- •Англо-американська правова система, її основні ознаки.
- •Визначення поняття «право».
- •Вчення про розподіл влад та його роль в управлінні справами суспільства і держави.
- •Декларація про державний суверенітет України 1990 р.
- •Демократизм як принцип правотворчості.
- •Держава в політичній системі суспільства.
- •Держава і громадські організації.
- •Держава як єдина організація політичної влади.
- •14. Закон. Основні правові ознаки закону.
- •16. Застосування права по аналогії.
- •23. Конституція України: місце в системі нормативно-правових актів.
- •25.Нормативно-правовий акт: поняття, правові ознаки, види.
- •28.Об'єктивне і суб'єктивне право.
- •34.Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 2. Принципи законності
- •38.Поняття і основні функції держави.
- •40.Поняття ієрархії нормативно-правових актів.
- •42. Поняття легітимної влади: способи формування і реалізації.
- •45. Поняття правотворчості. Суб'єкти правотворчості.
- •46.Поняття свободи в теорії права.
- •47.Поняття соціально-економічної формації та цивілізації як критерію
- •48. Поняття субординації нормативно-правових актів та її вплив на
- •49.Поняття та ознаки державного суверенітету.
- •51 .Порядок прийняття законів. Стадії законодавчого процесу.
- •52.Порядок формування уряду в парламентарній республіці.
- •53.Право і демократія.
- •54.Право і закон.
- •56.Право як мінімум моралі.
- •§ 7. Право в системі соціальних норм
- •57.Право як регулятор суспільних відносин.
- •58. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив.
- •59. Право: його роль і значення в сучасному суспільстві.
- •60.Правова держава та її основні ознаки.
- •61. Правова культура особи і суспільства.
- •62. Правова система суспільства: поняття, структура.
- •63.Правовий нігілізм та правовий ідеалізм.
- •64.Правовий нігілізм та шляхи його подолання.
- •65. Правові ознаки конституційної (парламентарної") монархії.
- •66.Правові ознаки станово-представницької монархії.
- •67. Правові ознаки сучасного типу держави (постіндустріальної).
- •68. Правові системи сучасності.
- •69. Правомірна поведінка як гарантія свободи громадян.
- •70. Правосвідомість: поняття, структура, роль у суспільному житті.
- •71 . Предмет і метод правового регулювання.
- •72. Предмет науки теорії держави і права.
- •73. Представницькі органи влади в державі.
- •74. Президентська республіка, основні ознаки.
- •75. Принципи і функції права.
- •78. Прогалини в праві.
- •79. Психологічна школа права. Співвідношення між позитивним та інтуїтивним
- •80. Реалістична школа права. Право як захищений законом інтерес.
- •81 .Романо-германська (континентальна) правова система, її основні ознаки.
- •82. Система права і система законодавства: їх співвідношення і взаємозв'язок.
- •83. Систематизація нормативно-правових актів. Інкорпорація.
- •84. Систематизація нормативно-правових актів. Кодифікація.
- •85. Склад правопорушення.
- •86.Соціальна цінність права (аксіологія права).
- •87.Соціальні критерії ефективності права.
- •88. Співвідношення держави і права. Демократичні і антидемократичні режими.
- •89. Співвідношення законності і демократії.
- •90. Співвідношення переконання і примусу в праві.
- •91. Співвідношення політичної і державної влади.
- •92.Суб'єкти права: поняття та види.
- •93.Суб'єкти правовідносин. Фізичні та юридичні особи.
- •94. Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •95.Теорія природного права. Співвідношення права сущого (позитивного) і
- •96. Типологія держав за теорією цивілізації а. Тойнбі.
- •97. Тлумачення норм права. Інтерпретацінні акти.
- •98. Тлумачення норм права: офіційне, аутентичне, доктрипальне.
- •Федерація територіальна і федерація національна: поняття, основні ознаки.
- •Форми правління. Монархічні та республіканські форми правління.
- •Юридична відповідальність.
- •Юридичний зміст понять «права людини» і «права особи».
- •Юридичні особи як суб'єкти правовідносин.
- •Юридичні факти, їх класифікація.
79. Психологічна школа права. Співвідношення між позитивним та інтуїтивним
(психологічним) правом.
Психологічна школа права, один з напрямів буржуазної правової науки, що склалося на рубежі 20 ст одночасно з появою психологічних напрямів в соціології і ін. соціальних науках. З точки зору представників П. ш. п., причини, обумовлююче існування і дія права, кореняться не в соціально-економічних і класово-політичних умовах державно-організованого суспільства, а в психології особи або соціальною групи. Право розглядається ними як продукт різного роду психологічних установок, інстинктів (наприклад, владарювання і підпорядкування), емоцій. Один з родоначальників П. ш. п. — французький соціолог і правознавець Р. Тард, що вважав, що в основі всіх соціальних цінностей і норм, у тому числі і правових, лежить інстинкт наслідування. Найбільш глибоким і оригінальним представником П. ш. п. був російський юрист Л. І. Петражіцкий . В німецькій літературі під впливом фрейдизму і бергсоніанства склалася концепція «правового відчуття» (Рюмелін, Ріцлер, Ізай і ін.), згідно якої головними в праві є не норми, а судові рішення, в основі яких лежать інтуїція, підсвідомі переживання, глибинні психологічні установки судді. У 30-х рр. ця концепція, що безмежно розширює порушуючи принцип законності т.з. «вільний суддівський розсуд», була сприйнята в США реалістичною школою права . Після 2-ої світової війни 1939—45 в буржуазній літературі зберігали значення такі різновиди П. ш. і., як т.з. скандінавська школа права Хагерстрема-роса, концепції Р. Весту, П. А. Сорокина і Н. С. Тімашева, які, модернізуючи окремі положення Петражіцкого, основою права вважали психологію соціальної групи, а не окремого індивіда.
загрузка...
Марксизм не заперечує важливої ролі індивідуальної і соціальної психології в процесі функціонування права. Проте з точки зору матеріалістичного розуміння права як продукту соціально-економічних і класово-політичних стосунків теоретіко-методологічні позиції П. ш. п. помилкові. Вони ведуть до ідеалістичного трактування соціального коріння права і його генезису, до виправдання суб'єктивно-волюнтаристських тенденцій в процесі правотворчості і вживання права, до принципової недооцінки гарантій правопорядку і законності.
Теорія Петражицького безмежно розширювала поняття права. Він вважав правовими будь-які емоційні переживання, зв'язані з уявленнями про взаємні права й обов'язки. Співвідношення інтуїтивного й офіційного права, по теорії Петражицького, у кожній країні залежить від рівня розвитку культури, стану народної психіки. З погляду Петражицького, філософія права розпадається на дві самостійні науки: теорію права і політику права. Теорія права повинна стати позитивною наукою, без яких-небудь елементів ідеалізму і аукою, без яких-небудь елементів ідеалізму і метафізики. Політика права як прикладна дисципліна покликана з'єднати позитивні знання про право із суспільним ідеалом, тобто представити наукове рішення проблеми, що складала зміст колишніх природно-правових навчань.