- •Прогалини у праві. Аналогія права і аналогія закону.
- •Тлумачення норм права за обсягом та за суб’єктами
- •26. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •27. Законність, поняття принципи і гарантії
- •Предмет, метод, сфера і межі правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання та його основні елементи.
- •Основні правові системи сучасності та їх характеристика.
- •Конституційно-правові норми та їх специфіка
- •Український конституціоналізм: історичні етапи розвитк
- •Конституція України в системі європейського конституціоналізму
- •Конституційно-правові інститути та їх характеристика
- •Поняття та система джерел конституційного права України
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Загальні засади конституційного ладу України
- •Конституційне закріплення принципу розподілу влади в Україні
- •Громадянство України: поняття та ознаки
- •Правовий статус громадських організацій в Україні
- •Політичні партії в Україні
- •Правовий статус іноземців в Україні
- •Правове регулювання статусу біженців в Україні
- •Правовий статус національних меншин в Україні.
- •Підстави набуття громадянства України
- •Внаслідок прийняття до громадянства
- •Внаслідок усиновлення.
- •Внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування.
- •Внаслідок встановлення над особою, визначеною судом недієздатною, опіки.
- •У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.
- •Внаслідок встановлення батьківства.
- •Припинення громадянства України
- •Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина
- •Гарантії забезпечення та механізм захисту прав і свобод людини в Україні
- •Міжнародні стандарти прав людини та їх вплив на розвиток законодавства України
- •Основні конституційні обов’язки громадян України
- •Форми народовладдя в Українській державі
- •Правові засади організації та проведення виборів в Україні
- •Основи виборчого законодавства в Україні
- •Референдум: предмет, поняття, види.
- •Система органів державної влади в Україні
- •Парламентаризм в Україні.
- •Правовий статус народного депутата України
- •Інститут президентства в Україні
- •Судова влада в Україні
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Трудові правовідносини: поняття і зміст
- •Правовий статус працівника як суб’єкта правового права
- •Правовий статус роботодавця як суб’єкта трудового права України.
- •Структура та зміст трудового договору
- •Правове регулювання зайнятості та працевлаштування.
- •Сутність та загальна характеристика трудового договору
- •Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника та роботодавця
- •Звільнення як вид дисциплінарного стягнення
- •Контракт як вид трудового договору та сфера його застосування
- •Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку
- •Право на відпустку та механізм його реалізації в Україні
- •Поняття та структура заробітної плати
- •Дисциплінарна відповідальність за трудовим законодавством України
- •Особливості правового регулювання праці жінок
- •Особливості правового регулювання праці неповнолітніх
- •Трудові спор: поняття, причини виникнення, види
- •Порядок вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів
- •Право на страйк та механізм його реалізації в сучасному трудовому законодавстві.
- •Державний нагляд та громадський контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Правові гарантії для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •Правові гарантії працівникам, що працюють на умовах суміщення та сумісництва
- •Юридична відповідальність за порушення трудових прав працівників
- •Організація охорони праці на виробництві
- •Охорона праці інвалідів
- •Правові гарантії працівників у разі звільнення
- •Правові гарантії забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні
- •Захист персональних даних працівника у трудових відносинах
- •Поняття та види матеріальної відповідальності працівника
- •Правові гарантії у сфері охорони праці
Правовий статус національних меншин в Україні.
Правовий статус національних меншин в Україні регулюється Конституцією, Декларацією прав національностей України та законом «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 р.
Держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загально визнаних прав людини.
До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях.
Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом.
Держава гарантує всім народам право на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов'язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур.
Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації. Усім громадянам України кожної національності гарантується право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів.
Держава гарантує всім народам право створювати свої культурні центри, товариства, земляцтва, об'єднання. Ці організації можуть проводити діяльність, спрямовану на розвиток національної культури, проводити в установленому законом порядку масові заходи, сприяти створенню національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх колективів, театрів, кіностудій.
Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. Кожний громадянин України має право на національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати «по батькові», мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.
Підстави набуття громадянства України
Стаття 4 Конституції України зафіксувала положення про те, що в Україні існує єдине громадянство, а підстави його набуття та припинення визначається законом. Таким є Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” від 16 квітня 1997р. Відносини громадянства регулюються й іншими законодавчими актами, прийнятими відповідно до Конституції України.
Підстави набуття громадянства України. Ст. 6 Закону “ Про громадянство України” встановлює, що громадянство України набувається за такими підставами:
За народженням (філіація від лат. Filius – син). Філіація є основним способом набуття громадянства України. При цьому, громадянство за народженням набувається на основі принципів “права крові” або “права грунту”. В першому випадку дитина набуває громадянства батьків (одного з батьків) незалежно від місця народження, в другому – дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків. У Законі України “Про громадянство України” як основний закріплено принцип крові – особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України (ст. 7).
В окремих випадках застосовуються і елементи принципу грунту:
якщо особа народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
якщо особа народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України;
якщо особа народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України;
якщо особа народилася на території України і одному із батьків якої надано статус біженця в України чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства України жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
якщо особа народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
якщо на території України знайдена новонароджена дитина, обоє з батьків якої не відомі (знайда).
2. За територіальним походженням. За цією підставою згідно зі ст. 8 Закону України “Про громадянство України” громадянами України реєструються :
особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба повно рідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до ст. 5 Закону України “Про правонаступництво України”, а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти;
дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства, за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника;
дитина, яка народилася на території України від батьків, які є іноземцями, і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, яке було припинене, за клопотанням одного з батьків або опікуна чи піклувальника.