Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы право.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
623.62 Кб
Скачать

26. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це вид і міра примусового претерпевания суб'єктом правопорушення передбачених законом несприятливих наслідків правопорушення (особистого, майнового, іншого характеру).

Основні ознаки юридичної відповідальності:

- Виникає як слідство правопорушення, тобто не існує до правопорушення;

 -Має ретроспективний характер (це відповідальність за минуле діяння);

 -Реалізується в рамках так званих охоронних правовідносин, підставою виникнення якого є правопорушення(юридичний факт), суб'єкти цих правовідносин: держава, в особі відповідних органів (суду, прокуратури, міліції й т.д.) і правопорушник;

 -Складається в претерпевании правопорушником певних несприятливих наслідків правопорушення: особистого характеру (наприклад, позбавлення волі), майнового характеру (наприклад, конфіскація майна), організаційного характеру (наприклад, звільнення із займаної посади);

- Пов'язана із претерпеванием суб'єктом правопорушення несприятливих наслідків, які передбачені законом (наприклад, правовий^-правові-кримінально-правові санкції) або, наприклад, у цивільному праві, договором (відповідним вимогам законодавства);

- Є видом державного примуса, її реалізація пов'язана з державним примусом, тобто юридична відповідальність, за загальним правилом, припускає примусове претерпевание суб'єктом правопорушення відповідних несприятливих наслідків правопорушення (але, наприклад, цивільне, трудове право поряд із примусовим порядком, передбачає можливість відшкодування шкоди й у до-бровільному порядку);

 -Її суб'єкт (суб'єкт юридичної відповідальності), за загальним правилом, збігається із суб'єктом правопорушення (але, наприклад, у цивільному праві, суб'єктом майнової відповідальності за шкоду, заподіяна неповнолітнім, що не достигли 15 років, можуть бути його батьки).

 -Покладає у встановленому процесуальному порядку.

27. Законність, поняття принципи і гарантії

Правовий порядок (правопорядок) - це порядок взаємовідносин суб'єктів права у сфері правового регулювання. В абстрактно-загальній формі правовий порядок як відповідний порядок встановлюється при правовому регулюванні суспільних відносин. Під правопорядком в такому абстрактному значенні мається на увазі предмет правового регулювання, тобто статичне стан права, абстрактно-загальні норми об'єктивного права, що передбачають юридично відповідний порядок взаємовідносин людей в тій чи іншій галузі правової регуляції. У цьому сенсі йдеться про передбачене і закріпленому в законодавстві правовий порядок вирішення того чи іншого правового справи, про галузевий правопорядок або про правопорядок в цілому. Від такого абстрактно-належного правопорядку слід відрізняти реальний правопорядок як результат дійсного дотримання в життя вимог належного правопорядку, готівковий підсумок реальної дії на практиці норм об'єктивного права, їх реалізації в належних правових формах, їх конкретизації та здійснення у вигляді суб'єктивних прав, виконання у вигляді суб'єктивних юридичних обов'язків і т.д. Під реальним правопорядком, таким чином, мається на увазі фактично дотримуваний і реально функціонуючий абстрактно-відповідний правопорядок, тобто належне практична дія (реалізація) норм об'єктивного права. Правова законність - це точне і неухильне дотримання і виконання вимог правового закону всіма суб'єктами права. Під правовим законом при цьому мається на увазі об'єктивне право (і, отже, передбачений їм абстрактно-відповідний правопорядок), відповідне принципу формальної рівності. Очевидно, що реальний правопорядок може бути результатом дотримання вимог лише правового закону та відповідної правової законності. Саме ж по собі дотримання правонарушающего закону, хоч би загальним і точним воно не було, не може перетворити неправовий закон у правовій і перетворити неправо в реальний правовий порядок.