1. Логіка економічного розвитку.

Економічний розвиток в класичному трактуванні визначався поділом праці та спеціалізацією він виступав як кумулятивний результат взаємодії чинників – поділ праці та спеціалізація ведуть до зростання продуктивності праці, обсягів виробництва, доходів, заощаджень, що стимулює до впровадження нововведень.

За Шумпетером економічний розвиток відбувається у формі дисгармонійних стрибків, які проходять унаслідок освоєння інновацій.

Протягом 70-х широкого трактування набула двосекторна модель Льюїса. За нею є 2 сектори: сучас. – відносно передова техніка, і добре функціонуючий ринковий механізм, традиц. – відстала техніка, слабкий зв’язок з ринком. Наприкінці ХХст. Е.Оуенс висловив тезу, що пора звертати увагу не лише на розвиток продуктивних сил, а і на його якісний характер.

Отже, економічний розвиток – це багатоплановий, поступовий та гармонійний процес, який веде до радикальних перетворень у соціальних структурах, поведінці людей, суспільних інститутах, а також до прискорення економічного зростання, скорочення нерівності та викорінювання безробіття. На противагу цьому економічне зростання – процес кількісно змін на мікро- та макрорівнях у межах технологічного способу виробництва, який виражається у збільшенні обсягів виробництва. У ході свого розвитку економічна система проходить від простіших (нижчих) станів до вищих (доіндустріальний тип → індустріальний→ постіндустріальний). Економічний розвиток базується на загальноекономічних законах (закон зростання потреб, З. зростання продуктивності праці, закон поділу праці, закон попиту та пропозиції) та під впливом розвитку технологічного способу виробництва.

2. Еконміний розвитк і проблеми його дослідження в сучасній економічній теорії.

Наприкінці ХХ ст. розвиток став розгляд. як багатоплановий процес, що веде до радикальних змін у соціальних структурах, поведінці людей, суспільних інститутах, а також до прискорення економічного зростання, скорочення нерівності та викорінення безробіття. Тобто це комплекс змін, за допомогою яких соціальна система орієнтована на задоволення основних потреб та попиту окремих людей і груп населення, рухається від стану загальної незадоволеності до нових сприятливіших матеріальних та духовних умов життя.

Серед ціннісних складових умов розвитку було виділено: забезпечення елементарних умов існування, самоповагу та свободу. Основними параметрами економічного розвитку вважаються характеристика груп бідності, рівень безробіття та структура справедливого перерозподілу. Якщо хоча б один із зазначених показників погіршився то ні про жоден розвиток не може йтися, навіть за подвійного зростання доходів на душу населення.

Сучасна теорія економічного розвитку охоплює проблематику постсоціалістичних трансформацій. В основі дискусії лежать суперечності, щодо трактування сутності трансформаційних процесів, визначення критеріїв оцінки, виявлення основних закономірносте їхньої динаміки та, відповідно, щодо формулювання необхідних і достатніх передумов державного впливу на економічні перетворення в системі економічних відносин.

Сучасні теоретичні підходи, залежно від методів залучення до економічного аналізу фактору часу поділяють на теорії перехідної економіки (статичність аналізу і абстрагованість) та теорії трансформації економічних систем (базуються на безперервності економічних перетворень суспільстві).