- •Англо-американська правова система, її основні ознаки.
- •Визначення поняття «право».
- •Вчення про розподіл влад та його роль в управлінні справами суспільства і держави.
- •Декларація про державний суверенітет України 1990 р.
- •Демократизм як принцип правотворчості.
- •Держава в політичній системі суспільства.
- •Держава і громадські організації.
- •Держава як єдина організація політичної влади.
- •14. Закон. Основні правові ознаки закону.
- •16. Застосування права по аналогії.
- •23. Конституція України: місце в системі нормативно-правових актів.
- •25.Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •28.Об'єктивне і суб'єктивне право.
- •34.Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 2. Принципи законності
- •38.Поняття і основні функції держави.
- •40.Поняття ієрархії нормативно-правових актів.
- •42. Поняття легітимної влади: способи формування і реалізації.
- •45. Поняття правотворчості. Суб'єкти правотворчості.
- •46.Поняття свободи в теорії права.
- •47.Поняття соціально-економічної формації та цивілізації як критерію
- •48. Поняття субординації нормативно-правових актів та її вплив на
- •49.Поняття та ознаки державного суверенітету.
- •51 .Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процесу.
- •52.Порядок формування уряду в парламентарній республіці.
- •53.Право і демократія.
- •54.Право і закон.
- •56.Право як мінімум моралі.
- •§ 7. Право в системі соціальних норм
- •57.Право як регулятор суспільних відносин.
- •58. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив.
- •59. Право: його роль і значення в сучасному суспільстві.
- •60.Правова держава та її основні ознаки.
- •61. Правова культура особи і суспільства.
- •62. Правова система суспільства: поняття, структура.
- •63.Правовий нігілізм та правовий ідеалізм.
- •64.Правовий нігілізм та шляхи його подолання.
- •65. Правові ознаки конституційної (парламентарної") монархії.
- •66.Правові ознаки станово-представницької монархії.
- •67. Правові ознаки сучасного типу держави (постіндустріальної).
- •68. Правові системи сучасності.
- •69. Правомірна поведінка як гарантія свободи громадян.
- •70. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •71 . Предмет і метод правового регулювання.
- •72. Предмет науки теорії держави і права.
- •73. Представницькі органи влади в державі.
- •74. Президентська республіка, основні ознаки.
- •75. Принципи і функції права.
- •78. Прогалини в праві.
- •79. Психологічна школа права. Співвідношення між позитивним та інтуїтивним
- •80. Реалістична школа права. Право як захищений законом інтерес.
- •81 .Романо-германська (континентальна) правова система, її основні ознаки.
- •82. Система права і система законодавства: їх співвідношення і взаємозв'язок.
- •83. Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •84. Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація.
- •85. Склад правопорушення.
- •86.Соціальна цінність права (аксіологія права).
- •87.Соціальні критерії ефективності права.
- •88. Співвідношення держави і права. Демократичні і антидемократичні режими.
- •89. Співвідношення законності і демократії.
- •90. Співвідношення переконання і примусу в праві.
- •91. Співвідношення політичної і державної влади.
- •92.Суб'єкти права: поняття та види.
- •93.Суб'єкти правовідносин. Фізичні та юридичні особи.
- •94. Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •95.Теорія природного права. Співвідношення права сущого (позитивного) і
- •96. Типологія держав за теорією цивілізації а. Тойнбі.
- •97. Тлумачення норм права. Інтерпретацінні акти.
- •98. Тлумачення норм права: офіційне, аутентичне, доктрипальне.
- •Федерація територіальна і федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •Форми правління. Монархічні та республіканські форми правління.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичний зміст понять «права людини» і «права особи».
- •Юридичні особи як суб'єкти правовідносин.
- •Юридичні факти, їх класифікація.
83. Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.
Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:
- усунення суперечностей між нормативними актами;
— підвищення якості та ефективності законодавства;
- забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.
Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.
— кодификацію;
— інкорпорацію;
— консолідацію.
Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері).
Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
Види інкорпорації
За юридичною значущістю
офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
офіціозна.
неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юрдичної діяльності для зручності у користування нормативним матеріалом;
За способом упорядкування
хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.
За обсягом
загальну
галузеву
міжгалузеву
спеціальну
За суб'єктами здійснення
правотворчого суб'єкта
спеціально уповноваженого суб'єкта
інших суб'єктів за їх ініціативою.
Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.
84. Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація.
Кодифікація законодавства — це форма систематизації законодавства, при якій відбувається підготовка і прийняття нових актів (типу кодексів), у яких містяться як норми колишніх актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження. Кодифікація — це форма докорінної переробки діючих нормативних актів, спосіб якісного упорядкування законодавства, забезпечення його узгодженості і компактності, а також звільнення системи законодавства від застарілих норм. Кодифікація спрямована на те, щоб змістовно усунути протиріччя між правовими нормами. Кодифікація — це форма правотворчості. Вона спрямована на встановлення нових норм, заміну застарілих правових норм новими. Кодифікація — це форма удосконалення законодавства і її результатом є новий за формою і змістом законодавчий акт (кодекс, положення, статут), що заміняє нормативні акти по тому питанню, що раніше діяли. Усе це дозволяє розглядати кодифікацію як найдосконалішу, вищу форму систематизації, як своєрідну форму правотворчості. Кодифікація відзначається рядом характерних рис: - у кодифікованому акті містяться норми, що регулюють важливі, принципові питання громадського і державного життя; - кодифікований акт регулює значну і досить широку сферу відносин; - кодифікований акт являє собою зведений акт; - кодифікація розрахована на створення більш стійких і стабільних норм з тривалим терміном їхньої дії; - предмет кодифікації визначається розподілом системи законодавства на галузі й інститути. Кодифікація зміцнює системність нормативних актів, їх єдність і узгодженість. Кодифікований акт очолює систему взаємозалежних нормативних актів; 6) акт кодифікації завжди значний за обсягом, має складну структуру. Це своєрідний укрупнений блок законодавства. В юридичній літературі і практиці розрізняють кілька видів кодифікації. Перший вид — це загальна кодифікація, під якою розуміється прийняття цілої серії кодифікованих актів по всіх основних галузях законодавства і створення на цій основі об’єднаної, внутрішньо узгодженої системи таких актів типу “кодексу кодексів”. Інший вид — галузева кодифікація, що охоплює законодавство певної галузі права (Цивільний, Кримінальний кодекси). Нарешті, спеціальна (комплексна) кодифікація — це видання актів, що регулюють той чи інший правовий інститут (Податковий, Лісовий, Митний кодекси та ін.).