Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы право.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
623.62 Кб
Скачать
  1. Внаслідок прийняття до громадянства

  2. Внаслідок поновлення громадянства. Поновлення у громадянстві України здійснюється шляхом реєстрації громадянами України осіб, які після припинення громадянства України не набули іноземного громадянства і подали заяву про поновлення у громадянстві України, а також осіб, які після припинення громадянства України набули іноземне громадянство, повернулися в Україну на постійне проживання і подали заяву про поновлення у громадянстві України.

При цьому, у громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв’язку з тим, що вони набули громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

  1. Внаслідок усиновлення.

  2. Внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування.

  3. Внаслідок встановлення над особою, визначеною судом недієздатною, опіки.

Передбачені пунктами 5-7 частини першої ст. 9 Закону України “Про громадянство України “ підстави набуття громадянства України (у разі усиновлення дитини громадянами України або встановлення над нею опіки чи піклування громадян України чи встановленні опіки над іноземцями або особами без громадянства, які визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах) є прикладами натуралізації за законом.

  1. У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.

  2. Внаслідок встановлення батьківства.

При вирішенні питання щодо набуття громадянства України дітьми віком від 15 до 18 років слід мати на увазі, що це може відбуватися лише їхньою згодою.

10. За іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Такими підставами можуть бути, наприклад, оптація (вільний вибір громадянства тієї чи іншої держави в зв’язку з переходом частини території від однієї держави до іншої або проголошенням частини території колишньої держави новою незалежною державою) або трансферт (перехід частини території супроводжується зміною громадянства без права вибору).

  1. Припинення громадянства України

Громадянство України припиняється з таких підстав:

вихід із громадянства України;

втрата громадянства України;

підстави, передбачені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких дана Вер ховною Радою України.

Вихід із громадянства України здійснюється за клопо танням особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон. Вихід із громадянства допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала доку мент, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Вихід із громадян ства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід із громадянства, в Україні притягнуто як обви нувачену в кримінальній справі або стосовно якої в Ук раїні є обвинувальний висновок суду.

  1. Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина

Останнім часом у юридичній літературі дедалі більшого поши рення набуває поділ прав і свобод людини і громадянина залежно від черговості їх включення до конституцій та міжнародно-пра вових документів на такі три групи: 1. Права першого покоління - громадянські й політичні пра­ва, проголошені демократичними революціями XVII-XVIII ст. Ця група прав і свобод визначає вільний розвиток особи та можливос ті громадян брати участь в управлінні державними і суспільними справами, забезпечує особі незалежність і недоторканність, інди відуальну автономію та особисту свободу, захищає особу від будь-яких втручань та обмежень, що можуть порушити свободу. Реалі зація цих прав не може залежати від рівня соціально-економічного розвитку країни та матеріальних ресурсів держави. 2. Права другого покоління - економічні, соціальні, культурні права і свободи. В їх основу покладено соціалістичні концепції, які виникли після Першої світової війни і вперше отримали закріплен ня в «радянських» конституціях, Конституції Німеччини 1919 p., Статуті ООН (1945 р.) та в Загальній декларації прав людини (1948 p.), де було зафіксовано найважливіші з цих прав і свобод. Реалізація прав і свобод цієї групи пов'язана з рівнем економічного розвитку та наявністю відповідних матеріальних ресурсів. 3. Права третього покоління {колективні або солідарні права) були проголошені після другої світової війни і являють собою права особи, які не пов'язані з її особовим статусом, а продиктовані її належністю до якої-небудь спільноти, де правам особи відве дено провідне місце1. Тобто, на відміну від прав і свобод першого і другого поколінь, які належать кожному індивідові, права третьої групи є одночасно правами людини і народів (право на мир, на якісну та безпечну продукцію, на безпечне довкілля тощо)