- •Територія і населення України на поч. Хх ст.
- •2. Особливості економічного розвитку україни на початку 20 ст
- •4. Політизація – національно визвольного руху в Україні
- •7. Хід земельної реформи Петра Столипіна в Україні
- •8. Переселенський рух на початку 20 ст.
- •9. Основні риси розвитку освіти та науки на початку 20 ст.
- •10. Архітектура та мистецтво в Україні на початку 20 ст.
- •11. Причини привід та характер Першої світової війни. Україна в планах воюючих держав.
- •12. Воєнні дії на території України 1914 року. Українські національні формування.
- •13. Українські землі в 1915-1917. Назрівання глибокої економічної і політичної кризи
- •14. Вплив першої світової війни на формування і діяльність українських партій і груп.
- •8. Із набраних солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених було створено українські військові дивізії – сірожупанна (в Австро-Угорщині) та синьожупанна (в Німеччині).
- •15. Початок Української революції. Центральна рада.
- •16. І , іі універсали уцр
- •23 (10) Червня 1917 р.
- •II Універсал,
- •16 (3) Липня 1917 р.
- •17.III Універсал,
- •20 (7) Листопада 1917 р
- •19. Четвертий універсал уцр. Причини прийняття та його історичне значення.
- •20. Здобутки і прорахунки уцр в державотворчому процесі та соціальній політиці. М. Грушевський.
- •21. Внутрішні і зовнішня політика держави п.Скоропадського.
- •22. Рядянсько- польська війна і Україна
- •23. Проголошення зунр іі роль в консолідації України.
- •24. Політика «воєнного комунізму» та її проведення в Україні.
- •25. Причини відновлення більшовицької влади в Україні в 1920р.
- •27. Перехід до нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •28. Голод в Україні 1921-1923 його причини і масштаби. Організація допомоги голодуючим.
- •29. Вплив непу та розвиток промисловості і сільського господарства України.
- •30. Входження України до складу срср.
- •32.Причини і наслідки радянської колективізації в Україні.
- •33. Причини масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •34. Терор 30-х років та його наслідки.
- •35. Культурне життя 30-х років в Україні.
- •36. Економічне і політичне становище українських земель у складі Польщі 1921-1938 рр.
- •37. Утворення та діяльність оун.
- •27 Січня - 3 лютого 1929р. У Відні відбувся конгрес представників
- •38. Політична боротьба в Закарпатті та її особливості у 20-30-х рр.
- •39. Возз’єднання західноукраїнських земель і урср. Початок радянізації західної України.
- •3 Приєднанням до срср земель Західної України, Північної Буковини і частини Бессарабії, що входили раніше до складу Польщі та Румунії, почалася їх радянізація.
- •40. Україна напередодні Другої світової війни.
- •41. Причини поразок червоної армії у 1941-1942. Окупація України.
- •42. Нацистський «новий порядок» і опір йому. Голокост.
- •43. Внесок партизан у перемогу у вВв.
- •44. Внесок Українського народу у перемогу у вВв.
- •45. Визволення України від нацистських загарбників.
- •46. Історичне значення перемоги у вВв.
- •47. Культурне життя у період вВв.
- •48. Вихід урср на міжнародну арену. Завершення формування території України у 1954р.
- •49. Повоєнна відбудова. Радянізація західних областей України.
- •50. Особливості суспільно-політичного та культурного життя в повоєнні роки.
- •5 Березня 1953 року помер Сталін. Ця дата стала своєрідною точкою відлику розгортання у Радянському Союзі суперечливих і неоднозначних спроб трансформації тоталітарних структур.
- •52. Економічні реформи в Україні у 1956-1964 рр їх вплив на реальний рівень життя населення.
- •53. Процес ідеологазіції культурного життя в Україні в у мовах десталінізації.
- •54. Політична і духовна спрямованість діяльність «шістдешисятників».
- •55. Основні напрями і форми опозиційного руху в Україні в 1965-1983рр. Десиденський рух.
- •1968 – 1976 Рр. – піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля;
- •56. «Косигінські реформи» та їх наслідки в Україні. Повсякденне життя українців 50-60рр хх ст.
- •57. Повсякденне життя населення в 1965-1985рр.
- •58. Діяльність України в оон та інших організаціях.
- •59. Активізація суспільного життя після приходу до влади в срср м. Горбачова.
- •60. Економічна криза в Україні 1985-1991 рр її причини та наростання.
- •61. Причини та початок формування багатопартійності в Україні.
- •62. Суверенізація України.
- •63. Акт проголошення незалежності України його історичне значення.
- •24 Серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України.
- •64. Розгортання державотворчих процесів в незалежній Україні.
- •15 Січня 1992 р. – Державний Гімн «Ще не вмерла Україна» (слова написав відомий український поет та етнограф п.Чубинський а музику – м.Вербицький);
- •28 Січня 1992 р. – синьо-жовтий прапор як Національний Прапор України;
- •19 Лютого 1992 р. Парламент затвердив своєю постановою тризуб, як Малий Герб України, вважаючи його елементом Великого Державного Герба.
- •65. Конституція 1996 року.
- •66. Соціально-економічні процеси в незалежній України.
- •67. Культурне і духовно життя незалежної України.
- •68. Позачергові вироби до вр. Нічого нема
- •69. Головні кроки України до загальноєвропейської інтеграції.
- •70. Наш край пишете самі.
Територія і населення України на поч. Хх ст.
На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80% становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев'ять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині —Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.
Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, що становило близько 20% етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об'єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.
Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. — Австро-Угорської) імперії у XVIII — на початку XX ст.
Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку XX ст.; поділялася на повіти.
Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 p., становила 23,5 млн осіб. Із них українці становили 72%, росіяни та білоруси — 13,1%, євреї — 8%. Населення Західної України за переписом 1900 р. становило 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68%, поляки — 13,6%, євреї — 13,5%. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р., у Києві 54,4% жителів становили росіяни і лише 22,1% —українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста становив близько 16%. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобі¬дської й Південної України.
На західноукраїнських землях місцеве українство потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену переважно українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була переважно українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів