- •1.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •2. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •3. Зв¢язок психології вищої школи з іншими науками.
- •4. Методологія, принципи та меоди психологічного дослідження.
- •6.Суперечливості та кризи студ віку
- •5. Психологічна характеристика студентства.
- •7. Адаптація студента до навчання у вищій школі
- •8.Професійне становлення особистості
- •9. Психологічні особливості студентської групи та її структура.
- •10. Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера
- •11. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •12. Психологічні особливості розвивального навчання у вищій школі.
- •13. Проблемне навчання та психологічне обгрунтування його ефективного застосування у вищих навчальних закладах.
- •14. Пошуково-дослідницький характер навчальної діяльності студентів.
- •15. Проблеми потреб і мотивів особистості студента та їх формування у навчально-виховному процесі
- •16. Психологічні особливості провідної діяльності студентів
- •17. Вплив навчальної діяльності на формування особистості студентів.
- •18. Особливості формування професійної самосвідомості студентів
- •19. Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •20. Навчальна активність студентів: сутність
- •21. Психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії. Шляхи запобігання та стратегії вирішення
- •22. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача
- •23.Завдання і зміст діяльності викладача вищої школи.
- •24. Умови розвитку творчих засад у діяльносі викладача вищої школи.
- •25. Соціально-психологічні особливості готовності випускників вищої школи до практичної професійної діяльності
10. Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера
Лідерство – це здатність окремої особистості спонукати інших діяти, «запалювати», надихати їх на певну активність і діяльність
. Б. Д. Паригін наводить такі відмінності між функціями лідера та керівника: ●лідер покликаний здійснювати переважно регуляцію міжособистісних стосунків у групі, натомість керівник здійснює регуляцію офіційних відносин групи як деякої соціальної організації;
●лідерство виникає за умов мікросередовища (яким є мала група), керівництво – елемент макросередовища, тобто воно пов’язане з усією системою суспільних відносин;
●лідерство виникає стихійно, керівник будь-якої реальної соціальної групи або призначається, або обирається, але так чи інакше цей процес є не стихійним, а навпаки, цілеспрямованим, здійснюваним під контролем різних елементів соціальної структури; ●явище лідерства менш стабільне, висунення лідера залежить від настрою групи, натомість керівництво – явище стабільніше;
●керівництво підлеглими порівняно з лідерством має чіткіше визначену систему санкцій; ●процес прийняття рішення керівником (і взагалі в системі керівництва) значно складніший; він опосередкований багатьма обставинами, які не обов’язково мають витоки в цій групі, натомість лідер здебільшого приймає безпосередні рішення, які стосуються групової діяльності;
●сфера діяльності лідера – здебільшого мала група, де він є лідером, сфера дії керівника ширша, оскільки він репрезентує малу групу в ширшій соціальній системі.
Які якості притаманні лідеру? зацікавленість у досягненні групової мети; енергійність; ініціативність і соціальна активність; емоційна стійкість; упевненість у собі; організаторські здібності; досвід і навички організаторської діяльності; розумові здібності; доброзичливість і емпатія; емоційна привабливість.
11. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
Управління – процес впливу суб’єкта на ту чи іншу систему, що забезпечує цілеспрямований розвиток її структури, збереження або видозміну її. Управління підтримує або змінює режим діяльності, реалізацію програми і мету роботи системи. Студент- субєкт управління викладача, оскільки діяльність виклдача спрямована на зміни особистості майбутнього фахівця. Викладач забезпеч умови для досягнення студентом мети діяльності. Студент-субєет власної навч. роф.діяльності досягнення цілей відбув тоді, коли є внутр. Детермінація діяльності студента- самост. робота, висновки. Завдання які ставить викладач –засіб досягти мети, забезпечити умови, забезпечити джерело.Управління навч.-проф. дія-стю має опосередкований характер.
Здобутки майбут фахівця:
1) сформованість у студента стійкої мотивації пізнання;
2)вироблення загальних способів навч. проф.діяльності проф. знань.
3). саморозвиток особистості майбут фахівця, рівень його вихованості. 2 показники ступеня розв .особистості:менталітет, прагнення до найвищої життєвої самореалізації.
Види і функції пед управління:- проективна функція (визначення мети, завдань навчання і виховання); конструктивна функція (розробка методів, прийомів і засобів забезпечення навчально-виховного процесу); організаторська й регулятивна функція (практична організація навчально-виховного процесу); комунікативна функція (спілкування, взаємини між учасниками педагогічного процесу); оцінно-коригувальна функція. Стилі керівництва: авторитарний, демократичний, ліберальний.
У проекті Програми розвитку освіти України на 2005-2010 рр. визначені такі завдання управління сучасною освітою:
1.Оптимізувати управління та організаційні структури системи управління.
2.Формувати творчу, духовно багату особистість із урахуванням її потреб, інтересів, здібностей і бажань. Головна цінність сучасної освіти – індивідуальність із притаманними їй інтересами і потребами.
3.Удосконалювати шляхи становлення національної самосвідомості, патріотичних почуттів і сучасних засад естетичного, морально-етичного, екологічного та валеологічного навчання і виховання.
4.Забезпечити інноваційний розвиток вищої освіти та його випереджувальний характер.
5.Удосконалювати механізми управління (від Міністерства освіти і науки України до студентської аудиторії).