- •Альтернативні підходи до визначення сутності грошей.
- •Концепції походження грошей.
- •Гроші як гроші та гроші як капітал.
- •Розвиток форм вартості.
- •Еволюція форм грошей та їх характеристика.
- •Специфічний характер вартості грошей.
- •Функції та роль грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Історичні аспекти походження гривні.
- •Сутність і структура грошового обороту
- •Модель грошового обороту
- •Грошові потоки та механізм їх балансування
- •Поняття грошової маси, агрегатів та бази.
- •Швидкість обігу грошей.
- •Сутність закону грошового обігу.
- •Сутність та специфіка функціонування грошового ринку.
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку.
- •Об’єкти грошового ринку (платіжні інструменти).
- •Поняття, цілі та мотиви попиту на гроші.
- •Чинники впливу на попит на гроші.
- •Графічне зображення попиту на гроші.
- •Поняття пропозиції грошей.
- •Формування пропозиції грошей і її чинники.
- •Графічне зображення пропозиції грошей.
- •Суть та призначення грошової системи.
- •Елементи грошової системи.
- •Структура грошової системи.
- •Види грошових систем та їх еволюція.
- •Створення і розвиток грошової системи в Україні.
- •Платіжні системи.
- •Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції.
- •Види та чинники інфляції .
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •Вимірювання інфляції.
- •Методи регулювання інфляції.
- •Особливості інфляції в Україні.
- •Сутність та класифікація грошових реформ.
- •Моделі грошових реформ.
- •Грошова реформа в Україні (2-16 вересня 1996 р.).
- •Створення грошей центральним банком.
- •Cтворення грошей комерційними банками.
- •Загальна схема створення грошей.
- •Об’єкти регулювання та їх взаємозв’язок із реальним сектором.
- •Розвиток грошової маси в Україні (залишки коштів на кінець періоду, млн.Грн.)
- •Розробка концепціїздійснення грошово-кредитної політики.
- •71. Формы и классификация кредита.
- •73. Система банковского кредитования.
- •74. Характеристика стадий кредитного процесса.
- •75. Формы обеспечения кредитов.
- •77. Методы банковского кредитования.
- •78. Роль кредитных отношений в современной экономике.
- •79. Сущность и измерители процента.
- •80. Теория выбора портфеля активов. Пс:уточню на консультации так ли поняла вопрос!
- •81.Функции и роль процента.
- •82. Поведение и роль процентных ставок.
- •83. Рисковая и срочная структура процентных ставок.
- •84. Способы начисления процентных ставок.
- •85. Сущность, назначение и виды финансового посредничества.
- •86. Экономические выгоды финансового посредничества.Спрошу на консультации , т.К. В тетради єтого нет , а в интернете брееед !!!
- •87. Банки как ведущие институты финансового посредничества.
- •88. Общие понятия парабанковской системы.
- •89. Становление и законодательная база основных пара банковских учреждений.
- •90. Современное состояние развития пара банковских учреждений Украины и государственное регулирование.
- •91. Происхождение и развитие коммерческих банков.
- •92. Сущность и функции коммерческих банков.
- •93. Классификация и организационно-управленческая структура коммерческих банков.
- •94.Загальна характеристика операцій комерційних банків.
- •95. Пасивні операції комерційних банків.
- •96. Активні операції комерційних банків.
- •97. Обов’язкові нормативи діяльності комерційних банків.
- •98. Основні показники оцінювання прибутковості комерційних банків.
- •99. Тенденції розвитку кредитно-інвестиційного портфеля комерційних банків України.
- •100. Аналіз кількості банківських установ та ефективності їх діяльності за останній період.
- •101. Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- •102. Походження та розвиток центральних банків.
- •103. Незалежний статус центральних банків.
- •104. Функції центрального банку.
- •105. Грошово-кредитна політика центральних банків.
- •106. Сутність валюти та валютних відносин.
- •107. Валютний ринок.
- •108. Види операцій на валютному ринку.
- •109. Валютне регулювання. Особливості формування валютної системи України
- •110. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •111. Світові та міжнародні валютні системи.
- •112. Становлення та розвиток національної валютної системи.
- •113. Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •114. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні.
- •115. Світовий банк і його діяльність в Україні.
- •116. Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції.
- •117. Європейський банк реконструкції та розвитку.
- •118. Банк міжнародних розрахунків.
Методи регулювання інфляції.
Важливим інструментом дефляційної політики є кредитна рестрикція та пряме лімітування (таргетування) випуску готівки в обіг. Підвищуючи дисконтну ставку центрального банку, регулюючи процентні ставки за пасивними й активними операціями комерційних банків, збільшуючи норму обов¢язкових резервів та іншими методами держава скорочує банківське кредитування народного господарства і стримує тим самим зростання грошової маси та платоспроможного попиту.
Політика дефляції при послідовному і жорсткому її проведені може дати бажаний антиінфляційний ефект, проте реалізація її пов¢язана з великими труднощами, оскільки посилює соціальне напруження в суспільстві, викликає загрозу економічної кризи, банкрутства підприємств, зменшення зайнятості. Тому урядам нерідко доводиться маневрувати, оперативно змінюючи дефліційні методи інфляційними.
Другий напрям антиінфляційної політики ¾ політика доходів ¾ передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами. Такий контроль може зводитися до фіксації зарплати і цін на певному рівні (“заморожування”), або встаногвлення темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці або до того й іншого разом. Широко цей метод використовувався в колишньому Радянському Союзі. У країнах Заходу далеко не всі уряди наважувалися застосовувати його, зважаючи на можливі негативні соціальні наслідки. Адже заморожування цін ¾ це пряме втручання в приватне підприємництво і в сферу ринку, що призводить до деформації дії його механізму. Першим і негативним наслідком цього є поява товарного дефіциту. Заморожування ж зарплати ставить у складне становище трудящих, викликає їх незадоволення урядовою політикою, посилює соціальне напруження.
Під впливом неомонетаристських ідей більшість країн Заходу відмовилися від прямого втручання в ціни і зарплату і спрямували свої регулюючі дії на подолання причин інфляції зі сторони товарів, створення сприятливих умов для дії законів ринку і всіляке стимулювання приватного підприємництва. Це, зокрема, проведення жорсткої антимонопольної політики, заохочення ринкової конкуренції, скорочення державної підтримки молотрентабельних і слабоконкурентних підприємств і галузей, введення гнучкої податкової політики, стимулюючої підприємницьку активність і зростання грошових збережень населення. Всі ці заходи позитивно впливали на розвиток виробництва, підвищення його ефективності та продуктивності праці, що, в свою чергу, сприяло результативності дефляційної політики. Внаслідок цього країни Заходу в другій половині 80-х років змогли перебороти галопуючу інфляцію, ввести її в межі “повзучої”.
У нових умовах знову постала потреба регулювання інфляції у відповідності з кейсіанськими ідеями. Проте й досвід 80-х років, що базувався переважно на концепціях неомонетаризму, має велике значення для теорії і практики.
По-перше, інфляція може легко з регульваної перетворитися в нерегульовану, досягти галопуючих темпів і призвести до тяжких економічних і соціальних наслідків.
По-друге, антиінфляційна політика дає тим більший ефект, чим менше вона вимагає прямого втручання у виробництво, чим кращі умови створюються в країні для розвитку підприємництва і дії ринкового механізму. Тому вона не може обмежуватися дефляційними заходами, а повинна бути комплексною, включати й заходи, спрямовані на всебічне стимулювання розвитку виробництва.
По-третє, загрозливі соціальні наслідки може мати не тільки розкручування інфляції до високих рівнів, а й антиінфляційні заходи держави, якщо вони проводяться не достатньо виважено.