- •Дія нормативно-правових актів
- •Поняття та межі дії нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Набрання чинності та припинення дії нормативно-правових актів
- •Способи, що визначають початковий момент дії акта
- •Визначення моменту завершення дії акта
- •Пряма, зворотна, переживаюча дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія нормативно-правових актів у просторі
- •Територіальний та екстериторіальний принцип дії нормативно-правових актів у просторі
- •Пріоритет міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, перед внутрішнім законодавством
- •Дія нормативних актів за колом осіб
- •Депутатський імунітет, дипломатичний імунітет
- •Система права і система законодавства
- •Поняття та риси системи права
- •Єдність і узгодженість, диференціація (поділ), об’єктивність системи права
- •Співвідношення понять «правова система», «система права», «система законодавств»
- •Структура системи права
- •Норма права, інститут права як структурні елементи системи права
- •Поняття та риси галузі права
- •Класифікація галузей права
- •Вітчизняні галузі права
- •Предмет і метод правового регулювання як критерій поділу системи права на галузі та інститути, їх структура
- •Поняття і структура правової системи
- •Типологія правових систем
- •Романо-германський тип правової системи. Місце нормативних актів у системі джерел (форм) права.
- •Англо-американський тип правової системи
- •Змішаний тип правової системи, що виник на основі романо-германської та англо-американської
- •Релігійно-традиційний тип правової системи
- •Приватне та публічне право
- •Поняття та ознаки системи законодавства
- •Співвідношення системи законодавства і системи права
- •Систематизація правових актів
- •Інкорпорація, кодифікація – їх види
- •Зводи, збірники нормативних актів
- •Реалізація права Правові відносини
- •Поняття та ознаки правовідносин як способу реалізації норм права
- •Зміст правових відносин
- •Структура правовідносин
- •Поняття суб’єкта правових відносин
- •Види суб'єктів права, учасників правовідносин
- •Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання
- •Види дієздатності
- •Правоздатність суб’єктів правових відносин – громадян, державних органів, юридичних осіб, держави в цілому
- •Правовий статус, компетенція
- •Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб’єктивності
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок
- •Поняття та характерні риси об’єкта правовідносин
- •Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення правових відносин.
- •Класифікація юридичних фактів
- •Фактичний склад
- •Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти.
- •Види правових відносин
- •Реалізація норм права. Правозастосування
- •Поняття механізму правового регулювання
- •Форми та методи реалізації норм права
- •Застосування норм права
- •Стадії правозастосування:
- •6) Виконання прийнятого рішення. Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності
- •Акти застосування норм права
- •Класифікація актів застосування норм права: за суб’єктом прийняття, юридичною формою
- •Прогалини в праві
- •Аналогія закону
- •Аналогія права
- •Тлумачення норм права План
- •Поняття тлумачення норм права та його значення для правового регулювання
- •Способи (методи) тлумачення норм права: граматичний (філологічний, текстовий), логічний, історичний, систематичний, телеологічний та ін.
- •Тлумачення норм права за суб’єктами
- •Доктринальне тлумачення правових норм
- •Професійне і буденне тлумачення норм права
- •Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне
- •Значення тлумачення для прийняття юридичних рішень
- •Нормативне та казуальне тлумачення норм права
- •Інтерпретаційно-правові акти
- •Процесуальне право План
- •Юридичний процес – елемент процесуально-правового механізму
- •Практичне значення процесуальної діяльності
- •Взаємозв’язок процесуального та матеріального права
- •Види юридичного процесу
- •Процесуальні документи
- •Правозастосувальні акти
- •Види актів застосування
- •Принципи юридичного процесу
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття законності
- •Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади
- •Функції та принципи законності
- •Вимоги законності
- •Гарантії законності
- •Поняття та ознаки правопорядку
- •Зміст і структура правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •Види правопорядку
- •Громадський порядок, його нормативна основа
- •Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку
- •Юридичні гарантії законності і правопорядку
- •Правова свідомість, правова культура та правове виховання План
- •Право, правова свідомість і духовне життя суспільства
- •Структура правосвідомості
- •Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)
- •Джерела формування правосвідомості
- •Види правосвідомості
- •Індивідуальна, групова, суспільна правосвідомість
- •Професійна правосвідомість юриста
- •Правова культура: поняття і структура
- •Правова культура суспільства
- •Шляхи формування правової культури3
- •Елементи поведінки правової культури
- •Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави4
- •Правовий нігілізм та форми його проявлення
- •Відомчо-адміністративний нігілізм на державному рівні
- •Масовий (побутовий) нігілізм
- •Поняття, зміст і форми правового виховання
- •Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність План
- •Поняття та ознаки правомірної поведінки, її соціальна природа та правова кваліфікація
- •Зміст правомірної поведінки
- •Види правомірної поведінки
- •Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка
- •Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка
- •Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою
- •Правопорушення – поняття та юридичні ознаки
- •Склад правопорушення
- •Суб’єкти правопорушення
- •Стан неосудності
- •Суб’єктивна сторона правопорушення
- •Умисел та необережність
- •Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень
- •Мотиви та цілі вчинення правопорушень
- •Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушень
- •Види правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття та основні ознаки
- •Цілі, функції і принципи юридичної відповідальності
- •Види юридичної відповідальності
- •Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Відмінність юридичної відповідальності від інших заходів державного примусу
- •Питання на іспит з Теорії Держави і Права
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •Дія нормативних актів за колом осіб.
- •4 Скуратівський а., Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. Журнал «Право України», 2004, 1 № 1
Правоздатність суб’єктів правових відносин – громадян, державних органів, юридичних осіб, держави в цілому
Для того, щоб особа чи організація мали право повністю розпоряджатися своїм майном, самостійно укладати угоди, бути учасником правовідносин, вони неодмінно повинні мати правоздатність і дієздатність.
Правоздатність — не природна, а суспільно-правова якість суб'єктів, що має абсолютний, універсальний характер. Вона випливає з міжнародних пактів про права людини, принципів гуманізму, свободи, справедливості. Обов'язок кожної держави — належним чином гарантувати і захищати цю якість.
Правоздатність відрізняється від суб'єктивного права тим що:
а) вона невіддільна від особи (людину не можна позбавити правоздатності), її не можна «відібрати» або «обмежити»;
б) вона не залежить від віку, професії, статі, національності, місця проживання, майнового стану та інших життєвих обставин;
в) вона не може передаватися, її не можна делегувати іншим;
г) стосовно суб'єктивного права вона первинна, вихідна, відіграє роль передумови;
д) суб'єктивне право конкретне, а правоздатність абстрактна.
У правовій теорії і на практиці розрізняють три основні види правоздатності:
Загальна правоздатність — це здатність будь-якої особи чи організації бути суб'єктом права як такого. Вона визнається державою за особами з моменту їх народження.
Галузева правоздатність означає юридичну здатність особи чи організації бути суб'єктом тієї чи іншої галузі права. У кожній галузі права строки її настання можуть бути неоднаковими.
Спеціальна правоздатність — здатність бути учасником правовідносин, що виникають у зв'язку із зайняттям певних посад (президент, суддя, член парламенту) чи приналежності особи до певної категорії суб'єктів права (робітники ряду транспортних засобів, правоохоронних органів та ін.). Виникнення спеціальної правоздатності завжди потребує виконання особливих умов.
Правовий статус, компетенція
Правовий сатус – сукупність прав, свобод та обов’язків суб’єкта згідно чинного законодавства держави.
Компетенція – спеціальний правивй статус юридичних осіб чи державних органів, що складається з владних повноважень, предмету відання та юридичної відповідальності.
У кожної юридичної особи є два блоки компетенції.
Перший блок складає її правосуб'єктність як юридичної особи – некомерційної або комерційної (визначається в момент створення і реєстрації; у комерційної організації вона може бути змінена протягом діяльності: а) добровільно за її рішенням; б) примусово за рішенням уповноваженого державного органу).
Другий блок – спеціальна компетенція (лат. competentia — здатність, відання, належність за правом), яка полягає у праві в певних межах провадити професійну діяльність.
Наприклад, обсяг спеціальної компетенції комерційного банку визначається у два способи:
через перелічення в законі банківських операцій, які банки можуть здійснювати, і встановлення заборон для діяльності банків;
через видання ліцензії на банківську діяльність конкретному банку.
Спеціальна компетенція комерційної організації виражається у праві провадити професійну підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку.