Типологія довідково-енциклопедичних статей

В структурі довідникових видань основною структурною одиницею подачі та оптимізації матеріалу (мінімальною структурною одиницею видання) є стаття. Як окремий жанр стаття у словнику відрізняється суттєво від наукової, публіцистичної тощо. Розглянемо детально особливості її редагування.

Стаття довідника, словника чи енциклопедії – це відносно самостійний текст, до якого входить заголовне слово (словосполучення, вираз, поняття, термін) і його пояснення (визначення, тлумачення, еквіваленти в інших мовах тощо). Словникові статті бувають різні за обсягами та мають самостійний характер відносно інших.

Як і довідкова література в цілому, СС належить до вторинних документів, що відображають результати аналітико-синтетичної та логічної обробки наукової інформації.

Статті-огляди детально, з історичними екскурсами, статистичними відомостями, біографічними даними, списками рекомендованих джерел інформують про найважливіші питання теми довідкового видання. Обсяг – від 2000 – до 20000 знаків.

Статті-довідки мають менший обсяг (до 1000 зн.), висвітлюють вужчі, конкретніші теми, без історичних довідок. Не обов’язковими для них є списки літератури.

Статті-тлумачення (200-300 зн.) ще стисліші і складаються з дефініції та етимологічної довідки.

Статті-відсилання мають допоміжне, службове значення. Вони скеровують читача до іншої статті.

Тематичні цикли статей – це комплекс статей, що присвячені одній темі та послідовно і різнобічно висвітлюють її. До тематичного циклу входять статті всіх типів (огляди, довідки, тлумачення), які пов’язані між собою темою та розкривають її різні аспекти. Пов’язані між собою системою посилань.

Особливості редагування довідкових статей

Оцінювання обсягу

Загальна тенденція сьогодення: загальна кількість статей у словниках зростає, а обсяги статей зменшуються.

• Якщо обсяги перевищено стаття повертається автору!!!

• Перевищення обсягу можна усунути за рахунок вилучення повторів, згортання інформації, лаконічності формулювань, використання посилань на інші статті тематичного циклу, запровадження умовних скорочень окремих слів. У випадку редакторського скорочення потрібно уникати помилок згортання. Для цього відредаговану статтю ще раз повинен проглянути автор.

Оцінювання змісту

• Новизна, оригінальність (у порівнянні з такими ж матеріалами у подібних енциклопедіях)

• Актуальність

• Відображення найновіших наукових даних

• Відповідність потребам адресата

• Інформаційна місткість. Потрібно висвітлювати суть проблеми, але багато енциклопедій цікаві нам лише за умови наявності в них глибоких, академічних, монографічних статей.

• Не дублювати змісту суміжних за тематикою матеріалів.

• Точність фактичного матеріалу

Оцінювання форми, способу представлення інформації

• Лаконічність. Потрібно враховувати, що лаконізм, компактність описів передбачає уніфіковану форму представлення матеріалу. Компактні описи ризиковані в тому, що може втрачатись якість, доказовість, переконливість, доступність, виразність. Розгорнуті описи підвищують рівень комунікативної цінності статті, активніше впливають на читача, більш „гнучкі” композиційно, здатні створювати більше варіантів (схем) представлення матеріалу. Отже, ми повинні лаконізувати повідомлення, але одноразово стежити за тим, аби це повідомлення було не складним для розуміння.

• Доступність. Поєднання наукової глибини з популярністю викладу. Певна доступність, популярність викладу у виданнях досягається завдяки образності, порівнянням, але у вузькоспеціалізованих, галузевих виданнях цього досягти досить важко.

• Для досягнення доступності статтю інколи поділяють на частини. Початок (призначений для масового читача) подає доступне визначення, необхідні довідкові відомості. У другій частині статті (!!!складеній меншим кеглем) вміщують фактичні матеріали, покликані задовольнити інформаційні потреби фахівців, наводять формули, розрахунки, графіки, креслення.

• Уніфікація стилю. Уніфікованість. «Усереднення стилю» (Задля досягнення такої уніфікованості готуються «Методичні вказівки для редакторів і авторів» і приклади типових статей).

• Точність. Відсутність описових виразів, багатослів’я, фактична достовірність.

• Зв’язність тексту, ознаками якої є завершений характер, цілісність, послідовність викладу, змістова та граматична завершеність. Однак граматичні зв’язки та слова-зв’язки можуть опускатися задля скорочення обсягів статті.

• Наявність скорочень. Скорочення в усьому виданні повинні бути уніфікованими. Їх не повинно бути занадто багато і вони не повинні знижувати рівень зрозумілості тексту (наприклад, „Удосконалив гол. астр. інстр., якими користувалися на той час”).

Оцінювання структури. Відповідність типовій схемі. Контекстуальність та уніфікованість.

Редактор повинен пам’ятати, що словникову статтю не можна розглядати поза відповідного контексту, тобто поза сукупністю статей в усьому виданні. Стаття не повинна втрачати зв’язку з іншими подібними їй структурними одиницями у виданні. Вона повинна бути співвіднесена з ними за композицією, масштабами висвітлення змісту (повнота його подачі та згортання), обсягами, відбором фактів, їх повнотою та інтерпретацією, формою і методами викладу, рівнем наукової глибини. Редактор з’ясовує, чи дотримано однотиповості при описі однорідних об’єктів (тих, що відносяться до одного класу) в статтях, які мають однакове змістове навантаження.

Оцінка усіх структурних одиниць статті

Структурні одиниці	Вимоги до структурних одиниць
Назва («термін», «чорне слово»)	Назва повинна бути переважно у формі іменника однини. (Множина використовується переважно тоді, коли це відповідає унормованій науковій термінології – „Кислоти”, „Луги”) В назвах, які складаються з іменника і прикметника на перше місце виносять іменник – „Запит депутатський” (винятки – слова „теорія”, „закон”, ефект”, „формула”, „машина”, „прилад”, „інститут” – „Мовознавства інститут”...). При цьому варто враховувати зручність пошуку – пошукове слово (якщо „Енциклопедичний словник” Брокгауза та Ефрона шукають за ім’ям автора, доцільно зробити „Брокгауза та Ефрона Енциклопедичний словник” і дати додаткову статтю-посилання) Назва доповнюється наголосом (* В іншомовних іменах та географічних назвах наголос має відбивати правильну вимову на тих мовах, до яких вони належать) Поряд із назвою подається етимологічна довідка (використовуються латинські чи грецькі літери. В інших випадках іншомовні слова пишуть українськими літерами) Назва подається заголовними літерами. Після назви тире чи кома.
Дефініція	Точність, доступність Дефініція поділяється на частини у випадках з багатозначними термінами Визначення бажано подавати однією фразою. Якщо це неможливо, дві фрази подаються одна за одною і відокремлюються крапкою з комою. Визначення не може містити в собі посилань на іншу енциклопедичну статтю. Інколи доводиться подавати визначення термінів, що не входять до назви статті але є в тексті. Наприклад: „Керованість судна, здатність судна рухатись за заданою траекторією. Розрізняють керованість на курсі – можливість судна рухатись по прямій і поворотливість – здатність змінювати напрям руху” Якщо нема усталеного визначення, можна коротко викласти основні наукові точки зору з цього питання. Деякі пояснення у визначенні можна подавати в дужках, але вони повинні бути лаконічними. У визначеннях не повинно бути слів: „позначення”, „назва”. *З. Партико Загальне редагування. /Логічні норми редагування/Норми редагування понять
Пояснення	Стаття може бути суцільною або ж поділятись на зони основної та додаткової інформації.
Бібліогафія	Виокремлюють середтекстову і післятекстову бібліографії. Обсяги визначаються типом статті, значимістю теми, обсягами самої статті. Статті-огляди – 3-10 джерел; інші статті – 1-5 назв. Якщо бібліографічного списку немає, обов’язковим є посилання на узагальнюючу статтю-огляд. Наводяться найцінніші з наукової точки зору роботи: монографії, довідники, бібліографічні покажчики. !!! Бібліографічні покажчики виокремлюються. Списки літератури до статей про персоналії: 1) основні праці особи, якій присвячено статтю; 2) найкращі роботи про цю особу. Бувають статті, в яких міститься лише бібліографія Позиції подаються через крапку з комою, впідбір