5. Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, зсув значення)

Багато слів у мові з часом набувають інших лексичних значень. Ці зміни проходять у трьох напрямках : розширення,звуження і зсув (переосмислення).

1) Розширення лексичного значення. При розширенні обсягу значення кількість охоплюваних словом предметів, явищ зростає. Наприклад слово пакет вживають зі значенням:

а) конверт з листом переважно офіційного змісту;

б) паперовий мішок або обгортка для упаковки речей, продуктів;

в) пакунок ;

г) набір перев’язувального матеріалу для надання першої медичної допомоги;

д) сукупність однорідних, переважно однорідних будівельних матеріалів

Останнім часом це слово набуло нових значень:

а) назва поліетиленового мішка з ручками;

б) сукупність законів, пропозицій, ідей.

Слово мешканець вживається поряд зі словом житель. Засвоєний з польської мови слово мешканець звичайно позначає особу, що займає якесь приміщення для житла: мешканці будинку, мешканці поверху, мешканці сусідньої квартири . Та впродовж 10-12 років активізувалося вживання його як синоніма до слова житель і поступово витісняє його. Звичайними стають вислови: мешканець столиці, мешканці великих міст, мешканці сільської місцевості. Вживається слово мешканець і для визначення тварин, які населяють певну місцевість: мешканці океану, мешканці лісів. Отже, лексичне значення слова мешканець, сфера його функціонування розширились.

2) При звуженні обсягу значення назва стає конкретнішою. Звуження лексичного значення ілюструє слово чорнило, яким називали:

- чорну фарбу, що вживалась для фарбування тканин;

- розчин купоросу, вживаного для фарбування чобіт;

- рідину, яку використовували для писання.

Зараз це слово вживається тільки із значенням «рідина для писання». Це слово входить до сталих висловів симпатичне чорнило ( безбарвне) – назва прозорої або трохи підфарбованої рідини, що використовується в криптографії; киснути у чорнилі – бути чиновником, канцеляристом.

Слово квартал зберегло значення :

- назви частини міста, обмеженою кількома вулицями, що перехрещуються;

- назви ділянки поля, лісу, чимось засіяною, засадженою.

У наш час це слово не вживається із значеннями:

- назви податку, який збирався за чверть року;

- назви відділку міської поліції, що існував в Росії до 1862 року.

3) Для багатьох слів характерне зменшення кількості значень і переосмислення ( зсув) одного із колись властивих йому. Наприклад, слово староста у процесі розвитку втратило значення:

- назви керівника місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування;

- назви виборної або призначеної особи, що сватає жениха нареченій або наречену женихові.

Водночас воно набуло нового значення – назви виборної або призначеної особи для ведення справ якого-небудь товариства. Раніше у цьому значенні слово староста вживалось у словосполученнях церковний староста, староста на селі в часи фашистської окупації у роки Великої Вітчизняної війни. Зараз слово вживається для назви призначеної чи обраної особи, яка очолює клас, курс, групу в школі чи вищому навчальному закладі. Зберегло воно і назву духовного служителя – церковний староста. Переосмислення його відбулося у значенні назви осіб, які здійснюють сватання нареченої: засилати старостів, старости ідуть (вживаються лише у множені)

Слово чорнобиль позначає багаторічну трав’янисту рослину з чорно-бурим стеблом, різновид полину. Як омонім до нього є Чорнобиль – назва міста, поблизу якого розміщена ЧАЕС. Після аварії на цій станції (квітень 1986р.) слово Чорнобиль набуло нового значення – назва аварії на станції. Часто чуємо: « Чорнобиль наробив нам біди», «ці хвороби є результатами Чорнобиля». Сама назва міста Чорнобиль як населеного пункту, центру адміністративного району вживається дедалі рідше, бо місто ввійшло у тридцятикілометрову зону відчуження. Отже, відбулося переосмислення значення слова Чорнобиль

.