83. Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.

Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів

Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

- усунення суперечностей між нормативними актами;

—  підвищення якості та ефективності законодавства;

-  забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.

Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.

—  кодификацію;

—  інкорпорацію;

—  консолідацію.

Технічною передумовою трьох способів (форм) систематизації є облік нормативних актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері).

Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Види інкорпорації

За юридичною значущістю

100. офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;

101. офіціозна.

102. неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юрдичної діяльності для зручності у користування нормативним матеріалом;

За способом упорядкування

• хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;

• предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.

За обсягом

• загальну

• галузеву

• міжгалузеву

• спеціальну

За суб'єктами здійснення

• правотворчого суб'єкта

• спеціально уповноваженого суб'єкта

• інших суб'єктів за їх ініціативою.

Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

84. Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація.

Кодифікація законодавства — це форма систематизації законодавства, при якій відбувається підготовка і прийняття нових актів (типу кодексів), у яких містяться як норми колишніх актів, що виправдали себе, так і нові нормативні розпорядження.
Кодифікація — це форма докорінної переробки діючих нормативних актів, спосіб якісного упорядкування законодавства, забезпечення його узгодженості і компактності, а також звільнення системи законодавства від застарілих норм. Кодифікація спрямована на те, щоб змістовно усунути протиріччя між правовими нормами. Кодифікація — це форма правотворчості. Вона спрямована на встановлення нових норм, заміну застарілих правових норм новими.
Кодифікація — це форма удосконалення законодавства і її результатом є новий за формою і змістом законодавчий акт (кодекс, положення, статут), що заміняє нормативні акти по тому питанню, що раніше діяли. Усе це дозволяє розглядати кодифікацію як найдосконалішу, вищу форму систематизації, як своєрідну форму правотворчості.
Кодифікація відзначається рядом характерних рис:
- у кодифікованому акті містяться норми, що регулюють важливі, принципові питання громадського і державного життя;
- кодифікований акт регулює значну і досить широку сферу відносин;
- кодифікований акт являє собою зведений акт;
- кодифікація розрахована на створення більш стійких і стабільних норм з тривалим терміном їхньої дії;
- предмет кодифікації визначається розподілом системи законодавства на галузі й інститути. Кодифікація зміцнює системність нормативних актів, їх єдність і узгодженість. Кодифікований акт очолює систему взаємозалежних нормативних актів;
6) акт кодифікації завжди значний за обсягом, має складну структуру. Це своєрідний укрупнений блок законодавства. В юридичній літературі і практиці розрізняють кілька видів кодифікації. Перший вид — це загальна кодифікація, під якою розуміється прийняття цілої серії кодифікованих актів по всіх основних галузях законодавства і створення на цій основі об’єднаної, внутрішньо узгодженої системи таких актів типу “кодексу кодексів”. Інший вид — галузева кодифікація, що охоплює законодавство певної галузі права (Цивільний, Кримінальний кодекси). Нарешті, спеціальна (комплексна) кодифікація — це видання актів, що регулюють той чи інший правовий інститут (Податковий, Лісовий, Митний кодекси та ін.).