29. Поняття еліти: сутність та типологія.

Термін «еліта» (від фр. elite - кращий, відбірний) ввійшов у наукову термінологію на рубежі ХІХ-ХХ ст. У широкому соціологічному контексті ним позначається вищий, відносно замкнутий за чисельністю прошарок суспільства, контролюючий його основні економічні, політичні і культурні ресурси.

Сутність еліти викликає значні суперечки серед учених. Перші трактування були дані ще в стародавні часи. Конфуцій, Платон, Аристотель заклали основи ціннісного підходу до розуміння еліти. Згідно з цією версією, еліта включає кращих з кращих, тобто тих, хто володіє такою доброчесністю, як мудрість і справедливість.

Еліта складається з таких елементів:

- економічна еліта

- військова еліта

- бюрократична еліта

- ідеологічна еліта

- власне політична еліта

У межах зовнішньо єдиної еліти піддаються виділенню:

1. Групи, які розрізняються за обсягом своїх повноважень і рівнем компетенції: - Вища еліта

- Середня еліта - Місцева еліта - Адміністративна еліта

2. Групи, які розрізняються за ступенем своєї інтегрованості у політичну систему: - правляча еліта;

- опозиційна еліта при інтегрованості у систему влади; - контреліта

3. Групи, які розрізняються за характером свого впливу на маси: - спадкова еліта, - ціннісна еліта; функціональна еліта,

4. Групи, які розрізняються за способом свого формування і методами тиску на суспільну думку:

- Відкрита еліта. - Закрита еліта.

29. Політична свідомість: поняття, сутність, типи, функції.

Політична свідомість, отже, є системою ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин; це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається усвідомлення сфери політики суб'єктами, що виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Вона є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому.

Сутність політичної свідомості полягає в тому, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів людей.

В структуру політичної свідомості включаються політичні норми і цінності, політичні переконання і уявлення, теоретичні і емпіричні знання. Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації.

Функції політичної свідомості:

- пізнавально-інформаційна - пізнання світу політики, отримання політичної інформації;

- оцінна - оцінка політичної дійсності і формування політичних поглядів, переконань, позицій;

- регулятивна - регулює соціальну поведінку людей на основі сприйняття дійсності, а також на основі сукупності що виробляються їм політичних ідей, норм, уявлень і переконань;

- мобілізуюча - спонукає людей до політично орієнтованої поведінки, до участі в суспільному житті ради відстоювання своїх соціально-політичних інтересів.

Політичну свідомість людей можна класифікувати за різноманітними підставами. Найчастіше проводиться типологізація за наступними підставами:

· за прихильністю людей до тих або інших суспільних ідеалів і цінностей (ліберальна, консервативна, соціалістична, інтернаціоналістська, націоналістична);

· за характером відношення суб'єкта соціальної дії до держави як політичного інституту (етатистський тип; анархістський тип);

· за прихильністю суб'єктів політики до тих або інших форм політичного влаштування суспільства (демократичний, авторитарний і тоталітарний типии);

· за соціально-класовим складом учасників політики (буржуазна, дрібнобуржуазна, пролетарська).

· в залежності від орієнтації на той або інший характер соціальної діяльності суб'єкта політична свідомість може бути консервативною, радикальною, реформістською.