- •1.1. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914 р. На українських землях.
- •1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •2.1. Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині й Наддніпрянській Україні.
- •2.2. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.
- •3.1. Українські землі в 1915—1917 рр.
- •3.2. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •4.1. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М. Грушевський, в. Винниченко.
- •4.2. Освіта, наука та культура України в 70-х—80-х pp. XX ст.
- •5.1. 1 Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно демократичного руху в Україні.
- •6.1. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •6.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •7.1. Війна радянської Роси проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •7.2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •8.1. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •8.2.Проголошення державної незалежності України.
- •9.1. Радянсько-польська війна і Україна.
- •9.2. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10.2. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її" історичне значення.
- •11.1. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр.
- •11.2. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •12.1. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С.Петлюра
- •12.2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни*.
- •13.1. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920 рр.
- •13.2. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •17.1 Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •3. Польський уряд буде уповноважено запровадити цивільну адміністрацію в Східній Галичині».
- •17.2 Україна на початку XXI століття.
- •18.1 Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •18.2 Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •19.1 Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •19.2 Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •20.1 Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946—1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •20.2 Повсякденне життя українців у 1964— 1985 рр.
- •21.2 Возз’єднання ЗахідноїУкраїни з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
- •22 Вересня 1939 р. У Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад, який приймали комбриг с. Кривошеїн і генерал X. Ґудеріан.
- •22.1 Розвиток культури в 30-ті рр.
- •22.2 Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •23.2 Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •24.1 Входження усрр до складу срср.
- •24.2 Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
19.2 Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
У роки окупації України її урядові установи, культурні та наукові заклади були евакуйовані на схід СРСР, і функціонували на території інших республік.
Над вирішенням найважливіших проблем фронту працювало понад 70 інститутів, евакуйованих з України до Казахстану, Туркменії, Узбекіста- ну, Киргизії тощо.
Фахівці фізико-технічного інституту АН УРСР реалізовували оборонну програму: вони розробили прилади для військової авіації, радіолокації, пеленгації. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, розробив метод автоматичного дугового зварювання під флюсом під час складання корпусів танків Т-34. Цей метод дозволив поліпшити міцність та якість бойових машин.
Українські вчені розробили нові ефективні методи лікування поранених. Інститут клінічної фізіології на чолі з академіком О. Богомольцем створив препарати для лікування ран та переломів кісток. Співробітники Харківського інституту переливання крові організували пункти заготівлі та консервування крові, підготували спеціалістів для роботи в них та надіслали до військових госпіталів кілька тонн консервованої крові. Інститут біохімії АН УРСР на чолі з академіком О. Палладіним створив препарат, що прискорював згортання крові. Відомий хірург-офтальмолог, академік АН УРСР
В. Філатов удосконалив методи лікування очних хвороб та розробив ефективну пересадку рогівки.
Інститути історії, економіки, археології, мовознавства і літературознавства були об’єднані в Інститут суспільних наук. Історики видали праці «Бороть ба українського народу проти німецьких загарбників>>, серію брошур про народних героїв України. Ці видання, авторами яких були відомі історики України М. Петровський, К. Гуслистий, М. Супруненко та інші, мали важливе значення в ідеологічній боротьбі з ворогом.
Культурно-освітні установи на території республіки з початком війни тимчасово припинили свою діяльність. Зупинилося друкування книжок, вихід газет,- журналів тощо. Евакуйовані з України видавництва об’єдналися в єдине Українське державне видавництво, що знаходилося в Саратові, а потім в Москві, де видавало політичну та художню літературу, журнали, листівки, газети.
Насамперед виходили газети партійних та радянських органів: «Комуніст», «Советская Украйна», «Література і мистецтво».
Твори патріотичної тематики друкувалися в журналах «Українська література», «Україна» та інших. Поетичні, прозові, драматичні та публіцистичні твори українських літераторів були сповнені ненавистю до ворога, глибокою переконаністю у перемозі над ним. Такими є «Творча сила народу» П. Тичини, «Народ бессмертен» М. Рильського, «Клятва» М. Бажана, «Україно моя» А. Малишка, «Ніч перед боєм», «Воля до життя» та «Україна в огні» О. Довженка.
Наукову та науково-популярну літературу видавала АН УРСР, яку було евакуйовано до Уфи. у
У листопаді 1941 р. розпочали роботу українські радіостанції ім. Т. Шевченка (Саратов) та «Радянська Україна» (Москва). Перша з них популяризувала українську культуру. Активно діяла фронтова редакція радіостанції Південно-Західного фронту.
З України було евакуйовано понад 50 театрів, яким доводилося ставити вистави просто неба. Головна увага приділялася виступам у військових частинах, госпіталях. У фронтових концертах виступали видатні майстри театрального мистецтва 3. Гайдай, І. Паторжинський, М. Грииіко.
Особливої ваги набула кінодокументалістика. У вересні 1941 р. Українська студія хронікального фільму випустила перший кінорепортаж «З фронтів Вітчизняної війни». Спеціальні групи кінооператорів готували кінозбір- ники про бойові події. Фронтовими кінооператорами були зафіксовані на плівці всі значні бойові операції. Кінооператор В. Орлянкін пройшов з кінокамерою від Волги до гирла Дунаю. Велике значення мали документальні
фільми О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943) та «Перемога на Правобережній Україні» (1945).
Українські кіностудії було евакуйовано до Середньої Азії, де вони випускали патріотичні фільми. У 1943 р. режисер Марк Донський поставив фільм «Райдуга», який отримав «Оскара», а у 1946 р. — Державну премію СРСР.
Війна не припинила розвитку українського образотворчого мистецтва. Захист Вітчизни став головною темою праць українських художників. Створені ними плакати та листівки розповсюджувалися серед населення прифронтових і окупованих територій з перших днів війни, закликаючи до боротьби із загарбниками. Особливо сильне враження справляли плакати «На бій, слов’яни» та оригінальна серія «Гнів Шевченка — зброя перемоги» В. Касіяна, «За плач дітей, за дим руїн, за кров братерську — на Берлін» І. Літинського та інші.
Плідно працювали у воєнні роки українські скульптори. Так, К. Діденко створив серію скульптурних портретів С. Ковпака, О. Федорова, С. Руднєва та інших партизанів України.
Висновок. Українські науковці та діячі культури зробили вагомий внесок у боротьбу проти німецько-фашистських окупантів. їхні винаходи, наукові дослідження, патріотичні твори стали складовою здобутої у Великій Вітчизняній війні перемоги.
Я Дати: 1941 р., 1943 р.
Поняття, терміни, назви: евакуація, патріотизм, визвольний пафос.
Особистість в історії: Є. Патон, О. Богомолець, О. Довженко.
Білет 20