6. Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімії

Пароніми (від грец .para – біля, коло і onyma - ім’я) – це слова близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням, наприклад:

гривня «грошова одиниця незалежної України» - гривна «металева шийна окраса у вигляді обруча «;

громадський « який стосується суспільства, громадян чи окремого колективу» - громадянський «який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому»

Ознаки паронімів:

1) Пароніми належать до однієї частини мови ( дієслова: біліти «ставати білим, білішим»( біліти від холоду) і білити «робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір»( білити стелю); іменники:дільниця » адміністративно-територіальна або виробнича одиниця» (виборча дільниця) і ділянка»земельна площа» (ділянка лісу).

2) Для більшості слів-паронімів характерна різна сполучуваність з іншими лексичними одиницями: показник( економічні показники) – покажчик (алфавітний покажчик); тактовний (тактовний керівник) – тактичний (тактичний план).

Структурні типи паронімів.

1) Пароніми, які утворені від одного й того самого кореня, можуть відрізнятися:

а) префіксами:доглядати - наглядати ( доглядати дітей і наглядати за господарством; прохід-прихід; прізвище-прозвище);

б) суфіксами: жирний – жировий(жирна яловичина і жирові відкладення), ;

в) флексіями : адреса – адрес (поштова адреса – привітальний адрес «письмове вітання з нагоди ювілею»); навал – навала (крижані навали і завойовницька навала).

Кореневі пароніми різняться відсутністю в одному із слів одного-двох звуків:

компанія – кампанія»суспільно-політичні або господарські заходи

( весела компанія, виборча кампанія);

тиролька»сорт яблуні» - тіролька « жителька Тіролю»(смачна тиролька – симпатична тіролька)

2) Паронімами є й різнокореневі співзвучні слова: дерен(« поверховий шар

грунту, вкритий травою») – терен( «колючий кущ родини розових»).

За лексичним значенням пароніми бувають:

а)семантичної близькості (привозити – провозити, обмотами – обметати, керуючий – керівний)

б) синонімічні (повінь - повідь; привабливий – принадливий);

в) антонімічні( іммігрант – емігрант, регресивний – прогресивний)

Також виокремлюються пароніми однієї тематичної групи (м’язи – в’язи, ніготь – кіготь).

Крім словникових , виділяють також контекстуальні, або поетичні , пароніми (парономазію) – близькі за звучанням слова, свідомо зближувані у відповідних текстах з метою досягнення художньої виразності, стилістичного ефекту, наприклад: Він цей вокал підносив як бокал. Двомовність – як роздвоєне жало. Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації (Л.Костенко).

На відміну від паронімії парономазія передбачає можливість будь-якої звукової подібності слів.

Отже, використання паронімів тісно пов’язане з проблемами правильного слововживання. Щоб уникнути помилок, необхідно перевірити значення паронімів за тлумачними та термінологічними словниками. Зверніть особливу увагу на словник:

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.,1986.