Вступ

Глава І. Технічні засоби продовольчої служби

1.1. Ваговимірювальні прилади, які використовуються в продовольчій службі

1.2. Технічні засоби приготування і транспортування їжі в польових умовах

1.2.1. Класифікація технічних засобів приготування і транспортування їжі в

польових умовах і коротка їх характеристика

1.2.2. Автомобільні кухні

1.2.3. Причіпні кухні і плити

1.2.4. Переносні технічні засоби приготування їжі в польових умовах

1.2.5. Пересувні кухні-їдальні

1.2.6. Експлуатація паливних систем польових кухонь плит

1.3. Холодильна техніка продовольчої служби

1.3.1. Технологія одержання низьких температур

1.3.2. Компресори холодильних машин

1.3.3. Теплообмінні апарати і допоміжне обладнання

1.3.4. Прилади автоматики

1.4. Технічні засоби польового хлібопечення

1.4.1. Призначення, склад, основні технічні характеристики польового

механізованого хлібозаводу (ПМХ)

1.4.2. Побудова і експлуатація технологічного обладнання відділення хлібопечення ПМХ

1.5. Пересувні електростанції, які застосовуються в продовольчій службі

1.6. Технічні засоби підвозу продовольства та води.

Глава ІІ. Експлуатація технічних засобів продовольчої служби

2.1. Організація експлуатації техніки продовольчої служби

2.2. Технічне обслуговування технічних засобів продовольчої служби

2.3. Зберігання техніки продовольчої служби

2.4. Ремонт техніки продовольчої служби

2.4.1. Основи військового ремонту техніки продовольчої служби

2.4.2. Організація ремонту техніки продовольчої служби.

ВСТУП

За останні роки бойова техніка і озброєння Збройних Сил України, військова справа в цілому далеко зробили крок вперед у своєму розвитку. Бурхливий науково-технічний прогрес і перетворення, що продовжуються, викликали, по суті, справжню революцію у військовій справі. Оснащення армії і флоту ракетно-ядерною зброєю і іншою новітньою технікою спричинило за собою корінні зміни в оперативному мистецтві, тактиці, в організації військ і тилу.

З різким підвищенням ударної і вогневої моші, рухливості і маневреності військ виникнув ряд нових завдань і перед Тилом Збройний Сил України, у тому числі і перед продовольчою службою.

Досвід Великої Вітчизняної війни, повоєнних навчань вчить, що експлуатація технічних засобів продовольчої служби в сучасних бойових умовах зажадає від усіх спеціалістів продовольчої служби не тільки величезної напруги фізичних і моральних сил, міцного здоров’я і витривалості, але і високої військово - технічної ПІДГОТОВКИ, глибоких знань будови, порядку використання і правил експлуатації матеріальної частини. Тільки при цих умовах можна забезпечити грамотну й ефективну експлуатацію технічних засобів у різноманітних умовах як у мирний, так і у воєнний час.

В даний час продовольча служба має у своєму розпорядженні сучасні технічні засоби, під дозволяють успішно вирішувати стоячі перед нею завдання.

Під час розвитку усіх галузей народного господарства України дозволить надалі оснащувати речову службу новими видами технічних засобів із більш високою продуктивністю мобільністю, із максимальною механізацією й автоматизацією технологічних процесів, із упровадженням програмного управління й інших досягнень науки і техніки.

1.1. Ваговимірювальні прилади, які використовуються в продовольчій службі

Ваговимірювальні пристрої – це засобі вимірювання маси ( продовольства та інших матеріальних засобів).

А. По принципу дії і виду застосованого вказівника маси ваговимірювальні пристрої діляться : коромислові ( гирні, шкальні ) ; циферблатні ( квадрантні ) ; електромеханічні ; проекційні .

ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ

ПРИСТРОЇ ( ВАГИ )

КОРОМИСЛОВІ ЦІФЕРБЛАТНІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ ПРОЕКЦІЙНІ

(ВАЖЕЛЬНІ)

ГИРНІ ШКАЛЬНІ КВАДРАНТНІ

_Гирні ваги розподіляються на рівноплечеві двохчашеві ( настільні ) і нерівноплечеві

урівноважені за допомогою умовних гир , розміщених на гироутримувачі .

Шкальні ваги урівноважують рухаючи гиру вздовж коромисла. Урівноваження може здійснюватись переміщенням гирі по двом шкалам – основній і додатковій.

Циферблатні ваги (квадрантні) здійснюють рух стрілки поворотом квадранта. Показчики в таких вагах можуть бути одно квадрантні з секторною шкалою і двохквадрантні з круглою шкалою.

Електромеханічні ваги за допомогою перетворювача сили перетворює величину маси в електричний сигнал, який потім електронний пристрій висвічує на табло.

Проекційні ваги ( вказівники) мають квадратний сило вимірювач з мікрошкалою і оптичну проекційну систему.

Б. По способу встановлення ваговимірювальні пристрої діляться на : лабораторні (0,01%), метрологічні (зразкові) загального призначення ( 0,05 : 0,1 ) , технологічні ( 0,1 : 4%).

До стаціонарних ваг відносяться : врізані, автомобільні, вагонні, елеваторні.

Принцип дії ваговимірювальних пристроїв полягає у визначенні маси вимірювальної величини по утворенню цією величиною гравітаційної сили, (тобто вимірювання сили земного тяжіння вимірюваної величини).

Основними елементами ваговимірювальних пристроїв є : вантажноприймальний пристрій, важільна система, вказівний пристрій (циферблат), станина пристрою.

Вантажноприймальний пристрій служить для приймання і розміщення зважуваного вантажу. Важільна система сприймає навантаження ( загрузку) від вантажно приймального пристрою.

Крім основних елементів до складу ваговимірювальних пристроїв входить :

• аретир – заспокоювач коливань важільної системи;

• ізолір – звільнює призми від навантаження;

• рівень здійснює контроль за встановленням ваг в робоче положення;

• заспокоювач – для усунення періодичних коливань;

• таріровочний пристрій – приводить ваги до рівноваги.

Вимоги , що ставляться до ваговимірювальних пристроїв.

Важливими метрологічними параметрами ваговимірювальних пристроїв, як засобу вимірювання, є : границі зважування, ціна поділки ( умовна ціна поділки ), число поділок (умовне число поділок) ; похибка ; варіація показників; рухомість.

Значення найбільшої границі зважування _ добуток ціни поділки на число поділок ваги. У ваговимірювальних пристроїв що мають декілька діапазонів вимірювання, число поділок ваги е добутком числа поділок шкали і числа діапазонів.

(Наприклад, циферблатні ваги РН-ІОЦІЗУ значення найбільшої границі зважування 10 кг. , ціна поділки 5 г., число поділок ваги 2000, число діапазонів зважування – 10, число поділок шкали – 200).

Похибкою ваг називається алгебраїчна різниця між виміряною величиною та дійсним значенням зваженої маси. Дійсне значення завжди невідомо, так як для його визначення необхідно мати пристрій вимірювання з безконечно малою ціною поділки (дискретність підрахунку) і похибкою. Дійсне значення зважуваної величини заміняють значенням, яке отримали за допомогою зразкового засобу вимірювання.

(Наприклад, для визначення похибки торгових ваг, їх навантажують зразковими гирями, маса яких була визначена на зразкових вагах 3-го розряду).

Варіацією показників називається найбільша різниця між результатами повторних зважувань однієї і тієї ж маси при однакових умовах вимірювання.

Рухомістю ваг називається властивість, що характеризує їх здібність реагувати на малі навантаження. Вона оцінюється по зміні показників , або ступеню урівноваження ваг, визвано плавною зміною зважуваної маси на величину, рівну абсолютній величині допустимої похибки.

Як видно, допустима похибка ваг зв*язана з ціною поділки і не може перевищувати подвійного її значення. Це зроблено для того, щоб ціна поділки не заплутувала покупця про неіснуючу точність ваговимірювальних пристроїв.

Забороняється, наприклад, щоб ваги, допустима похибка яких складає + 10 г., мали б ціну поділки 1 г. ( Значення допустимої похибки ваг наведено в таблиці № !).

Наприклад, у ваг РН-ІОЦІЗУ похибка в експлуатації не має перевищувати:

- в діапазоні від 100 г. до 2,5 кг. + 5 г.;

- в діапазоні більше 2,5 кг до 10 кг. +7,5 г.

Варіація показників навантажених ваг не повинна перевищувати абсолютного значення допустимої похибки.

Поріг реагування гирних і шкальних ваг має бути таким, щоб при вимірюванні маси вантажу пройшло відхилення вказівника рівноваги на величину не менш 5 мм.

Поріг реагування циферблатних ваг має бути таким, щоб зміна маси вантажу на величину, рівну ціні поділки викликала зміну показників на одну поділку, при цьому кінець стрілки має співпадати з штрихом шкали або встановлюватись так, щоб між ним і штрихом не було помітного просвіту.