Питання 39

Радиогидроакустический буй

   морской Буй, на котором установлено радиоэлектронное устройство, предназначенное для обнаружения подводных лодок, движущихся в подводном положении, и определения их местонахождения, а также исследования условий распространения звука в океане, шумов моря и т.п. Р. б. делятся на пассивные — принимающие создаваемые подводными лодками акустические колебания (шумы), и активные — принимающие отражённые от подводных лодок ультразвуковые сигналы, посылаемые буем. Пассивные Р. б. обнаруживают подводную лодку и определяют направление (пеленг) на неё, активные — определяют, кроме того, дистанцию до обнаруженной подводной лодки.

  Р. б. ставят с самолётов, вертолётов, противолодочных кораблей партиями по несколько штук, образующими барьерные линии или замкнутые ограждения на направлениях действий подводных лодок, в районах предполагаемого нахождения их.

   Р. б., снабженные якорями, закрепляются в местах сброса; не имеющие якорных устройств — после постановки дрейфуют под воздействием ветра, волн и морских течений. Р. б. могут работать в режиме непрерывного действия или по заданной программе, некоторые их типы снабжаются радиолокационным маяком (См. Радиолокационный маяк) — ответчиком и световым сигнальным устройством, которые облегчают выход самолёта (вертолёта, корабля) на сигналящий буй. Первые образцы Р. б. появились после 2-й мировой войны 1939—45 и получили широкое распространение, особенно с развитием атомных подводных лодок, вооружённых ракетно-ядерным оружием. На базе Р. б. за рубежом создаются автоматизированные системы обнаружения подводных лодок, оповещения и наведения, увеличивающие поисковый потенциал противолодочных сил. Дальность обнаружения подводной лодки с помощью Р. б. зависит от типа гидроакустического устройства буя, состояния водной среды, характеристик подводной лодки-цели и составляет от нескольких сотен м до нескольких км. Дальность действия радиолинии буй — самолёт может достигать нескольких десятков км. Масса и размеры Р. б. зависят от его назначения и типа носителя.

Питання 36

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РЕБ НАДВОДНОГО КОРАБЛЯ.

До засобів РЕБ відносяться:

- авіаційні, корабельні і берегові станції, (передавачі) активних радіо-, радіолокаційних і оптико-електронних перешкод, берегові і корабельні радіопередавачі з контрольно керуючими пристроями для створення радіозавад,

- автономні передавачі, та передавачі, що закидаються, радіо, радіолокаційних оптико-електронних і гідроакустичних перешкод,

- реактивні й артилерійські снаряди пасивних радіолокаційних і оптико-електронних перешкод, спеціальна техніка для їхньої постановки,

- самохідні і дрейфуючі прилади гідроакустичних перешкод і прилади для відведення торпед, імітатори, (помилкові цілі, цілі що дезінформують), бортові станції гідроакустичних перешкод НК і ПЧ,

- куткові відбивачі, аерозольні утворення і засоби їхньої постановки, снаряди, ракети РЕП, що наводяться на випромінювання РЕЗ, і інші засоби.

Коротко розглянемо класифікацію засобів РЕБ.

По місцю розміщення (носія) активні і пасивні засоби РЕБ діляться на:

• корабельні,

• авіаційні,

• супутникові,

• берегові (стаціонарні, рухливі),

По способу дії :

• активні,

• пасивні,

• однократного застосування, багатократного застосування.

По призначенню засобу РЕБ можна розділити на 5 груп:

I) засоби поразки РЕЗ (ракети самонавідні на ВЧ випромінювання),

2) засоби РЕР,

3) засоби РЕП,

4) засоби РЕЗ,

5) засоби ПД ІТР.

Оскільки ви є фахівцями гідроакустичних засобам, ми з вами більш докладно розглянемо засоби гідроакустичного придушення. Широке використання підводними човнами і протичовновими силами гідроакустичних засобів різноманітного призначення (гідролокаторів, шумопеленгаторних станцій, станцій виявлення гідроакустичних сигналів, гідроакустичних буїв і т.д.) обумовлює важливу роль гідроакустичного подавлення (ГПД). Воно значно підвищує бойову усталеність і ударні можливості зазначених сил.

Гідроакустичному подавленню, як одному з видів радіоелектронного подавлення, властиві багато закономірностей, загальні для усіх видів РЕБ. Це ставиться насамперед до методів подавлення. Гідроакустичне подавленню може здійснюватися впливом на гідроакустичні засоби перешкодами, що маскують, зменшенням гідроакустичної помітності об'єктів, впливом на водяне середовище, і імітацією гідроакустичних сигналів і шумів кораблів. В залежності від джерела акустичної енергії засобу ГПД діляться на:

- активні (прилади й устрої перешкод, що маскують, імітатори шумів кораблів, імітатори станції звукопідводного зв'язку, ретранслятори сигналів гідролокаторів, тобто імітатори ехосигналів),

- пасивні - засоби, що відбивають акустичну енергію (газові завіси, відбивачі акустичної енергії) і засоби що поглинають акустичну енергію (противогідролокаційні покриття, звукоізолюючі покриття).

В залежності від ступеня зв'язку з носієм ГПД діляться:

- неавтономні - бортові станції та ті, що буксируються, прилади й пристрої (бортові станції перешкод , що маскують, різноманітного роду покриття, антикавітаційні пристрої),

- автономні - самохідні і дрейфуючі, що вистрілюються з торпедних автоматів, ВИПС, викидаються через ДУК і вистрілюються бомбометами або скидаються з борта надводногo корабля.

Особливо важлива ознака - вид утворюваних перешкод. По виду утворюваних перешкод засобу ГПД класифікуються на:

- засоби перешкод, що маскують, (загороджувальні перешкоди, прицільні перешкоди), засоби імітації гідроакустичних сигналів ( імітатори шумів кораблів, імітатори ехосигналів),

• комбіновані засоби.