101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави

Основним регулятором змішаної економіки є ринок. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Ринок як суб’єкт макроек. регулювання має певні обмеження, які можна об’єднати в 4 напрямки: 1) ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти такому явищу як економічна нестабільність, яка проявляється через спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції; 2) ринок здатний реагувати лише на індивідуальні потреби людей. Він не здатний забезпечувати людей суспільними благами, до яких належать послуги державного управління, освіти, культури; 3) сучасний ринок не є досконало конкурентоспроможним, оскільки на ринкові відносини великий вплив можуть справляти монопольні утворення; 4) взаємодія людей через ринковий механізм породжує негативні побічні наслідки(надмірна нерівність в доходах, нерівномірний розвиток окремих регіонів). Головні функції держави : 1) формування правових засад функціонування екон.; 2) здійснення антимонопольної політики; 3) перерозподіл доходів та ресурсів; 4) стабілізація екон.; 5) розробка політики соц..-екон. розвитку країни

102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.

Прагнення держави збільшити поступлення в бюджет зрозуміти можна, водночас рівень податкових ставок не повинен перевищувати того рівня, за яким зростання ставки податку веде до зменшення надходжень. Теоретично це обґрунтував американський економіст А.Лаффер. Він показав залежність між максимальними ставками оподаткування і податковими надходженнями в бюджет.

Основна ідея полягає в тому, що із зростанням податкової ставки від 0 до 100%, податкові надходження поступово зростають до свого максимального рівня Y, а потім знову зменшуються до нуля. На погляд Лаффера, податкові надходження до бюджету знижуються після точки Y, адже більш високі податкові ставки стримують економічну активність, гальмують науково-технічний прогрес, а доходи в бюджет скорочуються. Професор Лаффер спробував теоретично довести, що при ставці податку більше 50% різко знижується ділова активність фірм і населення в цілому. Необхідно знайти такий рівень податкової ставки, за якої бюджет буде найбільшим. Світовий досвід свідчить, що найбільший ефект дає податкова ставка на рівні 30-35%. Отже, за кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне значення дозволить збільшити вир-во за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень. Досвід застосування цієї теорії на практиці не дав однозначної відповіді щодо її ефективності.

103. Макроекономіка та економічна політика.

Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття.

В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що: • макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм; • макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;• при побудові макроек ономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроеко­номічні рішення; • макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави. Економічна політика — це цілеспрямований вплив держави на вироб­ництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат.

Макроекономічні фактори (такі, як рівень ринкової процентної ставки, інфляції, безробіття тощо) впливають на рішення домогосподарств про заощадження, інвестиції, споживчі витрати, що, в свою чергу, визначає ве­личину і структуру сукупного попиту. Тому мікро- і макроекономічні про­цеси тісно взаємопов'язані.

Макроекономіка використовує у своєму аналізі аґреґовані величини: валовий внутрішній продукт (а не випуск окре­мої фірми), середній рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкову процентну ставку (а не ставку процента окремого банку), рівень інфляції, зайнятості, безробіття тощо.Основними макроекономічними показниками є:• темп зростання реального ВВП; • рівень інфляції; • рівень безробіття.