15*.Інноваційна модель функціонування економіки та можливості її реалізації в Україні.

Конкурентоспроможність країн в економіці дослідники ISA вимірюють використовуючи такі показники:1)Інновації та винаходи. 2)Підприємницька діяльність 3)Підтримка інновацій і винахідництва. 4)Якість людського капіталу 5)Розвиненість національної інформаційної інфраструктури.

Розвиток людського інтелектуального капіталу є одним з ключових компонентів стратегії конкурентоспроможності в сучасній економіці. Побудова сучасної економіки, де людський та інтелектуальний капітал, високоосвічена та висококваліфікована робоча сила стають найважливішими чинниками конкурентоспроможності країни, включає не лише реформу освіти і збільшення інвестицій у цей сектор, а також реформування управління та здійснення довгострокових інвестицій у систему охорони здоров’я й охорони навколишнього середовища.

Однак, інтелектуальний капітал в умовах жорсткої конкуренції з його залучення, як і капітал фінансовий, спрямовується туди, де вищі відсоткові ставки, тобто загальний рівень і якість життя. Для того, щоб втримати його в Україні, необхідно значно підвищити витрати на науку і освіту, заохочувати науково-дослідницьку та інноваційну діяльність.

В цілому ситуація в Україні з впровадження інновацій не викликає оптимізму. Згідно з статистичними даними, у 2008р. питома вага підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, склала лише 10,8% , тоді як у США, Японії, Німеччині, Франції інноваційних підприємств – 70-80% загальної кількості.

Вплив науково-дослідної та науково-технічної сфери практично не позначається на підвищені конкурентоспроможності національних підприємств (витрати держави на НДДКР становлять 0,9% ВВП, при 3-4% у розвинених країнах), не дивлячись на значний науковий потенціал. А за кількістю наукових працівників на кожний мільйон жителів Україна займає одне з перших місць в світі.

До проблем формування інноваційної моделі України слід віднести: низький міжнародний конкурентний рівень вітчизняних розробок та фрагментарність інноваційної інфраструктури.

Важливим показником, що характеризує можливості розвитку інноваційної економіки є ІРЛП (Україна на 76 місці зі 177 країн).

Потрібно комплексно підійти до вирішення даного питання – зв’язати в одну ланку освіту, науку, науково-технічну та інноваційну діяльність (реформувати фінансування системи освіти, систему управління освітою, підвищити з\п працівникам відповідних установ, забезпечити контроль якості освіти і її доступності, модернізація навчальних закладів).

Також для стимулювання економіки потрібно застосувати в практичній діяльності досягнення наукової сфери.

Нині головне для України — радикально (ще точніше, революційно) змінити стратегію розвитку економіки. Її треба цілком переорієнтувати до вимог «нової економіки», що здатна успішно функціонувати у глобальному середовищі лише на продукуванні та використанні нових знань, повинна стати українською системою стратегічного мислення й активності нації.

5*. Економічна свобода та економічна демократія як чинники рівноваги нової мета системи.

Найвагомішим показником відкритості економіки є індекс економічної свободи. Для оцінки кожної країни за індексом економічної свободи вивчають 50 незалежних змінних для визначення загального рівня економічної свободи. Для зручності ці змінні агреговані на 10 наступних факторів, які однозначно важливі для економічної свободи у будь-якій країні:

Свобода бізнесу; Свобода торгівлі; Свобода ціноутворення; Свобода від державного управління; Фіскальна свобода; Майнові права; Інвестиційна свобода; Фінансова свобода; Свобода від корупції; Свобода праці. Американський аналітичний центр Фундація спадщини і газета Wall Street Journal уже 14 років щорічно випускають "Індекс економічної свободи" (Index of Economic Freedom). У дослідженні Index 2008, 157 країни оцінюються за 10 вище переліченими параметрами.

157 країн світу, розділено на п'ять умовних груп:

«вільні» — увійшли держави, що набрали більше 80 балів: Гонконг (1місце), США.

«переважно вільних» країн, які набрали від 70 до 80 балів, опинилося 23 (Великобританія, Японія, Німеччина).

«помірно вільні» — від 60 до 70 балів (Іспанія, Франція, Італія)

«переважно сковані» — від 50 до 60 балів (Україна (51,1%), Пакистан, Бразилія)

«сковані країни», де економічні свободи пригнічуються і чий рейтинг не перевищив 50 балів, (Росія (49,9%), Північна Корея і т.д.).

Чим вище рівень глобалізації в країні, тим у ній більше свободи (економічної й політичної). Це пояснюється більшою відкритістю суспільств і державних систем, їхньою більшою прозорістю та більшим впливом, який здобувають у них громадські організації й засоби масової інформації.

Україна з її 133 (51,1%) позицією в рейтингу має слабкі позиції в таких показниках: свобода від діяльності уряду; фінансова свобода; інвестиційна; майнові права та свободи від корупції.