- •Загальні положення
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 3. Геополітична структура сучасного світу
- •Структура навчальної дисципліни
- •Список рекомендованих джерел Базова література
- •Додаткова література
- •Інформаційні ресурси
- •Тези лекцій
- •Історичні особливості розвитку політичної географії
- •2. Об’єкт, предмет, напрями досліджень, зв’язки політичної географії
- •3. Територіально-політична організація суспільства
- •Ієрархія територіально-політичних систем
- •Література:
- •Території, країни, держави
- •Склад території держави
- •3. Суверенні держави
- •Диференціація країн світу за величиною території
- •4. Залежні країни і території
- •Динаміка параметрів колоніальних володінь у XX ст.
- •Води (акваторія) відкритого моря і територія Антарктиди
- •Територіальні претензії країн в Антарктиді
- •Мультинаціональні функціональні утворення
- •Література:
- •Форми правління держав
- •Форми політико-територіального устрою держав. Поняття
- •Типи федерацій у сучасному світі
- •Політичні системи сучасних держав
- •1. Поняття «політико-географічне положення» (пгп)
- •Поняття «геополітичне положення»
- •Оцінка політико-географічного положення
- •Література:
- •Лекція 5. Географія адміністративно-територіального
- •Адміністративно-територіальний поділ (атп) і місцеве
- •Типи систем місцевого самоврядування
- •Реформи атп: передумови та наслідки
- •Столиці держав, їх функції і класифікації
- •Геопросторовий каркас території країни
- •Література:
- •Сутність, об’єкт, завдання геополітики
- •Історичний розвиток геополітики
- •Основні поняття і категорії геополітики
- •Парадигми геополітики
- •Література:
- •1. Німецька школа
- •2. Американська школа
- •3. Британська школа
- •4. Російська школа
- •5. Європейський континенталізм
- •6. Українська школа
- •Література:
- •1. Лідерство сша
- •Трансформації міжнародних систем
- •3. Теорії сучасного світовлаштування
- •4. Моделювання економічної карти майбутнього
- •Література:
- •Геополітична ситуація в Європі після Другої Світової війни
- •Місце об'єднаної Європи на сучасній політичній карті світу
- •Інституціональна система єс
- •Європа в геоекономічному та геополітичному вимірі
- •Література:
- •1. Фактори сучасної геополітичної ситуації
- •2. Загальна характеристика основних геополітичних акторів
- •Особливості сучасної геополітичної ситуації у Східній та Південно-Східній Азії
- •4. Перспективи розвитку геостратегічної ситуації в атр
- •5. Індія як регіональна держава
- •Література:
- •1. Північноамериканська інтеграція
- •2. Поле геостратегічних інтересів сша
- •3. Геостратегічні пріоритети Канади і Мексики
- •4. Бразилія – новий регіональний лідер
- •Література:
- •Росія – світовий та регіональний гравець
- •2. Проблеми взаємодії України й Російської Федерації в сучасних умовах
- •3. Особливості сучасної геополітичної ситуації у Центральній Азії та Кавказі
- •Література:
- •Теми практичних занять
- •Практична робота № 1 Особливості геополітичного устрою «Малоєвразійського» простору
- •Практична робота № 2 Насвазія та «Чорна Африка» у геополітичному контексті Антарктида та Арктика у геополітичному контексті
- •Теми семінарських занять
- •Семінар 1. Сучасний світоустрій
- •Семінар 2. Адміністративно-територіальний поділ держав
- •Семінар 3. Історичні аспекти розвитку геополітики
- •Семінар 4. Європа в геополітичному вимірі
- •Питання для контрольних робіт
- •Типові питання тестового контролю Тема «Сучасна світосистема»
- •Тема «Форми правління і державного устрою країн світу»
- •Питання для самоперевірки та самоконтролю Модуль 1: Політична географія.
- •Модуль 2. Геополітика
- •Оцінювання результатів навчальних досягнень студентів на основі модульного контролю
Типи федерацій у сучасному світі
Федераціями, згідно конституції, є 23 країни світу. В них сконцентровано 1/3 населення світу.
Ще 22 держави юридично не є федераціями, однак їх державний устрій включає елементи федералізму. Географічно ці квазіфедерації можна поділити так:
малі острівні держави – Антигуа і Барбуда, Фіджі, Папуа – Нова Гвінея, Соломонові о-ви, Вануату – Нові Гебриди;
західноєвропейські демократичні держави з тривалими традиціями регіоналізму – Великобританія, Італія, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Фінляндія;
багатонаціональні країни Азії, Африки з компактно проживаючими меншинами – М`янма, Гана, ПАР, Намібія, Судан, Танзанія.
23 федерації можна об’єднати у 7 типів:
1. Західноєвропейський тип – Німеччина, Австрія, Швейцарія, Бельгія (4): старі західноєвропейські демократії, з тривалими традиціями самоуправління чи державності складових частин, стійким співвідношенням між політичною та етнічною ідентичністю. До цього ж типу можна віднести багато західноєвропейських держав – Великобританію, Італію, Іспанію, Фінляндію та ін.
2. Північноамериканський тип – США, Канада, Австралія (3): старі англомовні «переселенські» федерації, створені «знизу» в ході побудови ліберальної демократії, слабо пов’язані з етнічними та соціальними відмінностями, із стійкою політичною ідентичністю, високою децентралізацією державної влади.
3. Латиноамериканський тип – Мексика, Бразилія, Аргентина, Венесуела (4): старі «переселенські» федерації, створені «зверху» в результаті розпаду іспанської і португальської імперій із частин їх колоній, не пов’язані з етнічними відмінностями, асиметричні, з великим числом суб’єктів і високою централізацією державної влади, що поєднується з розвинутими інститутами самоуправління в суб’єктах.
4. Острівний тип – Федеративні штати Мікронезії, Сент-Кітс і Невіс, Коморські о-ви (3): молоді острівні федерації, створені в результаті розпаду колоніальних імперій, асиметричні і слабо інтегровані.
5. Афро-азіатський тип – Індія, Малайзія, ОАЕ, ПАР (4): молоді, але стійкі централізовані федерації, створені «зверху» на базі компромісу між елітами феодальних держав, що існували раніше, і національними елітами регіонів, що стали суб’єктами федерації, високоасиметричні, з сильними відмінностями в потенціалі регіонів, з елементами авторитарного правління в центрі і на місцях.
6. Нігерійський тип – Нігерія, Ефіопія, Пакистан, М`янма (4): молоді високоцентралізовані федерації з нестійкими авторитарними режимами, що виникли в результаті деколонізації. Принципи федеративного устрою використані центральною владою («зверху») як засіб збереження єдності різнорідних в етнічному, соціальному і економічному відношеннях регіонів. Ці федерації асиметричні, із слабкими і формальними інститутами самоуправління на місцях, узаконеним втручанням центру у справи регіонів, навіть до зміни їх кордонів.
7. «Постсоціалістичний тип» – Росія (1): молоді багатонаціональні федерації з глибокими внутрішніми етнічними і соціально-економічними відмінностями. Вони успадкували асиметричність і використання в державному устрої принципу національно-територіальної автономії і диспропорції у співвідношенні політичної (загальнодержавної) і етнічної ідентифікації громадян від своїх історичних попередників.