- •Територія і населення України на поч. Хх ст.
- •2. Особливості економічного розвитку україни на початку 20 ст
- •4. Політизація – національно визвольного руху в Україні
- •7. Хід земельної реформи Петра Столипіна в Україні
- •8. Переселенський рух на початку 20 ст.
- •9. Основні риси розвитку освіти та науки на початку 20 ст.
- •10. Архітектура та мистецтво в Україні на початку 20 ст.
- •11. Причини привід та характер Першої світової війни. Україна в планах воюючих держав.
- •12. Воєнні дії на території України 1914 року. Українські національні формування.
- •13. Українські землі в 1915-1917. Назрівання глибокої економічної і політичної кризи
- •14. Вплив першої світової війни на формування і діяльність українських партій і груп.
- •8. Із набраних солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених було створено українські військові дивізії – сірожупанна (в Австро-Угорщині) та синьожупанна (в Німеччині).
- •15. Початок Української революції. Центральна рада.
- •16. І , іі універсали уцр
- •23 (10) Червня 1917 р.
- •II Універсал,
- •16 (3) Липня 1917 р.
- •17.III Універсал,
- •20 (7) Листопада 1917 р
- •19. Четвертий універсал уцр. Причини прийняття та його історичне значення.
- •20. Здобутки і прорахунки уцр в державотворчому процесі та соціальній політиці. М. Грушевський.
- •21. Внутрішні і зовнішня політика держави п.Скоропадського.
- •22. Рядянсько- польська війна і Україна
- •23. Проголошення зунр іі роль в консолідації України.
- •24. Політика «воєнного комунізму» та її проведення в Україні.
- •25. Причини відновлення більшовицької влади в Україні в 1920р.
- •27. Перехід до нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •28. Голод в Україні 1921-1923 його причини і масштаби. Організація допомоги голодуючим.
- •29. Вплив непу та розвиток промисловості і сільського господарства України.
- •30. Входження України до складу срср.
- •32.Причини і наслідки радянської колективізації в Україні.
- •33. Причини масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •34. Терор 30-х років та його наслідки.
- •35. Культурне життя 30-х років в Україні.
- •36. Економічне і політичне становище українських земель у складі Польщі 1921-1938 рр.
- •37. Утворення та діяльність оун.
- •27 Січня - 3 лютого 1929р. У Відні відбувся конгрес представників
- •38. Політична боротьба в Закарпатті та її особливості у 20-30-х рр.
- •39. Возз’єднання західноукраїнських земель і урср. Початок радянізації західної України.
- •3 Приєднанням до срср земель Західної України, Північної Буковини і частини Бессарабії, що входили раніше до складу Польщі та Румунії, почалася їх радянізація.
- •40. Україна напередодні Другої світової війни.
- •41. Причини поразок червоної армії у 1941-1942. Окупація України.
- •42. Нацистський «новий порядок» і опір йому. Голокост.
- •43. Внесок партизан у перемогу у вВв.
- •44. Внесок Українського народу у перемогу у вВв.
- •45. Визволення України від нацистських загарбників.
- •46. Історичне значення перемоги у вВв.
- •47. Культурне життя у період вВв.
- •48. Вихід урср на міжнародну арену. Завершення формування території України у 1954р.
- •49. Повоєнна відбудова. Радянізація західних областей України.
- •50. Особливості суспільно-політичного та культурного життя в повоєнні роки.
- •5 Березня 1953 року помер Сталін. Ця дата стала своєрідною точкою відлику розгортання у Радянському Союзі суперечливих і неоднозначних спроб трансформації тоталітарних структур.
- •52. Економічні реформи в Україні у 1956-1964 рр їх вплив на реальний рівень життя населення.
- •53. Процес ідеологазіції культурного життя в Україні в у мовах десталінізації.
- •54. Політична і духовна спрямованість діяльність «шістдешисятників».
- •55. Основні напрями і форми опозиційного руху в Україні в 1965-1983рр. Десиденський рух.
- •1968 – 1976 Рр. – піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля;
- •56. «Косигінські реформи» та їх наслідки в Україні. Повсякденне життя українців 50-60рр хх ст.
- •57. Повсякденне життя населення в 1965-1985рр.
- •58. Діяльність України в оон та інших організаціях.
- •59. Активізація суспільного життя після приходу до влади в срср м. Горбачова.
- •60. Економічна криза в Україні 1985-1991 рр її причини та наростання.
- •61. Причини та початок формування багатопартійності в Україні.
- •62. Суверенізація України.
- •63. Акт проголошення незалежності України його історичне значення.
- •24 Серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України.
- •64. Розгортання державотворчих процесів в незалежній Україні.
- •15 Січня 1992 р. – Державний Гімн «Ще не вмерла Україна» (слова написав відомий український поет та етнограф п.Чубинський а музику – м.Вербицький);
- •28 Січня 1992 р. – синьо-жовтий прапор як Національний Прапор України;
- •19 Лютого 1992 р. Парламент затвердив своєю постановою тризуб, як Малий Герб України, вважаючи його елементом Великого Державного Герба.
- •65. Конституція 1996 року.
- •66. Соціально-економічні процеси в незалежній України.
- •67. Культурне і духовно життя незалежної України.
- •68. Позачергові вироби до вр. Нічого нема
- •69. Головні кроки України до загальноєвропейської інтеграції.
- •70. Наш край пишете самі.
62. Суверенізація України.
4 березня 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад народних депутатів. Вони відзначалися активністю на виборчі дільниці з'явилося 85 відсотків тих, хто був занесений до виборчих списків. Бюлетені містили тільки одну кандидатуру лише у чотирьох округах з 450.
15 травня 1990 р. Верховна Рада УРСР нового складу вперше почала працювати як постійний парламент. Перша сесія тривала понад два місяці, а не два-три дні, як раніше, коли Верховна Рада була декоративним псевдопарламентом, який штампував підготовлені апаратом тексти законів. У ході роботи сформувалися два блоки депутатів — парламентська більшість й опозиція Сесія Верховної Ради транслювалася по радіо і телебаченню, і полеміка між депутатами здійснювала безпосередній вплив на суспільство. У свою чергу, процеси, що відбувалися у суспільстві, негайно переносилися в стіни Верховної Ради.
Робота Верховної Ради розпочалася в умовах гострого протистояння політичних сил. Організаційну підготовку першої сесії провадив апарат колишнього складу Верховної Ради, внаслідок чого більшість пропозицій про персональний склад таких керівних органів, як робоча президія і мандатна комісія, були спрямовані на забезпечення партапаратному блоку панівного становища. Значно посилилися позиції більшості після обрання на посаду Голови Верховної Ради першого секретаря ЦК КПУ В. Івашка. Посади перших заступників голови обійняли І. Плющ і В. Гриньов.
Наступним кроком щодо зміцнення структур державної влади на місцях було прийняття Закону. «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР і місцеве самоврядування». Сільські, селищні, районні, міські й обласні ради здобули самостійність і незалежність у межах своїх повноважень при вирішенні питань місцевого значення. Протистояння між більшістю депутатів, що належала до Компартії України, і організованою в Народну раду демократичною меншістю заблокувало прийняття прогресивних законодавчих актів і навіть постанов про символіку відроджуваної держави. У тих випадках, коли нове законодавство все-таки ставало чинним, його саботували контрольовані КПУ виконавські структури влади. Спільну мову народні обранці школи знаходили тільки в питаннях, пов'язаних з державним статусом республіки.
Коли ж треба було переходити від декларативних заяв до діла, Компартія України як складова і невід'ємна частина КПРС ставала дисциплінованим провідником волі союзних структур влади. Питання про її організаційне відокремлення від КПРС, яке дедалі частіше ставили рядові члени цієї парти, апарат вважав єретичним. Однак таким воно не здавалося народним масам, які бажали наповнити Декларацію про суверенітет реальним змістом. Тому Компартія України швидко втрачала підтримку людей. Співвідношення сил у парламенті переставало відбивати співвідношення політичних сил у суспільстві.
Наступним кроком щодо зміцнення структур державної влади на місцях було прийняття Закону. «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР і місцеве самоврядування». Сільські, селищні, районні, міські й обласні ради здобули самостійність і незалежність у межах своїх повноважень при вирішенні питань місцевого значення. Протистояння між більшістю депутатів, що належала до Компартії України, і організованою в Народну раду демократичною меншістю заблокувало прийняття прогресивних законодавчих актів і навіть постанов про символіку відроджуваної держави. У тих випадках, коли нове законодавство все-таки ставало чинним, його саботували контрольовані КПУ виконавські структури влади. Спільну мову народні обранці школи знаходили тільки в питаннях, пов'язаних з державним статусом республіки.
Коли ж треба було переходити від декларативних заяв до діла, Компартія України як складова і невід'ємна частина КПРС ставала дисциплінованим провідником волі союзних структур влади. Питання про її організаційне відокремлення від КПРС, яке дедалі частіше ставили рядові члени цієї парти, апарат вважав єретичним. Однак таким воно не здавалося народним масам, які бажали наповнити Декларацію про суверенітет реальним змістом. Тому Компартія України швидко втрачала підтримку людей. Співвідношення сил у парламенті переставало відбивати співвідношення політичних сил у суспільстві.
Саме такий шлях Україна пройшла до незалежності.