- •1. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.
- •2. Інвестиції та фактори інвестування.
- •3. Характеристика системи національних рахунків.
- •4. Розкрийте зміст функції заощадження (за допомогою графіка).
- •5. Структура економічного циклу.
- •6. Джерела економічного зростання в моделях Харрода-Домара та Солоу.
- •40. Поняття ліквідності грошей. Співвідношення ліквідності та доходності.
- •41. Зовнішні фактори сукупного попиту на інвестиції.
- •42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.
- •43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.
- •45. Ринок праці: суб’єкти, об’єкти, фактори.
- •46. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
- •47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •48. Повна та неповна зайнятість.
- •49. Витратні моделі економічної рівноваги. Вплив сукупних витрат на ввп.
- •50. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •51. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •52. Темпи зростання та приросту ввп.
- •53. Вплив цін на зростання ввп.
- •54. Перехідна економіка, її сутність та особливості.
- •55. Складний мультиплікатор витрат.
- •56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
- •57.Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
- •58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
- •59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.
- •60.Сукупний попит та його фактори. Крива сукупного попиту
- •62.Умови економічної рівноваги.
- •64.Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.
- •66.Суть та особливості понять “матеріальні потреби” і “економічні ресурси”.
- •79.Методи грошово-кредитної політики та їх зміст.
- •81.Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами та ефективність економіки
- •82.Повна зайнятість та потенційний рівень виробництва. Закон Оукена.
- •83.Простий мультиплікатор витрат.
- •84.Інфляційний розрив та методи його усунення.
- •85.Модель “витрати-випуск”.
- •86.Платіжний баланс та його структура.
- •87.Економічна рівновага за умов різного рівня зайнятості.
- •88.Державна політика зайнятості в Україні, її зміст та напрямки здійснення.
- •89.Сутність та структура економічного циклу.
- •90.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •91.Роль держави в змішаній економіці. Економічні функції держави.
- •92.Роль автоматичних чистих податків як вмонтованих стабілізаторів.
- •93.Фактори, від яких залежить попит на гроші як активи.
- •94.Особливості формування ринку праці України.
- •95.Державна програма соціального захисту населення.
- •96.Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •97. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •98. Дискреційна фіскальна політика
- •99. Держава як суб’єкт соціального захисту населення. Межа бідності.
- •100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.
- •101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави
- •102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.
- •103. Макроекономіка та економічна політика.
- •104. Банківські резерви та кредитні гроші.
- •105. Методологічні принципи в системі національних рахунків.
- •106. Характеристика окремих розділів платіжного балансу та його особливостей в умовах України.
- •107. Вплив фіскальної політики на ввп.
- •108. Державне регулювання економіки та його обмеження.
- •109. Модель «вилучення – ін’єкції ».
- •110. Рівень безробіття, сутність та методи обчислення.
- •111. Система національних рахунків. Поняття національної економіки.
- •112. Проблема нерівності в розподілі доходу. Крива Лоренца.
- •113. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •114. Кейнсіанський механізм державного регулювання економіки.
- •115.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса.
- •116.Макроекономічна нестабільність економіки України.
- •117.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •118.Етапи становлення світової валютної системи.
- •119.Суть “принципу акселерації”.
- •120.Iнфляція: сутність та види.
46. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність, яка охоплює різні форми і рівні міжнародних економічних відносин (МЕВ).
Основними формами МЕВ є:
1. Міжнародна торгівля
2. Міжнародний рух капіталів
3. Міжнародні валютно-фінансові відносини
4. Міжнародна міграція робочої сили
5. Науково-те5хнічне співробітництво
Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами і послугами між країнами. Найстаріша і найбільш розвинута форма МЕВ.
Активність країни в цій сфері МЕВ можна оцінити такими показниками:
1.Рівень експорту – відсоткове відношення між обсягом товарів і послуг, що експортуються і ВВП.
2.Структура експорту – питома вага окремих груп товарів в залежності від ступеня їх переробки та обробки в загальному обсязі експорту.
3.Рівень імпорту – характеризує потребу в товарах, які виробляються в недостатній кількості, невироблених в країні і виробництво яких є неефективним.
4.Структура імпорту – питома вага окремих груп товарів у загальному обсязі імпорту.
5.Співввідношення між імпортом та експортом – сальдо торговельного балансу.
Міжнародний рух капіталу здійснюється як у підприємницькій формі (прямі і портфельні інвестиції) так і в позичковій формі (кредитування).
Міжнародні розрахунки забезпечує світова валютна система.
Сучасні МЕВ мають різний рівень глибини: від одиничних економічних контрактів між країнами до їх економічної інтеграції.
Здійснення зовнішньоекономічних зв’язків між окремими країнами передбачає необхідність встановлення міжнародних режимів, які визначають норми і правила загальні для всіх суб’єктів МЕВ. У сфері міжнародної торгівлі такий режим регламентується Світовою організацією торгівлі (СОТ). У сфері міжнар. валютно-фінансових відносин вагому роль відіграє Міжнародний валютний фонд (МВФ). В основі діяльності МВФ лежить надання кредитів країнам-членам цього фонду для підтримки курсу нац. валюти, на фінансування дефіциту платіжного балансу та обслуговуванні зовнішнього боргу.
Важливу роль у міжнародних валютно-фінансових відносин відіграє також Світовий банк (СБ). Основна функція СБ – надання довгострокових позик під досить високі відсотки. До групи СБ входять його філіали: Міжнар. фін. Корпорація; Інститут економічного розвитку; Багатостороння Агенція гарантій інвестицій.
В межах Європи певну роль відіграє Європейський банк реконструкції і розвитку (Євробанк). Основні функції Євробанку – сприяння переходу до ринкової економіки через фінансування життєздатних проектів у державному та приватному секторі економіки, а також сприяння в здійсненні програм структурної перебудови та приватизації. Організаційна структура управління ЗЕД підприємства залежить від методів виходу на зовнішні ринки. У цьому зв'язку можна виділити два варіанти:
1) безпосередній вихід на зовнішній ринок через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків (у великих системах - через управління зовнішньоекономічних зв'язків);
2) вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України; { Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV ( 2157-15 ) від 04.11.2004 }
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України; { Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV ( 2157-15 ) від 04.11.2004 }
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:
- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
- створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.