Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
транс шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
706.56 Кб
Скачать

54. Теорія трансформації відносин власності. Трансформація відносин власності в розвинених країнах (у постіндустріальних країнах)

До оцінки трансформацій відносин власності виділяють три основних підходи: формаційний (маркстстський), постіндустріальний, інституціонально-правовий.

З позицій марксистського трактування проблем трансформації відносин власності найбільш важливими є наступні положення: 1. відносини власності як економічний базис будь-якого суспільства визначали і визначатимуть ступінь його зрілості; 2.трансформація відносин власності завжди визначалася розвитком продуктивних сил і в свою чергу визначатиме «надбудовні» відносини в суспільних інститутах (ідеологія, держава, сімя та ін.); 3. роль власності змінювалась з плином історії (відсутність (перв с-ва)-домінування-(феод капіталізм)-позбавлення нею такої ролі (розвин країни))

Власність- соціальний процес привласнення людьми життєвих благ, але не тільки їх, а також самої людини, її робочої сили, грошей тощо та ставлення до життєвих благ як до власних.

Категорія власності поєднує економічні форми в єдине ціле. Тому актуальним є положення про те, що ні про яке суспільство не може йтися там , де не існує жодної форми власності.

Основні структурні елементи власності: спосіб і характер поєднення чинників виробництва, привласнення результатів економічної діяльності, суб’єкти та об’єкти привласнення.

Загальні ідеї формаційного підходу достатньо кореспондуються з теорією постіндустріального суспільства.

В постіндустральній теорії відносини власності трактуються як відносини людей з їх правами на використання ресурсу. В класичній фірмі це переважно капітал, а в нових постіндустріальних сферах бізнесу (інформатиці насамперед) – інтелект, інтелектуальний продукт як об*єкт інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність виходить з еволюції родові характеристик відносин власності і в цьому контексті виявляться у трьох видах: 1. приватній власності, яка закріплюється патентом чи ліцензією; 2. суспільній власності, об*єктом якої є знання та ідеї, що перебувають у розпорядженні держави чи суспільства; 3. проміжній власності, об*єктом якої є інноваційна інформація, яку не можливо захистити в зв’язку з можливістю імітації.

Серед переліку об*єктів трансформації відносин власності особливої уваги потребує визначення політекономічного змісту інтелектуального ресурсу. У праві немає єдиності поглядів на структкру об*єктів інтелектуаль ної власності. Відповідно до положень всесв організації інт власності та Женевської конференції поняття інт власності включає промислову власність та об’єкти авторського права.

Інституціональна теорія трансформації прав власності виходить з положення про те, що будь-який акт обміну є обміном пучками правомочностей. В центрі уваги цього підходу стоїть проблема можливостей та меж специфікації та розмивання цих прав. Слід зазначити, що зараз мають місце процеси як обмеження (3 пучка) так і розщеплення (11) прав власності, що вносить динамічний елемент в усталену систему відносин власності.