- •Прогалини у праві. Аналогія права і аналогія закону.
- •Тлумачення норм права за обсягом та за суб’єктами
- •26. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •27. Законність, поняття принципи і гарантії
- •Предмет, метод, сфера і межі правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання та його основні елементи.
- •Основні правові системи сучасності та їх характеристика.
- •Конституційно-правові норми та їх специфіка
- •Український конституціоналізм: історичні етапи розвитк
- •Конституція України в системі європейського конституціоналізму
- •Конституційно-правові інститути та їх характеристика
- •Поняття та система джерел конституційного права України
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Загальні засади конституційного ладу України
- •Конституційне закріплення принципу розподілу влади в Україні
- •Громадянство України: поняття та ознаки
- •Правовий статус громадських організацій в Україні
- •Політичні партії в Україні
- •Правовий статус іноземців в Україні
- •Правове регулювання статусу біженців в Україні
- •Правовий статус національних меншин в Україні.
- •Підстави набуття громадянства України
- •Внаслідок прийняття до громадянства
- •Внаслідок усиновлення.
- •Внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування.
- •Внаслідок встановлення над особою, визначеною судом недієздатною, опіки.
- •У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.
- •Внаслідок встановлення батьківства.
- •Припинення громадянства України
- •Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина
- •Гарантії забезпечення та механізм захисту прав і свобод людини в Україні
- •Міжнародні стандарти прав людини та їх вплив на розвиток законодавства України
- •Основні конституційні обов’язки громадян України
- •Форми народовладдя в Українській державі
- •Правові засади організації та проведення виборів в Україні
- •Основи виборчого законодавства в Україні
- •Референдум: предмет, поняття, види.
- •Система органів державної влади в Україні
- •Парламентаризм в Україні.
- •Правовий статус народного депутата України
- •Інститут президентства в Україні
- •Судова влада в Україні
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Трудові правовідносини: поняття і зміст
- •Правовий статус працівника як суб’єкта правового права
- •Правовий статус роботодавця як суб’єкта трудового права України.
- •Структура та зміст трудового договору
- •Правове регулювання зайнятості та працевлаштування.
- •Сутність та загальна характеристика трудового договору
- •Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника та роботодавця
- •Звільнення як вид дисциплінарного стягнення
- •Контракт як вид трудового договору та сфера його застосування
- •Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку
- •Право на відпустку та механізм його реалізації в Україні
- •Поняття та структура заробітної плати
- •Дисциплінарна відповідальність за трудовим законодавством України
- •Особливості правового регулювання праці жінок
- •Особливості правового регулювання праці неповнолітніх
- •Трудові спор: поняття, причини виникнення, види
- •Порядок вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів
- •Право на страйк та механізм його реалізації в сучасному трудовому законодавстві.
- •Державний нагляд та громадський контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Правові гарантії для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •Правові гарантії працівникам, що працюють на умовах суміщення та сумісництва
- •Юридична відповідальність за порушення трудових прав працівників
- •Організація охорони праці на виробництві
- •Охорона праці інвалідів
- •Правові гарантії працівників у разі звільнення
- •Правові гарантії забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні
- •Захист персональних даних працівника у трудових відносинах
- •Поняття та види матеріальної відповідальності працівника
- •Правові гарантії у сфері охорони праці
Конституційно-правова відповідальність
Однією із системоутворюючих, кваліфікаційних ознак конституційного права є інститут конституційної (державно-правової) відповідальності.
Дана відповідальність - невід'ємний складовий елемент соціальної відповідальності особи, асоціацій, різноманітних формальних і неформальних суспільних інституцій. Це - особливий вид юридичної відповідальності. її зміст і особливості зумовлені місцем і роллю конституційного права в системі національного права України. Вона має багато спільного з іншими видами юридичної відповідальності. Особливістю конституційної відповідальності є й те, що вона буває двох видів:
- ретроспективною, тобто відповідальністю за минуле;
- позитивною: це відповідальна поведінка, відповідальне ставлення особи (органу) до своїх обов'язків, належне виконання своїх обов'язків, підзвітність, юридична компетентність.
У сфері конституційних відносин домінує саме позитивна відповідальність, а ретроспективна грає роль допоміжної, хоча далеко не другорядної відповідальності.
Підставами відповідальності, за конституційним правом, є нормативні та фактичні умови. Нормативна основа передбачає лише можливість юридичної відповідальності, а реальною вона стає за наявності юридичних фактів.
Підставами позитивної відповідальності є виконання суб'єктом конституційних відносин певних функцій. Так, державний орган, посадова особа несуть відповідальність вже з огляду на те, що до цього зобов'язує їх статус. Позитивна відповідальність характерна й тим, що іноді важко визначити формалізовані критерії для оцінки поведінки вказаних суб'єктів. Часом їх у законі немає взагалі. Підставами даної відповідальності можуть бути такі критерії, як бездіяльність посадової особи, недосяг-нення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо.
Ретроспективна відповідальність настає лише тоді, коли для цього є нормативна основа, тобто пряма вказівка в законі. Фактичною підставою відповідальності в ретроспективному плані є вчинення правопорушення.
Об'єктом правопорушення, за конституційним правом, є ті відносини, які регламентуються нормами цієї галузі права. Сутність даних відносин полягає в тому, що це - найбільш важливі, фундаментальні відносини, в основі яких лежать ідеї і практика повновладдя народу України. Ось чому об'єктом правопорушень можуть бути владовідносини у сфері реалізації прав і свобод громадян, видання актів державних органів, виборчих прав громадян тощо.
В літературі відповідальність у сфері дії конституційного права інколи ототожнюється із санкціями. Типовими прикладами конституційних (державно-правових) санкцій є: дострокове припинення повноважень органів державної влади або посадових осіб; скасування чи призупинення актів державних органів; дострокове припинення повноважень народного депутата України у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього; визнання виборів недійсними; процесуальні санкції, вказівка на які є в регламентах, тощо.
Загальні засади конституційного ладу України
Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (установлюючи або санкціонуючи правові норми, забез печуючи їх реалізацію на основі конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною і суспіль ством, і неконституційним - державний лад тоталітарної держави.
До засад конституційного ладу Конституція України відносить: - народовладдя (народний суверенітет); - державний суверенітет і незалежність України; - республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад; - унітарний устрій України; - визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод; - соціальний захист людини; - статус української мови як державної; - поділ влади; - гарантованість місцевого самоврядування; - політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність; - вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм; - рівність усіх суб'єктів права власності перед законом. Терміном «засади конституційного ладу України» позначають також загальний конституційно-правовий інститут, що закріп лює основні принципи організації Української держави, які харак теризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.