- •Питання 1
- •Питянння 2
- •3. Системи розподілу горизонту.
- •Питання 3
- •Питання 4
- •Питання 5
- •Питання 6
- •Питання 7
- •Питання 8
- •1. Класифікація течій
- •Питання 9
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15
- •Питання 16
- •Питання 17
- •Питання 18
- •Питання 19
- •Питання 20
- •Питання 21
- •Питання 22
- •3. Складові частини корпусу.
- •Питання 23
- •Питання 25
- •Питання 26
- •Питання 27
- •Питання 28
- •Питання 29
- •Питання 30
- •Питання 51
- •Питання 53
- •Питання 31
- •Питання 32
- •Питання 33
- •Ліквідатори; Прилади та пристрої, які попереджують руйнування мін.
- •Питання 34
- •Питання 35
- •Питання 38
- •1. Загальна характеристика засобів радіозв'язку.
- •Питання 39
- •Питання 36
- •Питання 37
- •Питання 52
- •Питання 54
- •Питання 55
- •Питання 58
- •Геометрична дальність дії гас у випадках елементарних типів вршз.
- •Для вибраного шару і, з товщиною δНi, градієнт
- •Питання 65
- •Питання 66
- •Питання 73
- •Робота ргб-36 по функціональній Схемі
- •Питання 46
- •Основні тактико-технічні характеристики.
Питянння 2
3. Системи розподілу горизонту.
Рахунок напрямів можна вести від будь – якого довільно обраного початкового напрямку. В кораблеводінні за початкові напрямки приймається напрямок меридіану спостерігача, який утримується за допомогою курсопоказчика, та напрямок вісі яка пролягає вздовж (діаметральної площини) корабля.
Системи відліку напрямків від меридіану спостерігача називаються географічними, системи ліку напрямків від вісі яка пролягає вздовж корабля, чи від діаметральної площини корабля, називаються корабельними.
В залежності від величини сектора, у якому ведеться счислення напрямку, системи ліку напрямків підрозділяються на кругову, напівкругову, та четвертну.
Кругова система ліку – основна в сучасній навігації.
В геграфічній круговій системі ліку за початковий напрямок приймається північна частина меридіану спостерігача.
В корабельній круговій системі ліку за початковий напрямок приймається носова частина вісі яка іде вздовж корабля (діаметральної площини).
Напрямки в круговій системі ліку відраховуються від початкового напрямку за ходом годинникової стрілки в межах від 0о до 360о.
Географічна кругова система ліку використовується у приладах зорового та технічного спостережень, в деяких системах радіопеленгування, в перископах.
В напівкруговій системі лік напрямків ведеться від початкового напрямку в межах від 0о до 180о.
В географічній напівкруговій системі ліку напрямки відраховуються як від північної, так і від південної частини меридіану спостерігача в напрямку сходу чи заходу. Для виключення невизначеності окрім величини кута указується назва частини початкового меридіану – N або S та сторона збільшення відліку – E або W. Наприклад (мал. 1), N140oE або цей же напрямок S40oE.
В корабельній напівкруговій системі ліку напрямки завжди відраховуються від носової частини повздовжньої осі (діаметральної площини) в напрямку правого або лівого борта. Наприклад (мал. 2) 45опр/б або 160ол/б.
Географічна напівкругова система ліку напрямків використовується в астронавігації, де в північній широті лік напрямків ведеться від точки N, в південній – від точки S. Корабельна напівкругова система використовується при визначенні напрямків на об’єкти які знаходяться близько відносно корабля.
Четвертна система ліку напрямків буває тільки географічною. В ній лік напрямків ведеться в межах від 0о до 90о від північної чи південної частини меридіану спостерігача в напрямку сходу чи заходу. Для виключення невизначеності разом з величиною кута вказується назва чверті площини дійсного горизонту, в якій знаходиться даний напрямок. Наприклад
(мал. 3), NW52o або SE85o.
Четвертна система ліку використовується в морській астронавігації при астрономічних розрахунках напрямків.
В кораблеводінні від епохи парусного флоту зберігся старий термін, який визначає напрямок, - румб. Один румб складає 1/32 частину картушки компасу, тобто 360о/32 = 11,25о. Тепер цей термін частіше використовується в узагальненому змісті, тобто він тотожний розумінню напрямок.
Перехід від однієї системи ліку до другої здійснюється шляхом математичних операцій, основаних на облічуванні старого та нового початкових напрямків та меж ліку напрямків в новій системі. Наприклад, напрямок в четвертному ліку SW60o відповідає напрямку 180о + 60о = 240о в географічній системі ліку; напрямок 310о в географічній круговій системі ліку відповідає напрямку N50oW (S130oW) в географічній напівкруговій системі ліку. Перерахунок напрямків необхідно проводити на основі уявного чи графічного моделювання (уявлення) вихідного та шуканого напрямків.
Географічна система ліку напрямків визначає два основних розуміння в кораблеводінні – курс та пеленг.
Курс К – напрямок повздовжньої осі корабля, який вимірюється кутом в площині дійсного горизонту між північною частиною меридіану спостерігача (точки яка розглядається) та носовою частиною повздовжньої осі корабля. Курс відраховується в круговій системі ліку від 0о до 360о.
Пеленг П – напрямок на об’єкт (орієнтир), який вимірюється кутом в площині дійсного горизонту між північною частиною меридіану спостерігача (розглядаємої точки) та прямої, яка проведена від місця спостерігача на об’єкт (орієнтир). Пеленг відраховується в круговій системі ліку від 0о до 360о.
Напрямок, який відрізняється від пеленгу на об’єкт на 180о, називається зворотнім пеленгом ЗП:
ЗП = П + 180о
ЗП = П – 180о.
В залежності від виду відомого меридіану спостерігача (точки) розрізняють наступні різновиди курсу (пеленгу):
істинний курс (пеленг) ІК (ІП) – це курс (пеленг), який відраховується від істинного (географічного) меридіану спостерігача,
компасний курс (пеленг) КК (КП) – це курс (пеленг), який відраховується від компасного меридіану, тобто відносно нульового відліку, який фіксується курсопоказником,
гіроазимутальний курс ГК – це курс, який відраховується відносно нульового відліку шкали гіроазимуту,
інерційний курс К – це курс, який відраховується відносно нульового відліку курсопоказника інерційної навігаційної системи,
квазігеоргафічний курс (пеленг) К (П ) – це курс (пеленг), який відраховується відносно квазімеридіану спостерігача,
магнітний курс (пеленг) МК (МП) – це курс (пеленг), який відраховується від магнітного меридіану спостерігача.
Всі напрямки в корабельній системі ліку називають курсовими кутами.
Курсовий кут К (q) – це кут в площині дійсного горизонту між напрямком повздовжньої вісі (діаметральної площини) корабля та напрямком на об’єкт.
Курсовий кут відраховується в напівкруговій чи круговій системі ліку. Відлік курсового кута в напівкруговій системі ліку має назву – правий борт або лівий борт. Курсовому куту правого борту при обчисленнях приписується знак плюс, лівого борту – мінус.
Взаємозв’язок географічної та корабельної систем ліку напрямків виражається через зв’язок між курсом (пеленгом) та курсовим кутом. Безпосередньо з мал. 7 витікає:
П = К + q; К = П – q; q = П – К. (7)
Ці формули алгебраїчні, тобто значення курсового кута підставляється в них зі своїм знаком. Якщо в результаті розрахунку курсового кута його величина виявляється більшою за 180о, то береться доповнення кута до 360о та знак результату змінюється на зворотній. Формули (7) справедливі для курсів та пеленгів одного вигляду, якщо, наприклад, в формулах використовується ДК, то йому відповідає ІП; якщо використовується КП, то і курс повинен підставлятися компасний.
Приклад. ІП = 6.0о, q = 30,0oпр/б, Визначити ІК.
Розв’язок: ІК = ІП – q = 6,0о – (+30,0о) = -24,0о
Відповідь: ІК = 360о – 24о = 336,0о.
Приклад. КК = 265,0о, q = 150,0ол/б. Визначити КП.
Розв’язок: КП = КК + q = 265,0о + (-150,0о) = 265,0о - 150,0о = 115,0о
Відповідь: КП = 115,0о.
Приклад. ІК = 10,0о, ІП = 320,0о. Визначити q.
Розв’язок: q = ІП – ІК = 320,0о – 10,0о = 310,0о: 360о – 310о = 50о.
Відповідь: q = - 50,0о або q = 50,0ол/б.
Курсовий кут 90о будь – якого борту називається траверзом.
Напрямок, перпендикулярний діаметральній площині корабля, називається траверзним напрямком.