Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ (последняя версия).docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.09.2019
Размер:
171.07 Кб
Скачать
    1. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, майно суддів, народних засідателів та інших суб'єктів судочинства у зв'язку зі здійснення ними своїх повноважень

Злочини проти правосуддя, що належать до злочинів, які посягають на життя, здоров'я, майно суддів, народних засідателів та інших суб'єктів судочинства у зв'язку зі здійснення ними своїх повноважень, є спеціальними видами посягань на особу судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з виконанням ними обов’язків із здійснення правосуддя, а також захисника та представника особи у зв’язку з наданням ними правової допомоги. До кола цих діянь належать посягання на життя цих осіб та їх близьких, різного роду погрози на їх адресу, заподіяння їм тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження їх майна.

До цієї групи належать такі злочини:

  • Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК);

  • Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК);

  • Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 379 КК);

  • Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК);

  • Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399 КК);

  • Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК).

Безпосередніми об’єктами цієї групи злочинів є такі суспільні відносини, які: забезпечують нормальну діяльність суду, яка заснована на суворому дотриманні законів по відправленню правосуддя (ст. 377 КК); забезпечують нормальну діяльність суду та судочинства, а також охорону життя, здоров’я та власності осіб, які зазначені статті 378 КК (ст. 378 КК); забезпечують право на життя та здоров’я осіб, які зазначені у статті 379 КК (ст. 379 КК); забезпечують нормальну діяльність осіб, які вказані статті 398 КК, з надання юридичної допомоги населенню, а також їх право на життя, здоров’я та власність (ст. 398 КК); забезпечують нормальну діяльність осіб, вказаних статті 399 КК, з надання юридичної допомоги населенню, а також їх право на власність (ст. 399 КК); забезпечують право на життя та здоров’я осіб, вказаних у статті 400 КК (ст. 400 КК).

Додатковими об’єктами можуть бути: суспільні відносини, які охороняють право на життя, здоров’я та власність судді, народного засідателя або присяжного чи їх близьких родичів (ст. 377 КК); суспільні відносини, які охороняють здоров’я захисника чи представника особи (ст. 398 КК); суспільні відносини, які охороняють життя, здоров’я та власність захисника чи представника особи (ст. 399 КК).

Об’єктивна сторона всіх злочинів даної групи вчиняється шляхом дії.

За законодавчою конструкцією два склади злочинів даної групи є формально-матеріальними (ст. ст. 377, 398 КК). Два складу злочину характеризуються матеріальним складом (ст. ст. 378, 399 КК). Два складу злочину є усіченими (ст. ст. 379, 400 КК).

Суб’єкт двох складів злочинів знижений (ст. ст. 379, 400 КК).

Три складу злочину можуть бути вчинені: за частиною 1 загальним суб’єктом, за частинами 2 та 3 – зниженим (ст. ст. 377, 398, 399 КК).

Один склад вчиняється за частиною 1 загальним суб’єктом, за частиною 2 – зниженим (ст. 378 КК).

Більшість складів злочинів даної групи з суб’єктивної сторони вчиняються тільки з прямим умислом (наприклад, ст. ст. 379, 398, 400 КК).

Суб’єктивна сторона одного злочину характеризується за частиною 1 прямим умислом, за частиною 2 - умисною формою вини, тобто до дії – прямий умисел, до наслідків – може бути й непрямий умисел (ст. 377 КК). Склад злочину, передбачений ст. 378, з суб’єктивної сторони характеризується за частиною 1 з прямим умислом , за частиною 2 – прямим умислом до дій, до наслідків може як непрямим умислом, так і необережною формою (ст. 378)

Склад злочину, передбаченого ст. 399 КК, характеризується з суб’єктивної сторони за частиною 1 прямим умислом, за частинами 2 та 3 – прямим умислом до дій, непрямим умислом – до наслідків, до гибелі людей, спричиненню їм тілесних пошкоджень характеризується лише необережної формою вини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]