
- •Структура навчальної дисципліни
- •Список рекомендованих джерел Базова література
- •Додаткова література
- •Інформаційні ресурси
- •Тези лекцій
- •Історичні особливості розвитку політичної географії
- •2. Об’єкт, предмет, напрями досліджень, зв’язки політичної географії
- •3. Територіально-політична організація суспільства
- •Ієрархія територіально-політичних систем
- •Література:
- •Території, країни, держави
- •Склад території держави
- •3. Суверенні держави
- •Диференціація країн світу за величиною території
- •4. Залежні країни і території
- •Динаміка параметрів колоніальних володінь у XX ст.
- •Води (акваторія) відкритого моря і територія Антарктиди
- •Територіальні претензії країн в Антарктиді
- •Мультинаціональні функціональні утворення
- •Література:
- •Форми правління держав
- •Форми політико-територіального устрою держав. Поняття
- •Типи федерацій у сучасному світі
- •Політичні системи сучасних держав
- •1. Поняття «політико-географічне положення» (пгп)
- •Поняття «геополітичне положення»
- •Оцінка політико-географічного положення
- •Література:
- •Лекція 5. Географія адміністративно-територіального
- •Адміністративно-територіальний поділ (атп) і місцеве
- •Типи систем місцевого самоврядування
- •Реформи атп: передумови та наслідки
- •Столиці держав, їх функції і класифікації
- •Геопросторовий каркас території країни
- •Література:
- •Сутність, об’єкт, завдання геополітики
- •Історичний розвиток геополітики
- •Основні поняття і категорії геополітики
- •Парадигми геополітики
- •Література:
- •1. Німецька школа
- •2. Американська школа
- •3. Британська школа
- •4. Російська школа
- •5. Європейський континенталізм
- •6. Українська школа
- •Література:
- •1. Лідерство сша
- •Трансформації міжнародних систем
- •3. Теорії сучасного світовлаштування
- •4. Моделювання економічної карти майбутнього
- •Література:
- •Геополітична ситуація в Європі після Другої Світової війни
- •Місце об'єднаної Європи на сучасній політичній карті світу
- •Інституціональна система єс
- •Європа в геоекономічному та геополітичному вимірі
- •Література:
- •1. Фактори сучасної геополітичної ситуації
- •2. Загальна характеристика основних геополітичних акторів
- •Особливості сучасної геополітичної ситуації у Східній та Південно-Східній Азії
- •4. Перспективи розвитку геостратегічної ситуації в атр
- •5. Індія як регіональна держава
- •Література:
- •1. Північноамериканська інтеграція
- •2. Поле геостратегічних інтересів сша
- •3. Геостратегічні пріоритети Канади і Мексики
- •4. Бразилія – новий регіональний лідер
- •Література:
- •Росія – світовий та регіональний гравець
- •2. Проблеми взаємодії України й Російської Федерації в сучасних умовах
- •3. Особливості сучасної геополітичної ситуації у Центральній Азії та Кавказі
- •Література:
- •Теми практичних занять
- •Практична робота № 1 Особливості геополітичного устрою «Малоєвразійського» простору
- •Практична робота № 2 Насвазія та «Чорна Африка» у геополітичному контексті Антарктида та Арктика у геополітичному контексті
- •Теми семінарських занять
- •Семінар 1. Сучасний світоустрій
- •Семінар 2. Адміністративно-територіальний поділ держав
- •Семінар 3. Історичні аспекти розвитку геополітики
- •Семінар 4. Європа в геополітичному вимірі
- •Питання для контрольних робіт
- •Типові питання тестового контролю Тема «Сучасна світосистема»
- •Тема «Форми правління і державного устрою країн світу»
- •Питання для самоперевірки та самоконтролю Модуль 1: Політична географія.
- •Модуль 2. Геополітика
- •Оцінювання результатів навчальних досягнень студентів на основі модульного контролю
6. Українська школа
У геополітичній літературі нашої держави можна віднайти ідеї, властиві різним геополітичним течіям. Серед найвизначніших геополітиків можна назвати Юрія Липу, Степана Рудницького, Дмитра Донцова, Д. Базіва, В. Дергачова, М. Дністрянського, Є. Кисельова, С. Андрущенко, М. Багрова, В. Мадіссона, П. Харченка. Останнім часом переважають державницькі проєвропейські погляди, поступово витісняючи ворожі до всього українського ідеї неоєвразійства.
Наведемо цитату з праці Є. Кисельова «Методологія геополітики» (2002): «Україна за своїм ментальним індексом, психологічними та геополітичними характеристиками не належить ні до таласократії, ні до телурократії».
Отже, у найбільш спрощеному варіанті геополітичні ідеї минулого і сучасності можна поділити на радикальні та непримиренні між собою англосаксонський [нео]атлантизм і російське «[нео]євразійство; більш поміркований і багатогранний європейський континенталізм та [нео]мондіалізм; геополітику реалістичну та ідеалістичну. Важливим моментом у розвитку геополітики є поступове розуміння необхідності переходу від геополітики конфронтації до геополітики взаємодії.
Література:
Андрианова Т. В. Геополитические теории ХХ в. (Социально-философское исследование). — М., 1996. — 178 с.
Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи. — Львів: Лілея-НВ, 2000. — 236 с.
Гумилев Л. Н. От Руси до России: Очерки этнической истории. — М.: Танаис ДИДИК, 1995. — 551 с.
Дергачев В. А. Геополитика. — К.: ВИРА-Р, 2000. — 448 с.
Дергачев В. А. Геоэкономика Украины: теоретические и прикладные основы. — Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2002. — 244 с.
Дергачев В. А. Цивилизационная геополиика (Большие многомерные пространства). — Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. —262 с.
Дністрянський М. С. Геополітичні доктрини і підходи: критичний аналіз методології. — Львів: ЛНУ, 2003. — 111 с.
Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. Мыслить пространством. — М.: Арктогея-центр, 1999. — 928 с.
Киссинджер Г. Дипломатия. — М.: Ладомир, 1997. — 848 с.
Кухта Б. А. З історії української політичної думки: Навч. посіб. — К.: Генеза, 1994. — 368 с.
Лекція 8. ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ
План:
Лідерство США.
Трансформації міжнародних систем.
Теорії сучасного світовлаштування.
Модель геостратегічних сфер та геополітичних регіонів С. Коена.
Концепція уніполярного світу А. Страуса.
Гіпотеза «семи паралелей однополярного світового простору» Йогана Ґалтунґа.
Концепція геостратегічних агентів та геополітичних центрів З. Бжезінського.
«Центри сили» і геоекономічні полюси А. Беттлера.
4. Моделювання економічної карти майбутнього.
1. Лідерство сша
Поширення процесу глобалізації та злам біполярної міжнародної системи збіглися в часі, що дало підстави говорити про початок творення єдиного світу. Пророкують, що першість у цьому процесі буде за США, які з кінця 80-х років XX ст. панують і в економічній, і в політичній сферах.
Протягом лише одного сторіччя США під впливом внутрішніх змін та динамічного розвитку міжнародних подій з держави, відносно ізольованої в Західній півкулі, трансформувалася в державу світового масштабу за розмахом інтересів і впливу, в першу справді глобальну державу.
Вже на початок Першої світової війни ВНП США становив 33% світового, таким чином Велика Британія була позбавлена ролі провідної індустріальної держави світу. Американські політичні інститути і вільна ринкова економіка створили безпрецедентні можливості для амбіційних, неупереджених винахідників; національна культура унікальним чином сприяла економічному розвиткові. Все це забезпечувало експансію національної могутності.
Європейська ера у світовій політиці підійшла до завершення в ході Другої світової війни. Замість єдиної глобальної європейської держави, якою б могла стати Німеччина в разі перемоги, спадкоємцями незавершеної суперечки за світове лідерство стали два неєвропейські агенти — США та СРСР. Наступні 50 років ознаменувалися боротьбою провідної військово-морської держави — США і найбільшої суходільної — СРСР.
Політична життєздатність, ідеологічна гнучкість, динамізм економіки і привабливість культурних цінностей стали вирішальними факторами на шляху США до вершини світової політики. За З. Бжезінським, США і нині належать провідні позиції в чотирьох головних галузях світової влади:
• у військовій сфері вони володіють безпрецедентними глобальними можливостями розгортання;
• у галузі економіки залишаються основною рушійною силою світового розвитку, незважаючи на конкуренцію в деяких сферах з Японією, Німеччиною та Великою Британією;
• у технологічному відношенні вони зберегли абсолютне лідерство в передових галузях науки та техніки;
• незважаючи на деяку примітивність, американська культура набула світового поширення і є доволі популярною, особливо серед молоді.
Саме це робить США єдиною супердержавою. Період їх неподільної влади залежатиме від багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів, і передусім від ситуації в Євразії.
Отже, злам біполярного світу наприкінці XX ст. вивів на вершину світової політики США, однак це не сприяло стабілізації глобальної політичної ситуації. Однополюсний світ не може існувати довго.
Оскільки деякі моменти зовнішньої політики США не мають підтримки навіть серед нинішніх союзників (невизнання ролі багатьох міжнародних організацій, відмова від підписання угоди про заборону протипіхотних мін, збереження смертної кари, неучасть у конференції ООН з проблем расизму тощо, іракська кампанія), то в перспективі можлива поява домінуючої в Євразії й антагоністичної США держави. Глобальна першість США безпосередньо залежатиме від того, наскільки довго й ефективно зберігатиметься їх зверхність у Євразії.