МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, Молоді та спорту УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Інститут української філології

Кафедра української мови

Мова і розуміння в концепції Ганса георга гадамера

Реферат

з дисципліни

«Вступ до мовознавства»

студентки… (група, ін.-т, ПІБ)

Київ 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..…….3

1. Слово у філософській герменевтиці Г.-Г. Гадамера……………..……...7

2. Слово людське і Слово божественне в концепції філософа………..…..9

3. Потрактування мови й мовлення Г.-Г.Гадамером…………….….…….11

4. Проблема етнічної мови

у філософській системі Гадамера ……….………………………………13

5. Природа розуміння у філософській герменевтиці …………….……….15

6. Переклад як подвоєння герменевтичного процесу…………….….……18

7. Коло розуміння (герменевтичне коло)…………………………………..20

Висновок…………………………………….……………………………………22

Список літератури……………………………………………………………….24

Вступ

Герменевтика наприкінці XX мала у своєму активі теорію загальної герменевтики (Ф. Шлейєрмахер), концепцію герменевтики як методології гуманітарних наук (В. Дільтей), онтологічну (М. Ґайдеггер), і феноменологічну герменевтику (П. Рікер). Ганс Георг Гадамер – основоположник ще одного напряму герменевтики, який він назвав «філософською герменевтикою», пов’язавши її з тривалою традицією тлумачення текстів і підкресливши той поворот, який вона отримує в його творах: філософ зосереджує увагу не на філософському аспекті герменевтики, як це було до нього, а на герменевтичному аспекті філософії.

«У ситуації, коли всі прагнули сказати «нове слово в філософії», Гадамер зосередився на продумуванні слів уже сказаних. Його звернення до герменевтики стало поворотом думки від осмислення нового до осмислення заново» [18,324]. Фундаментальою істиною, вихідним положенням всієї його концепції стало твердження, що «істину не може пізнати й повідомити хтось один. Усіляко підтримувати діалог, давати слово й тому, хто мислить інакше, уміти сприймати сказане ним – ось у чому душа герменевтики» [9,9]. Головний предмет дослідження філософської герменевтики – феномен розуміння, який філософ трактує як «подію мови». Як зазначив Г.-Г. Гадамер, «завдання герменевтики полягає у тому, щоб пояснити це диво розуміння, що не є якимось загадковим спілкуванням душ, а є причетністю до загального змісту» [26].

Актуальність герменевтики, обґрунтована самим філософом у прці «Актуальність прекрасного», сьогодні незаперечна. «Проблема розуміння набуває в останні роки все більшої актуальності, що, очевидно, пов’язане із загостренням геополітичної й суспільнополітичної ситуації та з посиленням протиріч, які пронизують нашу епоху. Вона постає щоразу, коли зазнають невдачі спроби встановити взаєморозуміння між регіонами, націями, блоками й поколіннями, коли виявляється відсутність загальної мови й ключові поняття, які стали звичними, починають діяти як подразники, котрі лише зміцнюють і підсилюють протиріччя й напругу, на подолання яких були спрямовані зусилля. Досить згадати хоча б такі слова, як «демократія» або «воля» [9,43].

Спроби потрактування мови, пояснення природи розуміння мають тривалу традицію у філософії, основні віхи якої Гадамер описує й аналізує у праці «Істина і метод». Сьогодні вивчення герменевтичної концепції мови та розуміння Ганса Георга Гадамера відкриває нові перспективи для досліджень у галузі лінгвістики. Людина живе у мовному середовищі, комунікація – основний спосіб її існування у сучасному світі, тому виникає потреба докладного вивчення механізмів розуміння мови. Дослідженням цих питань займаються такі міждисциплінарні напрями лінгвістики, як когнітивна лінгвістика, прагмалінгвістика, нейролінгвістика, психолінгвістика тощо. Залучення даних філософської герменевтики дасть змогу значно поглибити ті здобутки, які вже напрацьовані в межах цих дисциплін. Досі лінгвістичної концепції на основі цього напряму створено не було. Причини цього, напевно, криються у неприйнятті філософською герменевтикою концепції мови як інструмента, засобу спілкування, домінуванні у традиційній лінгвістиці формального підходу до вивчення мови тощо. Ускладнюють встановленню зв’язку між філософською герменевтикою та лінгвістикою і розбіжності у потрактуванні ключових понять, спільних для обох дисциплін [22]. Однак в умовах, коли увагу дослідників привертає уже не формалізований опис мов, а вивчення її у функціонуванні, дослідження механімів пороження і процесів розуміння мови, коли відбулось остаточне визнання адресата мовлення ативним суб’єктом комунікації, концепція розуміння, викладена у межах філософської герменевтики, може відіграти важливу роль у розширенні обріїв лінгвістичних досліджень. Основною передумовою цього є те, що вона описує не психологічні, а значеннєві аспекти процесу розуміння мови і є частиною загальної теорії зв’язку мислення й мови. Однак для ефективного використання концептуальних можливостей філософської герменевтики в лінгвістичних дослідженнях необхідно погодити деякі базові поняття герменевтики й лінгвістики.

Мета написання реферата полягає у з’ясуванні собливостей потрактування природи та взаємозв’язку мови і розуміння у філософській герменевтиці Ганса Георга Гадамера.

Завдання роботи полягають у визначенні на основі опрацювання робіт філософа поняття мови; з’ясуванні поняття слова в усій множинності його значень, наведених філософом; описі взаємозв’язку мови і мовлення та мови і мислення; з’ясуванні положень філософської герменевтики щодо значеннєвих аспектів розуміння, описі харакеру його зв’язку з мовою.

Предмет дослідження: потрактування понять мова і розуміння у роботах філософа.

Джерелами матеріалу для написання роботи стали переклади праць Ганса Георга Гадамера «Актуальність прекрасного» (1991) та «Істина й метод» (1988).