Норми редагування творів художньої літератури у порівнянні з нормами редагування творів інших видів літератури (специфіка редагування художньої літератури).

Класичні норми редагування спрямовані на досягнення комунікативної точності. Крім того, будь-яке повідомлення зорієнтоване на конкретну читацьку аудиторію або цілком конкретні читацькі потреби. Специфіка ж художньої літератури полягає в тому, що в її межах неможливі ані точність сприйняття, ані чітка адресність. Тут ми маємо справу з так званою «віяльною комунікацією», за якої повідомлення може бути сприйняте будь-ким і будь-коли і потрактоване в будь-який спосіб. Автор, і лише автор, відповідає за те, що і як зумів висловити в своєму творі й наскільки ефективним буде його «діалог» із сучасниками й нащадками. Тому редагування художньої літератури передбачає постійну роботу редактора з автором. Під час редагування художньої літератури редактор у більшості випадків не виправляє сам, він рекомендує авторові заміну, причому бажано – в кількох варіантах. Якщо виправлення зроблені редактором самостійно, вони мають узгоджуватися.

У художній літературі використовується дуже багато засобів образності, літературних прийомів, усвідомити потрібність яких можна не одразу. Отже, редагування художньої літератури – це шлях безкінечних повернень від окремих елементів твору, до загальної поетичної структури.

Не всі відхилення від норми в творі художньої літератури можна потрактовувати як помилки. Деяких девіацій автор може припускатися свідомо (наприклад, з метою мовленнєвої характеристики персонажа чи епохи).

Додаткове навантаження на редактора під час редагування твору художньої літератури обумовлене не лише більш тісною співпрацею з автором, але й тим що доводиться оцінювати ще й літературну форму твору (зміст, ідею, характеристики персонажів, сюжет, композицію тощо), тобто здійснювати частково ще й літературознавчий аналіз.

Велику роль у роботі з художньою літературою відіграє сам вибір твору для опублікування. Редактор має враховувати безліч факторів: якість твору, запити читачів, думки критиків, рівень авторської майстерності, популярність автора, популярність жанру, кон’юнктуру на ринку тощо.

Велика роль під час редагування художньої літератури відводиться створенню пояснювального апарату видання (приміток, коментарів) та ілюструванню.

Рекомендована література

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Антонова С.Г. Редакторская подготовка изданий : учебник / Под ред. С.Г. Антоновой. – М.: Логос, 2004. – 496 с.

2. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи : навчальний посібник / З.В. Партико. – Л.: Афіша, 2001. – 416 с.

3. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. Н.М. Сикорского. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Журналистика». – М.: «Высш. Школа», 1973. – 336 с.

4. Різун В.В. Літературне редагування : підручник / В.В. Різун. – К.: Либідь, 1996. – 240 с.

5. Тимошик М.С. Редакторська підготовка видань //М.С. Тимошик. Книга для автора, редактора, видавця. – К.: Наша культура і наука, 2006. – 560 с. – С.202-364

РЕДАГУВАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ЖАНРІВ

1. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі / М.К. Василенко. – К., 2006. – 106 с.

2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості : підручник / В.Й. Здоровега. 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

3. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації : навчальний посібник / А.О. Капелюшний.– Львів: ПАІС, 2005. – 304 с.

4. Тертычный А.А. Жанры периодической печати / А.А. Тертичний. – М. 2000. – 302 с.

5. Тертычный А.А. Трансформация жанровой структуры современной периодической печати / А.А. Тертичний // Вестник МГУ. Сер. Журн. – 2002. - №2

6. Журналістське розслідування. За матеріалами семінарів Інституту масової інформації. – К., 2004. – 109 с.

7. Техніка інтерв’ю. За матеріалами семінарів Інституту масової інформації. – К., 2006. – 142 с.

8. Романюк О.М. Заручники інформації : посібник з безпеки для українських журналістів / О.М. Романюк. – К.: Такі справи, 2007. – 168 с.

9. Техніка репортажу. За матеріалами семінарів Інституту масової інформації. – К., 2006. – 72 с.

10. Дудко О.С. Вступ до журналістики: світ та вітчизняна практика : навчальний посібник / О.С. Дудко. – К., 2009. – 204 с.

РЕДАГУВАННЯ ЖАНРІВ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Беккер-Нильсон Т. Международное научное книгоиздание / Т. Беккер-Нильсон // Эффективное книгоиздание: Сб.ст. – М., 2002. – 142с.

2. Зелінська Н. Наукове книговидавництво в Україні: історія та сучасний стан / Н. Зелінська. – Львів: Світ, 2002. – 282 с.

3. Зелінська Н.В. Поетика приголомшливого слова: Українська наукова література XIX – поч. XX ст. / Н. Зелінська. – Л.: Світ, 2003. – 352 с.

4. Колесникова Н.И. От конспекта к диссертации / Н.И. Колесникова. – М., 2003. – 89 с.

5. Кузнякова Т. Розвиток наукового книговидання в Україні: державно-історичний аспект / Т. Кузнякова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. ОРІДУ. - О., 2006. - Вип. 3 (27). - С. 304-309

6. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документа / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. – К., 2003. – 328 с.

7. Лагутінова В.І. Методика і технологія реферування / В.І. Лагутінова // Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації: Практичний посібник. – К.: Четверта хвиля, 2007. – С. 34-38

8. Лихтенштейн Е.С., Михайлов А.И. Редактирование научной, технической литературы и информации / Е.С. Лихтенштейн, А.И. Михайлов. – М., 1974. – 312 с.

9. Сенкевич М.П. Литературное редактирование научных произведений / М.П. Сенкевич. – М., 1970

10. Тимошик М.С. Редагування текстів за видами видань (наукові, науково-популярні, довідкові) / М.С. Тимошик // Друкарство. – 2003. - №6. – С.28-32

11. Шурыгина И.Л. Жанры научной литературы / И.Л. Шурігина. – М., 1986

12. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови : навчальний посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2006. – 312 с.

13. Таланчук П.М. Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи. – К.-Львів: ун-тет «Україна». – 2006. – 664 с.

РЕДАГУВАННЯ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Винокуров Д.И. Методика подготовки отраслевой энциклопедии. – М., 1968

2. Методичні вказівки для редакторів і авторів Української Радянської енциклопедії. – К., 1958

3. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред Н.М.Сикорского. – М.: Книга, 1987

4. Справочные издания. Специфические особенности и требования / Под ред Э.В.Гольцевой. – М.:Книга, 1982

5. Типология изданий. – М.: Книжная палата, 1990 (Мільчин)

6. Черниш Н.І. Українська енциклопедична справа: історія розвитку, теоретичні засади підготовки видань. – Львів, „Фенікс”, 1998

7. Шмушкис Ю.Е. Советские энциклопедии: Очерки истории. Вопросы методики. – М.: Сов. энциклопедия, 1975

28