Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України відповідь.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
529.41 Кб
Скачать

10. Архітектура та мистецтво в Україні на початку 20 ст.

На початку XX ст. яскраве піднесення переживає і українська література. Як і в попередніх темах, ми вважаємо за можливе опустити докладний розгляд цих питань, рекомендуючи звернутися для ґрунтовного опрацювання їх до шкільного підручника.

Попри всі заборони, розвивається українське мистецтво, особливо музика і театр. В розвиток музичного мистецтва значний вклад внесла заснована у 1904 р. в Києві М.Лисенком музично-драматична школа, яка готувала диригентів, хормейстерів, співаків, режисерів, акторів та ін. Серед її вихованців - композитор К.Стеценко, співак М.Микиша та ін. Творчість К.Стеценка, М.Леонтовича, збагачена кращими традиціями українського мелосу, стала гідним продовженням досягнень М.Лисенка. В Західній Україні всесвітньо визнаною співачкою стала С.Крушельницька, неповторний голос якої ввійшов до скарбниці вокального мистецтва.

Однією з небагатьох поступок царизму в період революції був дозвіл користуватися на театральній сцені українською мовою. В українському театрі продовжує плідно працювати ціла плеяда визначних митців -М.Кропивницький, П.Саксаганський, М.Старицький, М.Карпенко-Карий, М.Заньковецька та ін. У 1907 р. Микола Садовський створив у Києві перший український стаціонарний театр, де здійснив постановку відомих українських опер "Запорожець за Дунаєм", "Наталка Полтавка", "Різдвяна ніч", "Енеїда", "Роксолана" та ін.

Характеризуючи образотворче мистецтво цього періоду, слід відзначити творчість І. Труша, який написав ряд чудових портретів (Л.Українки, М.Лисенка, І.Франка та ін.). С.Васильківський разом з М.Самокишем видав "Альбом української старовини", куди ввійшли зображення українських козаків, зброї, портрети визначних українських діячів минулого. Завдяки творчим досягненням названих художників, а також М.Пимоненка О.Мурашка, П.Левченка та інших митців, український живопис виходить на європейський рівень.

Таким чином, на початку XX ст. українська культура робить значні кроки в своєму розвитку. Під впливом зростання національної самосвідомості народу відбувається процес духовного розкріпачення українських митців. Однак серйозні суперечності гальмували культурний процес. Це і русифікація, і розрив між високою культурою еліти та відсутністю доступу до неї переважної більшості українського народу.

На початку ХХ століття в Європі виникає новий напрям в мистецтві, та, зокрема, в архітектурі — модерн. Архітектура модерну в кожної країні набувала національних рис, і таким чином з'являється архітектура Українського модерну. Як відомо, на початку ХХ століття частини території України знаходились під впливом Російської і Австро-Угорської імперій, тому на цих територіях модерн, і в тому числі український модерн мав характерні особливості. Архітектура Західної України на початку ХХ ст. знаходиться під впливом Віденського сецесіону, і набуває назви «сецесія». Поєднання народного мистецтва і сецесії стало наслідком виникнення Української сецесії, що має риси гуцульського і закопанського народного мистецтва. На території Центральної, Південної та Східної України, яка перебувала в складі Російської імперії, існує національний різновид модерну: «Український модерн», який виник в Полтаві. Найвідоміші споруди цього стилю були побудовані в Харкові, Полтаві, Києві, але керівництво імперії протидіяло розвитку української культури і, зокрема, національної архітектури. Це було однією з причин, які не сприяли розповсюдженню українського модерна. Таким чином найбільш широко на російської частині України було представлено російський варіант модерну, також в Україні існують зразки північної різновидності модерна (скандинавської). Інші народи, звичайно, привнесли в архітектуру України свої національні особливості, наприклад модернізовані неоготичний (Народи Європи) або неомавританський стилі (Східні народи).

На території України за часів модерну творили такі постаті як академік Олексій Бекетов, Вікентій Прохаска, Григорій Артинов, Адам Генріх, Василь Кричевський, Тадеуш Обмінський, Іван Левинський.