- •Дія нормативно-правових актів
- •Поняття та межі дії нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Набрання чинності та припинення дії нормативно-правових актів
- •Способи, що визначають початковий момент дії акта
- •Визначення моменту завершення дії акта
- •Пряма, зворотна, переживаюча дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія нормативно-правових актів у просторі
- •Територіальний та екстериторіальний принцип дії нормативно-правових актів у просторі
- •Пріоритет міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, перед внутрішнім законодавством
- •Дія нормативних актів за колом осіб
- •Депутатський імунітет, дипломатичний імунітет
- •Система права і система законодавства
- •Поняття та риси системи права
- •Єдність і узгодженість, диференціація (поділ), об’єктивність системи права
- •Співвідношення понять «правова система», «система права», «система законодавств»
- •Структура системи права
- •Норма права, інститут права як структурні елементи системи права
- •Поняття та риси галузі права
- •Класифікація галузей права
- •Вітчизняні галузі права
- •Предмет і метод правового регулювання як критерій поділу системи права на галузі та інститути, їх структура
- •Поняття і структура правової системи
- •Типологія правових систем
- •Романо-германський тип правової системи. Місце нормативних актів у системі джерел (форм) права.
- •Англо-американський тип правової системи
- •Змішаний тип правової системи, що виник на основі романо-германської та англо-американської
- •Релігійно-традиційний тип правової системи
- •Приватне та публічне право
- •Поняття та ознаки системи законодавства
- •Співвідношення системи законодавства і системи права
- •Систематизація правових актів
- •Інкорпорація, кодифікація – їх види
- •Зводи, збірники нормативних актів
- •Реалізація права Правові відносини
- •Поняття та ознаки правовідносин як способу реалізації норм права
- •Зміст правових відносин
- •Структура правовідносин
- •Поняття суб’єкта правових відносин
- •Види суб'єктів права, учасників правовідносин
- •Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання
- •Види дієздатності
- •Правоздатність суб’єктів правових відносин – громадян, державних органів, юридичних осіб, держави в цілому
- •Правовий статус, компетенція
- •Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб’єктивності
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок
- •Поняття та характерні риси об’єкта правовідносин
- •Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення правових відносин.
- •Класифікація юридичних фактів
- •Фактичний склад
- •Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти.
- •Види правових відносин
- •Реалізація норм права. Правозастосування
- •Поняття механізму правового регулювання
- •Форми та методи реалізації норм права
- •Застосування норм права
- •Стадії правозастосування:
- •6) Виконання прийнятого рішення. Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності
- •Акти застосування норм права
- •Класифікація актів застосування норм права: за суб’єктом прийняття, юридичною формою
- •Прогалини в праві
- •Аналогія закону
- •Аналогія права
- •Тлумачення норм права План
- •Поняття тлумачення норм права та його значення для правового регулювання
- •Способи (методи) тлумачення норм права: граматичний (філологічний, текстовий), логічний, історичний, систематичний, телеологічний та ін.
- •Тлумачення норм права за суб’єктами
- •Доктринальне тлумачення правових норм
- •Професійне і буденне тлумачення норм права
- •Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне
- •Значення тлумачення для прийняття юридичних рішень
- •Нормативне та казуальне тлумачення норм права
- •Інтерпретаційно-правові акти
- •Процесуальне право План
- •Юридичний процес – елемент процесуально-правового механізму
- •Практичне значення процесуальної діяльності
- •Взаємозв’язок процесуального та матеріального права
- •Види юридичного процесу
- •Процесуальні документи
- •Правозастосувальні акти
- •Види актів застосування
- •Принципи юридичного процесу
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття законності
- •Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади
- •Функції та принципи законності
- •Вимоги законності
- •Гарантії законності
- •Поняття та ознаки правопорядку
- •Зміст і структура правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •Види правопорядку
- •Громадський порядок, його нормативна основа
- •Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку
- •Юридичні гарантії законності і правопорядку
- •Правова свідомість, правова культура та правове виховання План
- •Право, правова свідомість і духовне життя суспільства
- •Структура правосвідомості
- •Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)
- •Джерела формування правосвідомості
- •Види правосвідомості
- •Індивідуальна, групова, суспільна правосвідомість
- •Професійна правосвідомість юриста
- •Правова культура: поняття і структура
- •Правова культура суспільства
- •Шляхи формування правової культури3
- •Елементи поведінки правової культури
- •Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави4
- •Правовий нігілізм та форми його проявлення
- •Відомчо-адміністративний нігілізм на державному рівні
- •Масовий (побутовий) нігілізм
- •Поняття, зміст і форми правового виховання
- •Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність План
- •Поняття та ознаки правомірної поведінки, її соціальна природа та правова кваліфікація
- •Зміст правомірної поведінки
- •Види правомірної поведінки
- •Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка
- •Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка
- •Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою
- •Правопорушення – поняття та юридичні ознаки
- •Склад правопорушення
- •Суб’єкти правопорушення
- •Стан неосудності
- •Суб’єктивна сторона правопорушення
- •Умисел та необережність
- •Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень
- •Мотиви та цілі вчинення правопорушень
- •Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушень
- •Види правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття та основні ознаки
- •Цілі, функції і принципи юридичної відповідальності
- •Види юридичної відповідальності
- •Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Відмінність юридичної відповідальності від інших заходів державного примусу
- •Питання на іспит з Теорії Держави і Права
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •Дія нормативних актів за колом осіб.
- •4 Скуратівський а., Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. Журнал «Право України», 2004, 1 № 1
Фактичний склад
Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридичних наслідків потрібен не один юридичний факт, а сукупність фактів. Сукупність юридичних фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права (виникнення, зміна або припинення правовідносин), називається фактичним (юридичним) складом.
Приклад: Для зачислення до вищого навчального закладу необхідні: загальна середня освіта, підкріплена документом; успішна здача вступних іспитів; документ, що свідчить про внесення певною суми за навчання (якщо це комерційний навчальний заклад); наказ ректора про зачислення до вузу.
Фактичні склади |
|
прості |
складні |
- включають факти, що належать до тієї ж самої галузі законодавства. Наприклад, для укладення шлюбу необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що вступають до шлюбу; досягнення ними шлюбного віку; відсутність у кожного з них зареєстрованого в органах РАГСу шлюбу; відсутність між ними родинних відносин, дієздатність осіб, що вступають до шлюбу. Всі ці факти передбачені однією галуззю законодавства — шлюбно-сімейним |
- включають факти, що належать до різних галузей законодавства. Наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу, рішення органу соціального забезпечення про нарахування пенсії. Тут досягнення встановленого законом віку та наявність необхідного виробничого стажу передбачені нормами трудового законодавства, а рішення органу соціального забезпечення — це сфера адміністративного законодавства |
Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти.
Розглянуті класифікації юридичних фактів варто відмежувати також від розподілу їх на правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. В основі цих класифікацій лежать різні критерії. Юридичні факти поділяються на правостворюючі і правоперешкоджаючі за їх функцією всередині фактичного складу. Факти і склади можуть бути правоутворюючими, правозмінюючими, правоприпиняючими залежно від правових наслідків, які вони породжують як ціле. Таким чином, перша класифікація не заміняє і не підмінює другу.
Не позбавлено практичного значення також розмежування юридичних фактів на головні і підлеглі. Головний факт найбільш повно відображає істотність регульованої ситуації. Всі інші факти мають уточнююче значення, конкретизують юридичне значимі деталі. Наприклад, головними фактами для призначення пенсії по старості є вік і стаж роботи. Всі інші фактичні обставини носять характер підлеглих. За наявності головного факту законодавство допускає в окремих випадках дострокове (випереджальне) настання правових наслідків.
З погляду зв'язку з відповідними правовими відносинами юридичні факти підрозділяються на матеріальні і процесуальні. До числа перших належать фактичні обставини, що є підставами настання «матеріальних» правовідносин. Друга категорія пов'язана з юридичним процесом, його рухом і розвитком.
За ознакою документального закріплення юридичні факти можуть бути розподілені на оформлені й неоформлені. Ця класифікація пов'язана з попередньою, але з нею не збігається. Більшість юридичних фактів існує в оформленому, зафіксованому вигляді. Разом з тим визначені фактичні обставини можуть існувати і в неоформленому вигляді. Це, наприклад, усна угода між громадянами, відмова у здійсненні права та ін. Подібні юридичні факти можна назвати латентними, схованими. У латентному вигляді існує певна частина фактів-правопорушень.