99. Держава як суб’єкт соціального захисту населення. Межа бідності.

Завдання держави як суб'єкта соціальної політики полягає у створенні в суспільстві умов для соціальної безпеки людини, для реалізації нею своїх соціальних прав, а також усвідомлення нею власної відповідальності за рівень свого добробуту. Жодна соціальна програма, яку реалізує держава, навіть у складний для розвитку час не повинна здійснюватися за рахунок людини, одного соціального класу, соціальної групи, верстви в інтересах іншої. Кардинальні зміни в державному регулюванні соціальним розвитком мають відбуватися в напрямку гуманізації державних зрушень національних державних пріоритетів до першочергового забезпечення соціальних прав людини, визнання пріоритету індивідуальних прав кожної особистості.

Межа бідності - це інструмент для виміру бідності. Межа бідності - рівень доходу, нижче від якого є неможливим задоволення основних потреб. Нині межа бідності встановлюється як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. На її основі визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних.

У більшості випадків вона розраховується за даними прибутків і споживання. Люди рахуються бідними, коли їхній рівень життя (звичайно прибуток або споживання) нижче цієї межі. Межа бідності може бути встановлена у відносних і абсолютних показниках. 1. Відносна бідність визначає положення окремої людини або сім'я в порівнянні із середнім прибутком по країні, так чорту бідності розташовується на середині шкали або складає 40% від розподілу. 2. Абсолютна бідність визначає положення окремої людини або сім'ї щодо межи бідності, реальна вартість якої встановлюється після закінчення деякого часу. Межу абсолютної бідності розраховується по вартості мінімального купівельного кошика, складеного з продуктів, необхідних для одержання кількості калорій.

100. Грошова пропозиція. Графік грошової пропозиції.

Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу. Вона є структуризованою величиною і складається із декількох грошових агрегатів. Ліквідність – це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод , або без втрат перетворюватись в цей засіб. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно стеновлять нуль. Готівкові гроші є абсолютно ліквідними , тому що на них можна швидко і без втрат придбати будь-які інший актив.

Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визначається за формулою:

Прг= ГМ/Ц

Грошова пропозиція складається з готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об”єднуться зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати :

МО=готівкові гроші (гроші поза банками);

М1=МО+кошти на поточних та розрахункових рахунках;

М2=М1+строкові депозити;

М3=М2=кошти клієнрів за трастовими операціями банків.

Отже кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Широка грошова маса (ГМ) – це агрегат М3. грошова пропозиція контролюється Національним банком через окремі грошові агрегати. Контролюючи грошові агрегати Національний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватись Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальлної лінії.