- •1. Рівноважний ввп в умовах неповної та повної зайнятості.
- •2. Інвестиції та фактори інвестування.
- •3. Характеристика системи національних рахунків.
- •4. Розкрийте зміст функції заощадження (за допомогою графіка).
- •5. Структура економічного циклу.
- •6. Джерела економічного зростання в моделях Харрода-Домара та Солоу.
- •40. Поняття ліквідності грошей. Співвідношення ліквідності та доходності.
- •41. Зовнішні фактори сукупного попиту на інвестиції.
- •42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.
- •43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.
- •45. Ринок праці: суб’єкти, об’єкти, фактори.
- •46. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.
- •47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •48. Повна та неповна зайнятість.
- •49. Витратні моделі економічної рівноваги. Вплив сукупних витрат на ввп.
- •50. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці.
- •51. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •52. Темпи зростання та приросту ввп.
- •53. Вплив цін на зростання ввп.
- •54. Перехідна економіка, її сутність та особливості.
- •55. Складний мультиплікатор витрат.
- •56. Методи обчислення ввп. Попит на гроші для угод. Рівняння обміну.
- •57.Кінцеве національне споживання: визначення, зміст, значення.
- •58. Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор ввп.
- •59. Грошово-кредитне регулювання економіки. Механізм антиінфляційної політики.
- •60.Сукупний попит та його фактори. Крива сукупного попиту
- •62.Умови економічної рівноваги.
- •64.Кінцева та проміжна продукція в системі національних рахунків.
- •66.Суть та особливості понять “матеріальні потреби” і “економічні ресурси”.
- •79.Методи грошово-кредитної політики та їх зміст.
- •81.Суперечність між суспільними потребами і економічними ресурсами та ефективність економіки
- •82.Повна зайнятість та потенційний рівень виробництва. Закон Оукена.
- •83.Простий мультиплікатор витрат.
- •84.Інфляційний розрив та методи його усунення.
- •85.Модель “витрати-випуск”.
- •86.Платіжний баланс та його структура.
- •87.Економічна рівновага за умов різного рівня зайнятості.
- •88.Державна політика зайнятості в Україні, її зміст та напрямки здійснення.
- •89.Сутність та структура економічного циклу.
- •90.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •91.Роль держави в змішаній економіці. Економічні функції держави.
- •92.Роль автоматичних чистих податків як вмонтованих стабілізаторів.
- •93.Фактори, від яких залежить попит на гроші як активи.
- •94.Особливості формування ринку праці України.
- •95.Державна програма соціального захисту населення.
- •96.Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •97. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •98. Дискреційна фіскальна політика
- •99. Держава як суб’єкт соціального захисту населення. Межа бідності.
- •100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.
- •101. Обмеження ринку та головні економічні функції держави
- •102. Сутність кривої Лаффера та її недосконалість.
- •103. Макроекономіка та економічна політика.
- •104. Банківські резерви та кредитні гроші.
- •105. Методологічні принципи в системі національних рахунків.
- •106. Характеристика окремих розділів платіжного балансу та його особливостей в умовах України.
- •107. Вплив фіскальної політики на ввп.
- •108. Державне регулювання економіки та його обмеження.
- •109. Модель «вилучення – ін’єкції ».
- •110. Рівень безробіття, сутність та методи обчислення.
- •111. Система національних рахунків. Поняття національної економіки.
- •112. Проблема нерівності в розподілі доходу. Крива Лоренца.
- •113. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •114. Кейнсіанський механізм державного регулювання економіки.
- •115.Зв’язок безробіття з інфляцією. Крива Філіпса.
- •116.Макроекономічна нестабільність економіки України.
- •117.Основні причини та особливості інфляції в Україні.
- •118.Етапи становлення світової валютної системи.
- •119.Суть “принципу акселерації”.
- •120.Iнфляція: сутність та види.
119.Суть “принципу акселерації”.
Суть принципу акселерації полягає в тому, що коли продаж товарів, які випускає підприємство, зростає на кілька відсотків, то виробництво машин і устаткування для випуску цих товарів збільшується у декілька разів. Це і є ефект прискорюваного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій. Він означає, що невеликий приріст продажу споживчих товарів зумовлює великий приріст інвестиційних витрат. Але тепер, щоб не зменшилися інвестиції, слід підтримувати зростаюче споживання. Якщо його зростання припиниться або встановиться на якомусь рівні, то чисті інвестиції впадуть до нуля, а валові інвестиції суттєво скоротяться. Акселератор – це коефіцієнт, що характеризує зв’язок між зміною доходу (споживання) та чистими інвестиціями. Визначити цей коефіцієнт можна за допомогою формули: ЧІА = -----------,Дде А – акселератор; ЧІ – приріст чистих інвестицій; Д – приріст доходу (споживання). Протягом тривалого часу, якщо економіка зростатиме внаслідок збільшення населення або піднесення реальних доходів, принцип акселерації діє як стимулюючий фактор: зростання валового внутрішнього продукту викликає екстенсивне збільшення капіталу, що, в свою чергу, спричиняє пожвавлений попит на інвестиційні товари й відносно високу зайнятість. Тому знання природи економічних циклів, причин і наслідків циклічних коливань дає можливість приймати об’єктивні рішення щодо інвестицій та обсягів виробництва, прогнозування економічного розвитку, а також активно діяти й впливати на економічні процеси.
120.Iнфляція: сутність та види.
Інфляція - тонке соціально-економічне явище,викликане диспропорціями в різних сферах ринкового господарства країни, дотепер не освітлено повною мірою в науковому плані. Інфляція - це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя. І. За темпами інфляції розрізняють:
Нормальна інфляція - темпи ростуть поволі, приблизно 3-5% в рік; масштаб інфляції піддається контролю.
Помірна інфляція (повзуча) - темпи досягають 10% в рік; така інфляція признається в цілому нешкідливою і відповідною нормальному економічному розвитку; масштаби її приводять до непередбачених порушень в розподілі національного доходу між різними соціальними групами.
Галопуюча інфляція - характеризується зростанням цін від 20 до 200% в рік; в цих умовах неможливо контролювати не тільки зростання цін, але і економічний розвиток в цілому.
Гіперінфляція - починається при підвищенні цін більш ніж на 50% в місяць протягом тривалого терміну (півроку або більш); за рік ціни підвищуються не менше, ніж в 130 разів; гроші витісняються з обороту і поступаються місцем бартеру; витрачання заробітної платні і зростання цін приймають катастрофічний характер, що позначається на добробуті всіх верств населення навіть забезпечених.
Більшість учених виділяє тільки помірну, галопуючу і гіперінфляцію. В. Усов в своїй роботі “Гроші. Грошовий обіг. Інфляція.” виділив такий вигляд, як нормальна інфляція. Підставою для цього, очевидно, послужило те, що у ряді країн з високорозвинутою ринковою економікою, наприклад, країни ЄС інфляція грає роль своєрідного важеля, що балансує попит і пропозиція і виправляючого цінові диспропорції. Для цього її рівень не повинен перевищувати 5% в рік.
ІІ. За формами виявлення.
Розрізняють відкриту (цінову) або приховану (пригнічену) інфляцію. Підставою для цього послужило порівняння досвіду країн з перехідною економікою, зокрема Росії і деяких країн з ринковою економікою. Відкрита виражається в безпосередньо спостережуваному, систематичному підвищенні рівня цін, тоді як прихована інфляція виявляється в товарному дефіциті, що росте, появі “чорного ринку” з непомірно високими цінами при формальній стабільності цін, забезпечуваній централізований (заморожування цін, заробітної платні). Можлива також комбінація цих двох типів інфляції.
ІІІ За джерелами виникнення виділяють:
Iнфляцiя попиту спостерiгасться, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн.
Слiд зазначити, що покриття дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошової емiсiї є одним з найважливiших чинникiв iнфляцiї попиту, оскiльки зростання пропозицiї грошей збiльшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.
Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицiї, спостерiгасться в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцiї, тобто середнi витрати за данного обсягу виробництва. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцiї, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшується сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищує рiвень цiн. Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцiї витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi. Одним iз джерел iнфляцiї витрат є рiзкi порушення (“шоки”) пропозицiї. Пiд рiзким порушенням (“шоком”) пропозицiї розумiсться подiя, зовнiшня по вiдношенню до функцiонування вiтчизняної економiчної системи (скажiмо, пiдвищення цiн на iмпорт або несприятливi погоднi умови), що збiльшує очiкуваний фiрмами середнiй рiвень цiн на фактори виробництва.
ІV За співвідносністю зростання цін по різних товарних групах:
Збалансованаінфляція - ціни підіймаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг. Центральний банк підраховує результати середньорічного зростання цін і піднімає процентну ставку. Таким чином ситуація вирівнюється і балансується як ситуація із стабільними цінами. Товаровиробники періодично підвищують ціни. Втрати несуть тільки виробники, складної продукції, які стоять в кінці технологічного ланцюжка.
Незбалансована інфляція означає, що ціни різних товарів постійно змінюються по відношенню один до одного, причому в різних пропорціях. Це торкається як галузевих, так і територіальних диспропорцій. Зростання цін на сировині перевищує зростання цін на кінцеву продукцію, а ціна комплектуючого може виявитися вище за ціну кінцевого виробу. Це вид інфляції дуже небезпечний для виробників. В подібних умовах неможливо скласти прогноз зростання цін. Товарні групи - лідери зростання цін сьогодні можуть не бути такими завтра. Виробники не можуть раціонально вибрати сферу додатку капіталу, порівняти прибутковість інвестиційних проектів. В таких умовах промисловість не має нагоди розвиватися.
V Відповідно до критерію очікуваності.
Очікувана інфляція - та, яка прогнозується на який-небудь період часу, вона передбачена з достатнім ступенем надійності. Така інфляція нерідко є результатом дій уряду. Чинник очікуваності дозволяє маючи прогноз зростання цін, адаптуватися до нього. Навіть у разі гіперінфляції прогнозоване зростання цін може завдати економічним суб'єктам збитку менш значного, ніж несподіваний стрибок цін хай навіть на невелику кількість відсотків.
Несподівана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, що негативно відображається на податковій системі і системі грошового обігу. Можливий варіант розвитку цього виду інфляції ґрунтується на інфляційних очікуваннях населення. За наявності них у покупців виникає різке збільшення попиту, що деформує економіку, спотворює картину сукупного попиту, оскільки передбачити подібний стрибок украй скрутно. За відсутності ж у населення інфляційних очікувань виникає “ефект Пігу” - різке скорочення попиту оскільки люди сподіваються на швидке зниження цін. Виробник товарів вимушений знижувати ціну в результаті ситуація повертається в стан рівноваги. Така ситуація згубно позначається на великому бізнесі: психологічна стабільність бізнесменів зміняється депресивним очікуванням, сто сковує їх інноваційний потенціал.
До вищенаведеної класифікації можна додати ще декілька видів інфляції.
Структурна інфляція - це по суті переміщення попиту. На товари, що користуються підвищеним попитом ціни ростуть. В той же час на товари, попит на які невеликий, ціни або не знижуються, або знижуються неістотно (через нееластичність пропозиції по відношенню до попиту, слабої мобільності чинників виробництва і ін.). Це може відбутися в таких галузях, як металургія, хімічна промисловість, лісозаготівлі. Внаслідок цього відбувається: зростання середніх цін скорочення або повне припинення випуску дешевих товарів, зниження якості товарів при стабільних цінах на них.
VІ Залежно від джерела витрат, що ростуть.
Інфляція зростання зарплати - питома вага заробітної платні в ціні товару порівняно невелика (25-30%), але навіть у такому разі зростання ринкової заробітної платні може ініціювати інфляцію.
Інфляція прибутків - промислові підприємства і інші суб'єкти економіки одержують надприбутки, що веде до підвищення рівня цін, покупцю, що не компенсується, зростанням якості товару. Цей вид інфляції особливо небезпечний за умов лібералізації цін відсутності конкуренції, високому рівні монополізму, тотальному дефіциті товарів.
Інфляція податків - ситуація, коли держава починає інтенсивно підвищувати податки. З їх допомогою покриваються витрати на оборону, управління, соціальні програми. Це знижує можливості інвестицій, що скорочує виробництво і, отже, пропозиції, що вже саме по собі служить початковою базою для інфляції.
“Товарна інфляція” - це ситуація, коли різко дорожчають сировина і матеріали.
Той факт, що діяльність природних монополій, особливо в Росії, в значній мірі регулюється державою, дозволив також виділити такий тип інфляції, як адміністративна.
Адміністративна інфляція – “воля” державних органів, союзів і об'єднань. Згідно цій “волі” збільшуються ціни на залізничні перевезення, платня за поштові послуги, послуги зв'язку, комунальні послуги. Ця інфляція стимулює інфляцію витрат.
Найважливішим показником інфляції є динаміка індексу цін.
Індекс цін – коефіцієнт, що показує, у скільки разів змінився загальний рівень цін за даний період.
Темп інфляції = Рn – Ро / Ро * 100%,
де Рn – індекс цін поточного (звітного) періоду
Ро – індекс цін базисного періоду
Зростання iндексу цiн визначає рiвень iнфляцiї, а зменшення його- рiвень дефляцiї. Темп iнфляцii є темпом змiни загального рiвня цiн i показує ступiнь знецiнення грошей.