- •Предмет політології: її структура, методи, основні функції.
- •Політика і глобальні проблеми сучасності.
- •Політика як соціальне явище.
- •Політичний процес: поняття, сутність, методи регулювання.
- •Політична влада: поняття, структура, функції, форми.
- •Конституція України про державу як інститут політичної системи.
- •Політика та політичні вчення у Стародавньому Світі.
- •8. Громадські організації та рухи в політичній системі суспільства.
- •11. Конституція України про структуру державних органів влади
- •12. Політичні погляди в.Липинського.
- •13. Еволюція політичної думки в епоху Середньовіччя та Відродження.
- •14. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та тенденції розвитку.
- •2. Ознаки, структура, функції політичної системи.
- •15. Фундаментальні політичні ідеї Нового та Новітнього часу
- •Конституція України про основні напрямки демократизації політичної системи суспільства.
- •Основні ідеї Конституції Пилипа Орлика та її значення
- •Форми державного устрою. Державний устрій України.
- •Гуманізм політичних поглядів мислителів епохи Просвітництва.
- •Політичні партії: походження, сутність, функції.
- •Політичні теорії XX століття.
- •Сутність та типи партійних систем.
- •Політичні погляди м. С. Грушевського та їх втілення в універсалах Центральної Ради
- •Виникнення та розвиток багатопартійності в Україні.
- •Політична та соціальна програма Кирило-Мефодіївського братства.
- •Соціальна політика: суть, зміст на сучасному етапі розвитку України.
- •Демократичне народництво м.Костомарова.
- •Правова держава: основні риси та шляхи побудови.
- •Громадські організації та рухи в політичній системі суспільства.
- •Україна в сучасному міжнародному суспільстві.
- •Політичні погляди мислителів Київської Русі.
- •Поняття еліти: сутність та типологія.
- •Політична свідомість: поняття, сутність, типи, функції.
- •Основні принципи сучасної зовнішньої політики України.
- •Лібералізм та неолібералізм як політичні течії.
- •36.Поняття лідерства: сутність та типологія
- •37.Основні ідеї радикалізму.
- •38 Структура політичної свідомості.
- •Етнонаціональні відносини і національна політика.
- •40.Права людини: поняття, сутність, структура.
- •41. Політична культура: сутність, структура, типологія, функції
- •42.Виборчі права громадян та виборчі системи
- •43.Теорія та історія міжнародної політики,її місце в житті суспільства.
- •44. Судова влада, структура та функції.
- •45. Вплив міжнародних організацій та громадських рухів на досягнення консенсусу в розвитку міжнародної спільності
- •46. Соціально-етнічні спільноти, народ, етнос, нація, історична спільнота як суб’єкт політики.
- •47. Форми державного правління.
- •48. Національна безпека і національні інтереси України.
- •49. Правова держава: основні риси та шляхи побудови.
14. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та тенденції розвитку.
Політична система — це цілісна, упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів і інститутів, пов’язаних з політикою, з її розробкою та практичним здійсненням. Політична система суспільства — це складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп. Політична система є однією з частин (або підсистем) сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, культурною тощо. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним устроєм, формою правління (парламентського, президентського і т. п.), типом держави (монархія, республіка), характером політичного режиму (демократичного, тоталітарного, авторитарного), соціально-політичних відносин (стабільних або ні, гостроконфліктних або консенсусних і т. п.), політико-правовим статусом держави (конституційна, з розвинутими або нерозвинутими правовими структурами), характером політико-ідеологічних та культурних відносин у суспільстві (відносно відкритих або закритих, з паралельними тіньовими, маргінальними структурами або без них), історичним типом державності (централістським, з ієрархічними бюрократичними структурами і т. п.), історичною та національною традицією укладу політичного життя (політично активним або пасивним населенням, з кровно-родинними зв’язками або бeз них, з розвинутими або нерозвинутими громадянськими відносинами і т.п.
Створення політичної системи розпочинається з поділу суспільства на класи та з виникненням держави.
2. Ознаки, структура, функції політичної системи.
Ознаки політичної системи:
взаємозв'язок групи елементів;
утворення цими елементами певної цілості;
внутрішня взаємодія і взаємо обумовленість всіх елементів;
прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;
5. здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.
Структура політичної системи:
1. організаційна підсистема або політична організація суспільства — це система інститутів, в межах яких відбувається політичне життя. До політичної системи як її інститути входять не всі суспільні організації, а лише ті, що пов'язані з функціонуванням політичної влади. Залежно від ступеня залученості до політичного життя і здійснення влади розрізняють три види організацій:
• Власне політичні — організації прямо й безпосередньо здійснюють політичну владу у повному обсязі або, у крайньому випадку, прагнуть до цього. Здійснення влади або боротьба за неї є головним у їхній діяльності. Такими є держава і політичні партії.
• Політизовані або невласне політичні організації, участь у здійсненні політичної влади для яких є лише одним з аспектів їх функціонування. Це громадські організації, професійні спілки, народні рухи, об'єднання підприємців тощо.
• Неполітичні організації, якими є, наприклад, науково-технічні товариства, різноманітні аматорські об'єднання — товариства рибалок, мисливців, спортсменів тощо, за звичайних умов не беруть участі у здійсненні політичної влади. Формально діяльність таких організацій не передбачає здійснення політичної функції, проте за певних умов, ситуативно, вони можуть бути суб'єктами політики, виступаючи як групи тиску.
2. політичні відносини — це відносини суб'єктів політики з приводу завоювання, утримання та здійснення влади. Це міжкласові, внутрікласові, міжнаціональні та міждержавні відносини; вертикальні відносини у процесі здійснення політичної влади між політичними організаціями (державою, партіями), відносини між організаціями та установами.
3. нормативна підсистема, яку складають політичні принципи та норми — це норми, які регулюють політичні відносини. Одні політичні норми безпосередньо і цілеспрямовано створюються державою (правові норми), політичними партіями та громадськими організаціями (корпоративні норми), інші складаються і розвиваються поступово, під впливом як політичних, та і економічних, соціальних, духовних чинників (норми моралі, звичаї, традиції).
культурно-ідеологічна підсистема складається з політичної свідомості, політичної ідеології та політичної культури. Політична свідомість — це сукупність поглядів, уявлень, ідей суб'єкта політичного життя на політичну організацію суспільства, на форму держави, на відносини між різними політичними суб'єктами, на їхню роль у житті суспільства, та на інші прояви суспільного життя. Політична ідеологія — це систематизований вираз поглядів даного суб'єкта, сукупність вибудованих на основі аналізу політичного життя теорій, концепцій та моделей політичних явищ та процесів. Політична культура — це певний спосіб поведінки суб'єкта політичного життя, який будується на систематизованих знаннях та досвіді політичного життя або відповідно до політичної свідомості чи політичної ідеології.
інформаційно-комунікативна підсистема містить ЗМІ, засоби комунікації, науково-інформаційна інфраструктуру — тобто розгалужену мережу установ, які займаються збором, обробкою, поширенням інформації про політичне життя, пропагуючи вироблені політичні та правові норми, певну політичну свідомість і політичну ідеологію.
Функції політичної системи — основні напрями впливу політичної системи на політичне життя суспільства:
1. вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань розвитку суспільства;
2. організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань політичної програми держави;
координація окремих елементів суспільства;
легітимація (діяльність спрямована на узаконення політичної системи);
політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);
6. артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають політичні рішення);
7. агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення);
8. інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу соціально-політичних цілей і цінностей;
9. політична комунікація складових політичної системи.